Подвоєння та подовження приголосних в українській мові

Подвоєння приголосних

1. Подвоєння приголосних виникає внаслідок збігу однакових приголосних на межі морфем та у складноскорочених словах: беззахисний, туманний, юннат.

2. Подвоєння приголосних відбувається у прикметниках із суфіксами – енн-, – анн-, – янн-, які наголошені, та в похідних від них іменниках та прийменниках: старанний – старанність – старанно; незрівнянний – незрівнянність – незрівнянно.
Увага! У дієприкметниках в українській мові подвоєння приголосних не відбувається!!!
Наприклад: Давно прочитана

книга все же лежала на столі.

3. У деяких окремих словах: бовван, лляний, овва, Ганна, Алла, Римма, Інна.

Подовження приголосних

Приголосні д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч подовжуються, якщо вони стоять після голосного:

А) перед я, ю, і та є в усіх відмінках іменників середнього роду ІІ відміни: колосся, обличчя, життя (крім форми Р. в. з нульовим закінченням: облич);

Б) в суфіксах – инн-, – інн-, – енн-, – анн-, – янн-: гарбузиння, зростання, сприяння. Не відбувається в іменниках І відміни жіночого роду на – ин-: княгиня, рабиня. Також подовження не відбувається в іменниках IV відміни: дитя, каченя.

В)

перед я, ю, і, е після д, т, л в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (крім форм Р. в з закінченням – ей): суддя, рілля, стаття – але статей.

Г) перед ю в О. в. іменників жіночого роду ІІІ відміни, основа яких закінчується на один м’який або шиплячий звук: молодь – молоддю, туш – тушшю, але радість – радістю.

Д) перед ю, я у прислівниках: зрання, попідтинню.

Е) після є, ю у формах теперішнього часу дієслова лити: ллє, ллють, виллєш.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Подвоєння та подовження приголосних в українській мові