Поема “Енеїда” – літературна обробка римської легенди про троянця Енея
ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ
Поема “Енеїда” – літературна обробка римської легенди про троянця Енея
Давньоримський поет Вергілій використав легенду про Енея, сина Венери, як сюжет до своєї поеми “Енеїда” з метою прославлення Августа й освячення його правління як “золотої доби” в історії римського народу, тобто надав поемі актуального політичного забарвлення.
У першій книзі поеми “Енеїда” Вергілій говорить про божественне походження Енея, яке виражається навіть
Поему “Енеїда” схвально зустріли сучасники. Її велич і красу високо оцінили такі видатні письменники “золотої доби” римської літератури, як Овідій, Горацій, Проперцій. Римляни сприймали її як найвище досягнення римської епіки. Поема вважається першим зразком національної епопеї.
Уся подальша римська література розвивалася під могутнім впливом поеми Вергілія. Як у стародавній Греції твори Гомера були найулюбленішими книжками шкільної молоді, так у римській школі подібну роль відігравала героїчна поема Вергілія: її читали, декламували, на ній вчилися ораторського мистецтва. До віршів з “Енеїди” часто вдавалися у щоденному житті: їх цитували у розмові, брали епіграфами до творів мистецтва, надписували на предметах розкоші. І сьогодні поема “Енеїда” є взірцем поетичного мистецтва, який намагаються наслідувати сучасні митці.