Пісня мандрівного спудея – ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Скорочено
Слова: Юрій Андрухович Обробка слів, переклад: Мертвий півень
Агов мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ туди, де кров з любов’ю черленяться, де пристрастей і пропастей сувій… Я – ваш отець, тож будьте мені
Вірні! (які невірні рими в голові!), але коли до серця входять вірші прекрасні, наче крила голубів, які тоді надії!.. Отож – на світ, за діло, чарувати! Агов, мої маленькі чортенята!
З риторик і поетик академій – гайда на площу, як на дно ріки! Підслухані у вирі цілоденнім, ті рими – вчителям наперекір (у вчителів,
Читати вірші травам і вітрам!.. І постарайтесь, я вас дуже. прошу, щоб явір тихі сльози витирав, щоб небо, нахилившись, наслухало, щоб завше був натхненний соловій…
Хвалу воздавши часові зухвалу, звірят і пастухів благословіть!.. Отож – на світ, за діло, чарувати! Агов, мої маленькі чортенята!
Коментар “Спудеї” – це студенти академій у давнину. Часто на канікулах вони мандрували містами й селами, співали пісень, розказували вірші (які часто самі й складали), щоб прогодувати себе, а також показати свою поетичну вправність, У пісні – звернення спудея до своїх творів (пісень), які складалися з любов’ю, про любов, часто з добрим почуттям гумору. Вірші просяться на волю, і треба, щоб вони зворушували серця людей, щоб від них і “явір тихі сльози витирав”, і небо слухало, і соловей співав.