Home ⇒ 📕Твори з літератури ⇒ ПЛАН – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА

ПЛАН – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ

М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА

ПЛАН

Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння у комедії Миколи Куліша “Мина Мазайло”

І. Популярність “філологічної комедії” Миколи Куліша “Мина Мазайло”. (Ми кола Куліш як драматург став надзвичайно популярний. Його п’єсу “Мина Мазайло” глядачі зустріли із захопленням. А критика була найрізноманітніша. Від схвалення і захоплення до відвертого неприйняття його творчості. Микола

Хвильовий заспокоював друга, будучи впевненим, що “тільки епохальні п’єси можуть викликати таку дискусію і що тільки обмежені люди не розуміють, що саме такі п’єси і роблять у театрі епоху”. “Філологічна” комедія Миколи Куліша “Мина Мазайло” тріумфально йшла на сценах багатьох театрів України, але після 1930 року, коли “українізація в Україні була згорнута”, її заборонили.)

ІІ. Сатиричне змалювання образу Мини Мазайла в творі.

1. Прагнення головного персонажа змінити прізвище. (Мина Мазайло, головний герой п’єси М. Куліша, українець за національністю, харківський

Службовець.

Він поставив собі за мету в будь-який спосіб пробитися до “власть імущих”. Але, на його думку, на заваді йому стало його українське прізвище, тому він вирішив зректися його, змінити “недоброзвучне” прізвище на інше, яке б радувало слух, наприклад, Розов чи Тюльпанов, чи Сіренєв, чи, на крайній випадок, Мазєнін.)

2.Мина не усвідомлює серйозності цього кроку. (Він не думає про те, що це веде до відмови від свого національного коріння, від батьківської мови, від власного “я”. Він і чути не хоче про те, що прізвище успадковане від предків, що в ньому – історія роду. Про це йому намагаються нагадати і дід-запорожець, який з’являється перед Миною у фіналі третьої дії (“Запорожець славний був і колеса мазав. Отож і Мазайло-Квач прозивався. Як ішли козаки на чотири шляхи – мазав. Мазав, щоб не пропадала тая козацькая слава, що по всьому світу дибом стала, а ти моє прізвище міняєш?!”), і дід-чумак (“Я – твій прадід Василь… Ще з діда Мазайло-Квач прозивався і чумацькі колеса мазав. Як рипіли вони на південь – мазав, рипіли на північ – мазав, а ти моє славне прізвище міняєш?!”), і “третій дід, селянин, без мазниці й квача” говорить Мині: “Я твій дід селянин Авив, що був собі та жив, мазав чужії вози, бо свого вже не стало, а ти моє славне прізвище міняєш?!”. Предки гордяться своїм прізвищем і вважають його славним, бо продиктоване воно не тільки родом занять, а самим життям. Тому ним слід дорожити. Але на Мину ніякі переконання не діють. Політика русифікації українців, пропаганда їх “другосортності” й “неповноцінності” зробили свою справу.)

3.”Українське – значить вороже”, – переконаний Мина. (Сарказмом наповнений епізод твору, коли Мина розповідає, як ішов до загсу писати заяву про зміну прізвища. “Ще як я підходив до загсу – думалось: а що, як там сидить не службовець, а українець? Почує, що міняю, так би мовити, його українське – і заноровиться. На зло тобі заноровиться”. Тобто персонаж усе українське сприймає як щось чуже для себе і навіть вороже. Він протиставляє те, чого, здавалося б, протиставляти не можна, – службовець і українець. І від прізвища свого вже давно відмовився, про що свідчить зворот “міняю, так би мовити, його українське”, а не “своє”. І це вже не комедія, це трагедія.)

4.Мрія здійснилася. (Мина й синові, Мокієві, говорить, що не слід вірити у відродження національної культури: “Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади”. Коли ж нарешті мрія здійснилася, у Мини “в очах райдуги, метелики, луки…”. Газету, яка опублікувала довгоочікуване оголошення, в родині новоспечених Мазєніних вирішили помістити у рамці під скло, радості не було меж: “Однині я – Мина Мазєнін. Здрастуйте, Мина Мазєнін, Мино Марковичу. A-а, добродій Мазєнін? Моє вам!..”. Окрилений Мазайло-Мазєнін у різних варіантах розігрує сам із собою уявні зустрічі з такими, як і він сам, перевертнями, що відмовилися від роду, від народу. Засліплений, Мина навіть не помічає іншого матеріалу в тій самій газеті, який повідомляє про звільнення його з роботи за “систематичний і зловмисний опір українізації”.)

III. Мина Мазайло – образ людини, яка зреклася себе. (В образі Мини Мазайла М. Куліш висміяв міщан, які намагаються пристосуватися до нових життєвих обставин за будь-яку ціну. Письменник розвінчує національний нігілізм харківського обивателя Мини Мазайла, який, вигадавши електричну мухобійку і заснувавши у власній квартирі своїм коштом “соціалістического лікнепа правильних проізношеній”, прагне Стати “порядочним человеком”. Категорично заперечуючи все українське, він готовий убити рідного сина, щоб не заважав

Змінити прізвище: “Заставлю! Виб’ю з голови дур український! А як ні – то через труп переступлю. Через труп!..”. Автор підводить нас до висновку, що такі люди, як Мина, страшні, адже позбувшись національного коріння, вони стають безбатченками, для яких у житті немає нічого святого. То чого ж можна сподіватися від нього?)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Характеристика образу Мини Мазайло за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у своїй п’єсі “Мина Мазайло” засудив і дотепно висміяв українців-перевертнів, що заради власної користі здатні відмовитися від свого роду. Мина Мазайло – службовець у Харківській установі. За походженням він українець, чим дуже не задоволений. Адже вважає, що його колоритне прізвище Мазайло закриває йому всі шляхи до кращого життя....
  2. Тема 29. Микола Куліш – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 29. Микола Куліш (1892 – 1937) Микола Гурович Куліш – драматург із світовою славою. Для українського театру він створив цілісну трагедійну форму, увів новітні жанри гумору і сатири, збагатив арсенал зображувально-виражальних засобів. У його творах – увесь спектр людських взаємин, позначений гуманістичним пафосом, намаганням говорити...
  3. ЗНО – Микола Куліш – Література XX ст Література XX ст. Микола Гурович Куліш – драматург із світовою славою. Для українського театру він створив цілісну трагедійну форму, увів новітні жанри гумору і сатири, збагатив арсенал зображувально-виражальних засобів. У його творах – увесь спектр людських взаємин, позначений гуманістичним пафосом, намаганням говорити про загальнолюдські питання. Наскрізний конфлікт драматургії М. Куліша...
  4. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ. До теми “Микола Куліш. Життєвий і творчий шлях драматурга-новатора” 1. Коли і де народився майбутній письменник? 2.Які враження виніс він із дитинства? Свої враження від дитинства письменник лаконічно узагальнив у широко відомій автобіографії 1921 року, у...
  5. М. КУЛІШ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МИНА МАЗАЙЛО” Варіант 1 1. М. Куліш, як і Ю. Яновський, народився… А На Харківщині. Б Сумщині. В Херсонщині. Г Миколаївщині. 2. Художній і літературний хист почав виявлятися у майбутнього письменника під час: А Захоплення ним музикою. Б Навчання у 5-му класі приватної школи. В Відвідування гуртку мистецтва місцевої інтелігенції. Г Його...
  6. Засудження міщанського світогляду в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцистику, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму “97”. Творчість М. Куліша – це багатогранне, загострене зображення побуту психології українців. В Україні у перші десятиліття відбувалися складні соціально-культурні процеси, точилися гострі політичні і літературні дискусії....
  7. Сучасність звучання драматичного твору “Мина Мазайло” МИКОЛА КУЛІШ МИКОЛА КУЛІШ Сучасність звучання драматичного твору “Мина Мазайло” У цьому творі видатний український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти й у наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі:...
  8. Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша Микола Куліш сприяв розвитку української драми 20-30-х років XX століття, він один з основоположників жанрового збагачення української драматургії. Жанровий спектр його творів надзвичайно широкий: від народної драми й сатиричної комедії до лірико-романтичної сонати...
  9. Засоби творення комічного у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Сам сюжет п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” має анекдотичний характер. Головний персонаж комедії, службовець тресту “Донвугілля”, соромиться свого “малоросійського” походження. Причину власних життєвих невдач він вбачає у власному прізвищі: “Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!” Мина вирішує...
  10. Характеристика образів Рими та Мокія за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Образи п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” не мають чіткого поділу на позитивних та негативних. Всі герої однаково смішні у своєму прагненні стати кращими. Головний конфлікт твору – українізація 20-30 років XX століття. Персонажі твору по-різному сприймають це явище. Головний герой Мина Мазайло вважає українізацію способом зробити з них другосортних людей....
  11. Художнє втілений проблеми українізації в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” 1. Бути чи не бути українській нації… (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії “Мина Мазайло”). 2. Втілення проблеми українізації в образах п’єси: А) зрікання свого національного “я”, спроба “влитися” у російську культуру (“Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця…” Мина – реальна...
  12. МИКОЛА КУЛІШ – ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття ЛІТЕРАТУРА початку – середини XX століття МИКОЛА КУЛІШ (1892-1937) Драматург. Представник “розстріляного відродження”. Комедія “Мина Мазайло” (1929) Ключові слова: – драма; – сатирична комедія; – філологічна комедія; – чотири дії; – тематична близькість із п’єсами “Мартин Боруля” І. Карпенка-Карого й “Міщанин-шляхтич” Мольєра; – зображення українізації й міщанства у 20-і роки...
  13. “Мина Мазайло” М. Куліша: українізація й шляхи побудови національного суспільства Складні почуття наповнювали душу Миколи Куліша, коли він починав писати свою п’єсу “Мина Мазайло”. Усім серцем прийняв він революцію, мріяв про “голубий соціалізм”, який так палко проголошував його Малахій. Але дійсність 20-х рр. минулого століття вносила сум’ятицю в його душу: гостро постала національна проблема. Українцям, їх культурі, мові не вистачало...
  14. Значення п’єси М. Куліша “Мана Мазайло’ вчора і сьогодні Серед людей іноді зустрічаються такі, які вважають, що модна зачіска, стильний одяг – це запорука успіху у будь-яких справах. Безумовно, до певної міри це так, але не зовсім. Усе криється в душі людини. Отже, як каже прислів’я: “Зустрічають по одежі, а проводжають по розуму”. Так, саме розум – найцінніший скарб...
  15. Чи актуальні сьогодні проблеми, які порушує М. Куліш у творі “Мина Мазайло”? П’єса М. Куліша “Мина Мазайло”… Вона йшла до свого глядача майже півстоліття, бо, поставлена Лесем Курбасом 1929 року на сцені харківського театру “Березіль”, була заборонена, а її творці – репресовані. І лише за часів незалежної України ми дістали змогу читати п’єсу і дивитись виставу. І знову з великим успіхом іде...
  16. Куліш Микола Мина Мазайло (скорочено) МИКОЛА КУЛІШ (1892-1942) МИНА МАЗАЙЛО Дійові особи: Мина Мазайло – харківський службовець середніх літ. Лина (Килина) Мазайло – його дружина. Рина (Мокрина) Мазайло – їхня дочка. Мокій – їхній син. Уля – подруга Рини. Тьотя Мотя – сестра Мини з Курська. Тарас Мазайло – дядько Мини з Києва. Баронова –...
  17. Художнє відтворення проблем українізайії 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української...
  18. ПЛАН – П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ П. КУЛІШ, МАРКО ВОВЧОК ПЛАН Герої оповідання Марка Вовчка “Максим Тримач” – справжні романтичні натури I. Який він, романтичний герой? (Коли ми говоримо “романтичний”, то маємо на увазі “небуденний, такий, що торкнувся якихось потаємних куточків нашої душі”. Коли ж романтичним є герой літературного твору, то...
  19. Художнє втілення проблеми українізації у комедії Куліша “Мина Мазайло Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до незворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися...
  20. Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української...
ПЛАН – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА
«
»