ПЛАНИ – I. БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ

УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА

ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ

I. БАГРЯНИЙ, В. ГЕРАСИМ’ЮК, І. ЛИПА

ПЛАНИ

Творчий доробок українських письменників-емігрантів

I. Українська література за межами України. (У XX столітті українська література творилася і поза межами України, бо багато митців, які негативно ставилися до радянської влади та її політики, емігрували за кордон, але продовжували плідно працювати. Письменники-емігранти написали багато талановитих і мистецьки досконалих творів, що поповнили скарбницю української літератури, а також вони

ознайомили європейського читача із таким явищем, як українська література, сприяли її розвиткові в той час, коли в Радянському Союзі вона безжально знищувалася.)

II. Найвидатніші представники еміграційної літератури.

1.”Празька школа” поетів. (Поразка в національно-визвольній боротьбі 1921 року спричинила еміграцію з України багатьох талановитих митців. Багато з них опинилися у Чехословаччині і створили “Празьку школу” поетів, до якої належали Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Ольжич, О. Теліга, О. Лятуринська, О. Стефанович, Ю. Липа, Ю. Клен, Н. Лівицька-Холодна та ін. У багатьох своїх творах

“пражани” дошукувалися причин поразки у визвольній боротьбі, висловлювали свою любов до втраченої Батьківщини.

Не дивно, що ліричним героєм творів цих митців часто був національно свідомий українець, людина духовно сильна та вольова, що мріє про незалежність України. У поезіях представників “Празької школи” відобразилася героїчна історія українського народу різних періодів: княжої доби, козаччини, визвольної боротьби українського народу.)

2.Нью-Йоркська група – гроно яскраво індивідуальних особистостей. (Нью-Йоркська група виникла у середині 50-х років XX століття в українському кварталі Нью-Йорка. До її складу входили українські письменники-емігранти Б. Бойчук, Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, Женя Васильківська, Патриція Килина, Емма Андієвська, Віра Вовк. Митці не боялися експериментувати у своїй творчості, відмовлялися від традиційної системи віршування, активно використовували верлібр. Але кожен із членів групи не загубився серед інших, залишаючись неповторною особистістю з індивідуальним світосприйняттям. Так, Віра Вовк перевагу в творчості надає релігійним мотивам, Богдан Бойчук – відтворенню почуттів людини та ЇЇ внутрішнього світу. Богдан Рубчак – поет-інтелектуал, філософ. Автор використовує складну символіку, часто несподівано експериментує зі словом і формою. Юрій Тарнавський розглядає поезію як спосіб дослідити внутрішній світ людини, такий індивідуальний і таємничий. Тому часто у віршах поета світ постає незвичайним, таким, яким його ще ніхто не бачив або не звертав на нього уваги під таким кутом зору.)

3.Іван Багряний – людина-легенда. (Багато випробувань випало на долю Івана Багряного: заслання, втеча, знову суд, новий вирок, повернення із заслання, знову арешт, відмова дітей від батька… Тому багато фактів, які є у творах письменника, мають автобіографічний характер. В еміграції письменник страждав від розлуки з Батьківщиною, тому більшість його творів присвячено саме Україні, головні герої його творів – сильні й горді особистості, які не дають життєвим обставинам зламати себе, сміливо протистоять тоталітарному режимові.)

ІІІ. Значення творчості письменників-емігрантів для розвитку української літератури. (Письменники-емігранти не тільки збагатили українську літературуXXстоліття новими темами та способами віршування, а й наблизили її до світових вимірів. Крім того, заслуга цих митців полягає ще й у тому, що вони говорили світові правду про Україну, про тоталітарний режим та репресії, яких зазнавали люди в Радянському Союзі.)

Василь Герасим’юк – сучасний талановитий поет (сторінки біографії)

I. Дитячі роки. (Василь Дмитрович Герасим’юк народився 18 серпня 1956 р в місті Караганда (Казахстан). Дмитро та Марія Герасим’юки, батьки майбутнього письменника, були звинувачені в “пособничестве бандитским формированиям” і разом з іншими репресованими вивезені з рідного села Прокурава у товарняках, під конвоєм, у Казахстан. Після двадцятого партз’їзду, на якому було засуджено культ особи Сталіна, родина повернулася в Україну. Василі, дуже хворів. До інших хвороб долучився коклюш. Коли малий починав невпинно кашляти, мати брала його на руки і виносила вранці на берег гірського потоку, гуляла з ним у смерековому лісі. Гірське повітря Карпат зробило свою справу: врятувало хлопця від смерті.

Дитячі літа Василь провів у селі Прокурава на Косівщині Івано Франківської області. Тут він навчився, бачити й любити красу, адже в цих краях споконвіку жили митці, талановиті майстри своєї справи: різьбярі, музики, вишивальниці, ткачі, кушніри. Тут Виготовляли й музичні інструмент У сім’ї теж займалися промислами. Як згадував поет, його дід “птиці вирізі, блював”, а мати вишивала “стрімкі узори”.)

II. Освіта. Робота. (В. Герасим’юк навчався спочатку у Прокураві, а потім у Коломиї (дев’ятий і десятий класи). Закінчив школу із золотою медаллю, по дав документи на факультет української філології Київського університету ім. Т. Шевченка.

Після закінчення університету Герасим’юк працював редактором у видавництві ЦК ЛКСМУ “Молодь”, згодом – редактором у видавництві “Дніпро – з 1994 року – редактором і ведучим літературних передач на державній телерадіокомпанії. З кінця 2010 року веде цикл авторських передач “Діалог” на телеканалі “Культура”.)

III. Літературна діяльність. Творчий доробок В. Герасим’юка. (Писати вірші Василь почав ще в шкільні роки, друкував їх у місцевих газетах. Потім його твори з’явилися на сторінках літературних журналів.

Одна за одною виходять збірки поезій В. Герасим’юка, у яких автор висловлює свою любов до рідного народу, до отчого краю. Особливістю творчої манери митця став пошук можливості по-новому виявити свої задуми.

1.Перший етап творчості поета. (Перша поетична збірка поета – “Смереки” (1982): У ній оспівано красу Карпат, опоетизовано стосунки людини й природи. Потім були “Потоки” (1986), “Діти трепети” (1991), “Космацький узір” (1989), “Осінні пси Карпат” (1999). У творах, які увійшли до цих збірок, звучить лірична сповідь поета, його глибокі роздуми над життям.)

2.Другий етап творчості В. Герасим’юка. (Збіркою “Серпень за старим стилем” (2000 р.) починається другий етап творчості В. Герасим’юка. У ній провідним мотивом є мотив повернення до себе молодшого.

Збірка “Поет у повітрі” (2002 р.) – вершинна збірка поета, за неї він одержав Національну премію України ім. Т. Шевченка. У 2003 році побачила світ збірка “Була така земля”, у 2006 р. – книга “Папороть”.

Творчість В. Герасим’юка – невід’ємна частина сучасного українського літературного процесу.)

3.Особливості творчої манери В. Герасим’юка. (Для поетичного стилю В. Герасим’юка характерне поєднання язичництва і християнства. І це не дивно, адже формування його як особистості відбувалося в Карпатах, де у віруваннях місцевих жителів тісно поєдналося язичництво і християнство. Також для творів митця характерне поєднання досвіду духовного життя українського народу із загальнолюдськими культурними надбаннями.

В. Герасим’юк – продовжувач традицій верлібру в українській літературі. Поет переконаний, що саме цей жанр здатний відобразити життя в усій його складності й мінливості, а також допомагає йому відтворити самобутність його світобачення, в основі якого – прадавні гуцульські уявлення про людину й Довкілля.

Але письменник не обмежується зображенням лише свого, національного, він часто звертається і до світових образів та мотивів, які трактує оригінально й художньо переконливо, розкриваючи їхні нові грані в національному духовному контексті.)

IV. Василь Дмитрович Герасим’юк – один із яскравих представників сучасного поетичного мистецтва. (Поезія Герасим’юка метафорична, естетично наснажена. Ліричний герой його творів – національно свідома особистість, справжній патріот – громадянин, який вболіває за майбутнє своєї країни, якому болить нищення духовності українців.

Творчий доробок письменника гідно оцінено. В. Герасим’юк – лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка 2003 p., літературних премій ім. П. Тичини, В. Свідзинського, премії “Князь роси” ім. Тараса Мельниченка та ще кількох престижних відзнак. Він член НСПУ й АУП. Його поезія перекладена 20 мовами світу.)