Подаємо нове літературознавче поняття: Міфологізм
Міфологізм – це “спосіб поетичної реалізації міфу в літературному творі”. Чому саме міф, міфологічні образи, теми і сюжети приваблювали митців-модерністів? Для того, щоб учні могли усвідомити сутність і значення міфологізму за умов нової культурної доби, вважаємо за потрібне ввести нове літературознавче й філософське поняття, на жаль, не передбачене чинною програмою, але необхідне для розуміння сутності мистецтва-архетип {як первісний образ-схема, що існує в підсвідомості кожної людини).
Свого часу міфічні образи виникли на підставі
Завдання, яке вчитель пропонує виконати всьому класу, доцільно сформулювати таким чином: “Спробуйте подати у вигляді схеми розуміння структури світової культури, використовуючи такі поняття, як “дерево пізнання”, “архетип”, “міф”, “література”.
Якщо метафорично подати структуру всієї загальнолюдської культури (науки і мистецтва) у вигляді дерева пізнання, то архетипи становитимуть його кореневу систему, що живить міфологію (стовбур дерева) і забезпечує їй подальший розвиток. Міфологія, у свою чергу, ініціює розвиток науки (про Всесвіт, тварин, людину тощо) та розвиток мистецтва (великі гілки, на які поділяється’стовбур). Одним із розгалужень мистецтва буде література (одна гілочка зі складової крони дерева пізнання). Отже, зв’язок між архетипом, міфом і художньою творчістю незаперечний, і, якщо ми не можемо відмовитися від культурних надбань минулих епох, то так само не можемо не враховувати величезного впливу архетипів на художню творчість певного митця.
Глибокий інтерес до архетипів та міфів виявляли митці-романтики. Вони “активно використовували мову архетипів, символів, асоціацій і міфологічних сполучень як концентрацію часових і буттєвих сенсів”14, залучали архетипічні образи до побутових ситуацій (наприклад, чорт викрадає місяць, виконує бажання парубка – “Ніч перед Різдвом” М. Гоголя, дівчина Снігуронька гине від палкого кохання -“Снігуронька” О. Островського тощо).
Особливо актуальними для художньої творчості завжди були і залишаються архетипи добра і зла. Це пов’язано з тим, що увесь зміст людського буття є протидією цим полярним обра-зам-схемам, але у творчості різних митців вони мають усе нові й нові форми свого втілення. Мистецтво модернізму поставило собі за мету з’ясувати глибинні причини людської самотності, роз’єднаності, егоїзму, жорстокості, тобто найболючіших та найактуальніших проблем, якими переймалося людство. Звернення митців до архетипів добра і зла набуло у їхніх творах форм, адекватних вимогам часу, а добре відомі міфологічні сюжети античності, перенесені на грунт сучасності, змінили і своє первісне значення, і властиву їм образну символіку.
Як саме митці-модерністи (письменники, поети, драматурги) відповідно до особливостей власного світосприйняття, власного розуміння глибинних суперечностей епохи актуалізуватимуть міф, намагатимуться його реінтерпретува-ти, які художні прийоми і форми для цього застосують, проаналізуємо під час вивчення конкретних творів, запропонованих програмою.
На прикладі запропонованих творів, що презентують різні літературні напрями модернізму (першим буде символістський роман О. Уайльда “Портрет Доріана Грея”), з’ясуйте світоглядні й естетичні домінанти (властиві певному напряму), наявність зацікавлення міфом та інтерес до нового тлумачення його значення.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)