Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Подарунок міській липі (лірична замальовка)

Подарунок міській липі (лірична замальовка)

Мені подобається наша привокзальна площа. Вона приваблює старовинною архітектурою залізничного вокзалу, збудувавши його ще у XІX столітті. На площі завжди багатолюдно. Приїжджі і просто мешканці міста, що прийшли сюди відпочити, милуються розкішними квітниками. А музичний фонтан у центрі площі вважається одним з найкращих у місті. Якщо близько підійти, краплі колючих бризок приємно охолоджують розпашіле обличча в пекучий полудень. Привокзальну площу обрамляють тендітні ряди старовинних лип. Липи одна в одну – всі одного зросту. Серед цих

дерев є старожилка привокзальної площі – столітня липа. Вона і зовні відрізняється від інших: товстий стовбур, розкішна крона. Під час цвітіння лип аромат пливе над привокзальною площею. Бджоли дзижчать на квітах, аромат лип змішується з пахощами петуній.

Про вікову липу на привокзальній площі я згадав у лісі, куди одного разу ми вирушили на вихідні. Там ми натрапили на липове товариство. Це немолоді дерева. Неподалік росли інші листяні дерева, у їхніх кронах хазяйнували птахи. Але якщо на привокзальному майдані липи стиснуті асфальтом і життєвий простір їх позначений скромним квадратом землі, то тут

липи були роскішні до них підбиралися якісь трави, пурхали метелики, дзижчали джмелі, навіть на стовбур сідали бабки. Лісові липи чули голоси вівчариків, вільшанок, дроздів, дятла, насолоджувалися тьохканням солов’я.

Біля липи ми зробили привал. Я ліг на спину в густу траву і розглядав крізь липові гілки небесну синь, самотню хмарку. Десь недалеко дзюрчало джерельце, по моїх руках, які лежали у прохолодній траві, безстрашно повзали мурашки, я мимоволі згадав про міську липу. Вона не чує голосів лісних мешканців, її огортають дивні пахощі лісних рослин; в її кроні не гомонять лісові птахи, біля підніжжя не снують ящірки. Замість лісового спокою міську липу непокоїть людська метушня.

Я вирішив зробити подарунок віковій міській липі. Я нарізав лісового дерНЯ обережко поклав його у целофановий пакет і, приїхавши до міста, обклав дерном підніжжя дерева. Із дерну одразу ж повистрибували лісні мураші. Вони попрям) вали вгору стовбуром липи, почали його обживати. Може, мураші розповіданім” уть їй про лісові світанки і заходи сонця, а трава дерну, може, передасть віковій красуні пахощі лісу.

Я сподіваюсь, що трава приживеться на новому місці, бо тут часто проїздяти поливальні машини, які миють асфальт і напувають вологою липи. У кроні липи цвірінькають горобці, а мені здалося, що це гомонять лісои пташки. Я думав про те, що щоразу, коли я приїздитиму на привокзальну площу; на мене чекатиме не просто липа, а рідна мені, вигаднику, душа.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Абрикос під війнами (лірична замальовка) Наш старий п’ятиповерховий будинок пишається своїми палісадниками. В одному – квіти і кущі аргусу, в іншому – дві подружки вишні. Щороку вони змагаються, котра з них більше плодів дасть. А в нашому палісаднику царює абрикоса. Ніхто зі старих мешканців не пригадає, коли її було посаджено. Дерево вже досягло третього поверха....
  2. Абрикос під війнами (лірична замальовка з описом) Наш п’ятиповерховий будинок пишається своїми палісадниками. В одному – квіти та кущі, в іншому – дві подружки вишні. Кожен рік вони ніби змагаються, хто з них більше плодів дасть. А в нашому палісаднику царює абрикос. Ніхто з літніх жителів не пригадує, коли він був посаджений. Дерево вже досягло третього поверху....
  3. Білка на міській вулиці. Твір на основі побаченого Поряд із нашим будинком парк. Ми з подругою гуляли у дворі, потім вийшли за дім і пішли вулицею до парку. За нами плентався дворовий пес Байкал. Це був досить здоровий собака. Сіро-білого кольору шерсть з темними плямами на спині й голові, пухнастим хвостом і великими міцними лапами. Морда у Байкала...
  4. “Все те, що я колись не встиг тобі сказати…” (замальовка за мотивами інтимної лірики) Цей лист я пишу людині, якої вже немає. Вона не вмерла, не захворіла, просто одного разу тихо зникла з мого життя. Вже кілька місяців я беру до рук олівця і прагну висловити їй все те, про що я жалкую досі і те, що не сказав колись, боячись та не сміючи....
  5. Подарунок другу (твір-розповідь) Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково...
  6. “Кто владеет моим серцем?! Прекрасная Маргарита” ( замальовка до твору “Бородіно”) Сон Маргарити Тучкової: на голубому небі великі криваві літери: Бородіно. Так за декілька років дізналася, яких змін – фатальних – зазнає її сім’я. Всі четверо братів – Тучкових – обороняли редут Раєвського (справжнісіньке пекло) і гинули в муках один за одним. Дізнавшись про смерть синів їхня мати в одну мить...
  7. Як я готовила подарунок для своєї мами Мені хочеться розповісти про те, як я готовила подарунок для своєї мами в день її народження. Коли став наближатися цей день, я початку думати про те, що подарую їй. Мені хотілося, щоб це було обов’язково щось незвичайне, хотілося, щоб подарунок зміг виразити всю мою безмежну любов. Але що я могла...
  8. Щастя Подарунок Долі? Для цього часом досить відреагувати на те, що доля тобі підносить протягом одного звичайного дня, якщо зрозумієш, що в ньому завжди криються дарунки для серця й розуму… Скільки геніальних винаходів і творчих ідей, потрясших і мир, що змінили, прийшло під час звичайної прогулянки, коли людина споглядала крапельку роси, що блищить...
  9. Незвичайний подарунок Весна прекрасна пора року, але часом весняні деньки не завжди сонячні і ясні. Так і сьогодні день видався холодним і похмурим. Капав дощик і дул прохолодний вітер. Ліза опустилася на камінь, що лежить біля міського ставка, і початку годувати утік хлібом. Птаха вже звикли, що це мила золотоволоса дівчина приходила...
  10. Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Проблема духовного занепаду суспільства в оповіданні Михайла Коцюбинського “Подарунок на іменини” Я прочитала твір М. Коцюбинського, який вразив мене незвичним загостреним сюжетом. Це оповідання “Подарунок на іменини” – витончена, парадоксальна назва. Околодочний надзиратель Карпо Петрович Зайчик і його дружина Сусана мають єдиного сина Дорю. Батьки були далеко не тонкими натурами:...
  11. “Що не звук, то подарунок” Однією з найважливіших можливостей людини є слух. Завдяки слуху ми дійсно можемо почути, наскільки різноманітне і цікаве є життя, яке всіх нас оточує. Крім звичайної музики, якої в даний час насолоджуються багато людей, прекрасними звуками є звуки природи, звуки мови і безліч інших різноманітних звуків. Людина стала настільки розвиненою, її...
  12. Коцюбинський Михайло Михайлович Подарунок на іменини Карпо Петрович Зайчик, околодочний надзиратель, вернувся нарешті з служби додому. Фу-ти! Ну-ти!. Він був голоден і злий. Скрипів чобітьми, гримав дверима. Базарні лайки і гармидер участка ще клекотіли у ньому, сердито ворушили губи і квадратове лице, налили кров’ю кулак, ще важчий од грубого персня. Ввійшов у світлицю, ляснув по-офіцерськи лакерованим...
  13. Музичний подарунок світу Найвідоміша й найпопулярніша американська пісня “Колядка дзвонів” щороку звучить на Різдво в Сполучених Штатах, Канаді, Європі, Австралії, навіть у Японії та Китаї. На вулицях і в супермаркетах, на всіх радіостанціях і телеканалах можна почути срібні різдвяні дзвіночки. Ця мелодія стала візитівкою західного Різдва, лунає в багатьох відомих фільмах – “Гаррі...
  14. “Занепад духовностi” за оповіданням М. Коцюбинського “Подарунок на іменини” Твір М. Коцюбинського з парадоксальною і в той же час витонченою назвою вразив мене загостреним і незвичним сюжетом, який залишив в моїй душі глибокий слід. В оповіданні йде мова про родину околодочного надзирателя Карпа Петровича Зайчика – його дружину Сусану та єдиного сина Дорю. Батьки цього хлопця були, м’яко кажучи,...
  15. Проблема духовного занепаду суспiльства в оповiданнi Михайла Коцюбинського “Подарунок на iменини” Я прочитала твiр М. Коцюбинського, який вразив мене незвичним загостреним сюжетом. Це оповiдання “Подарунок на iменини” – витончена, парадоксальна назва. Околодочний надзиратель Карпо Петрович Зайчик i його дружина Сусана мають єдиного сина Дорю. Батьки були далеко не тонкими натурами: Карпо Петрович усе “скрипiв чобiтьми”, не можучи забути базарних лайок i...
  16. Жорстокість смертної кари (за твором Коцюбинського “Подарунок на іменини”) Скільки існує людство, цивілізоване суспільство, – будуть точитися дискусії щодо смертної кари. Як би ми не прикрашали, як би ми не вбирали учасників дійства під назвою “винесення смертного вироку”, воно залишиться вбивством. І не матиме значення, хто це вчинив: чи то найманий кимось вбивця для усунення суперника, чи той же...
  17. Лірична поезія Мюссе В ранній поезії він теж тяжів до яскравих барв і пластичних форм, до живописання словом, але вносив у це стільки легкості, вишуканості, якоїсь веселої жвавості, що його твори значно випадали із “живописного стилю”. Іноді живописний сюжет ставав у нього предметом іронічного обі-грування і набирав характеру жартівливого виклику та епатажу прихильників...
  18. У цієї людини лірична душа: Леся Українка Що ми маємо на увазі, коли кажемо: “У цієї людини лірична душа”? Напевно, що така людина співчутлива, здатна глибоко відчувати красу, перейматися чужим горем і щастям, як своїм власним. Такі риси властиві натурам витонченим, інтелігентним. Отже, ліричність – це гарна риса, яку треба виховувати й розвивати в собі. Зустріч з...
  19. Лірична стихія творчості Е. Гуцала Безперечна заслуга Євгена Гуцала полягає в тому, що він переніс своїх персонажів із площини героїчної в ліричну. Заперечував своїми творами збірний, плакатний образ свого народу, який подавали його “брати” по перу. Є. Гуцало почувався серед ними найбільш невимушено, розкуто, охоче розповідаючи про красу рідної природи й людей. Його твори пройняті...
  20. Лірична сповідь головного героя у романі Селінджера “Над прірвою в житі” Роман “Над прірвою в житі” (більш точний переклад “Ловець у житі”) – центральний твір відомого американського письменника Джерома Девіда Селінджера – був опублікований в 1951 році. Ледь побачивши світло, він, як це було і з іншими творами письменника, відразу ж привернув увагу читаючої публіки. Роман Селінджера різко виділяється на тлі...
Подарунок міській липі (лірична замальовка)
«
»