ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД
І семестр
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ
Урок 46. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД…
Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; навчати аналізувати прочитані вірші; розвивати смислову, образну пам’ять, уміння узагальнювати, зіставляти; виховувати любов до художнього слова.
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Ген стрибають на морозі
Три ворони на дорозі.
– Кар-кар-карІ
За скоринкою погнались,
На все горло розкричались:
– Кар-кар-кар!
Чі-чі-чі, чі-чі-чі! –
Чів-чів-чів, чів-чів-чів! – Напечу я калачів.
Чу-чу-чу, чу-чу-чу! – Я сама їх напечу.
Ча-ча-ча, ча-ча-ча! – Дали Олі калача.
– Прочитайте, у кожному стовпчику знайдіть “зайве” слово.
Аревб акліб
Дбу цяисли
Нсаос аворко
Зарееб кжїа
(Сосна – хвойне дерево. Корова – свійська тварина.)
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Конкурс на краще читання вірша.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Послухайте вірш.
ПАДАВ ДОЩИК
Падав дощик, кап-кап-кап.
Сонечко сховалося.
Тільки чутно “кап-кап-кап”,
Пташечка
– Яким звукосполученнями поет передає звуки дощу?
– Сьогодні ми читатимемо вірші, у яких ви зможете почути звуки, якими наповнені описані поетами картини.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
– Хтось відкрив на небі душ,
Повно на землі калюж.
І на нас водиця ллється.
Як це явище зоветься? (Дощ)
– І шипить він, і гелгоче –
Каже, що вкусити хоче.
Довгу шию витягає І немовби промовляє:
“Як вкушу, то буде знак.
Я – сердитий птах… (гусак) “.
– Як пов’язані між собою дощ і гусак?
Вправа “Мікрофон”
Учні висловлюють свої припущення.
– Послухайте, як це зробив у своєму вірші поет Микола Вінграновський.
– Хто радіє дощу?
Читання слів “луною” за вчителем: срібнопад, сьогодні, серйозний, по калюжі.
Фізкультхвилинка
– З яким настроєм читатимемо вірш уголос?
– Як поет називає дощик? Чому?
– Де йде гусак?
– Яким ви його уявили?
– Якими звукосполученнями поет передає кроки гусака по воді?
Срібнопад – сад.
Калюжі – дуже.
Ляп – лап.
Діти читають хором:
– “накрапає дощ” (тихо);
– “дощ пускається сильніше” (голосніше);
– “злива” (голосно);
– “дощ слабшає” (тихіше);
– “дощ припинився” (читання припиняється).
Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб поглянути на глядачів.
Один учень читає, а інший мімікою ілюструє почуте.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Який вірш читали на сьогоднішньому уроці?
– Хто його автор?
– Хто головний персонаж цього вірша?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Намалювати малюнок до вірша.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)