Пісні про боротьбу проти соціального і національного гніту (“Чи не той тоХміль”, “Ой Морозе, Морозенку”)
УРОК 3
Тема. Пісні про боротьбу проти соціального і національного гніту (“Чи не той то Хміль”, “Ой Морозе, Морозенку”).
Мета: ознайомити учнів з піснями про боротьбу проти соціального та національного гніту; формувати вміння характеризувати образи історичних осіб, лицарів-оборонців рідної землі; виховувати в учнів лицарство, сміливість, фізичну та духовну силу.
Обладнання: збірники фольклорних творів, репродукції картин українських художників, фонозаписи історичних пісень.
Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво:
Епіграф.
Українська народна пісня – це сторінка історії, частинка нашої душі. В народній пісні – біль і радощі часу, які через століття стають нашими болями й радощами. Без цього немає пісні, як немає і жодного мистецького твору.
Володимир Дрозд
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1. Виразне читання учнями текстів пісень “Зажурилась Україна” і “Та, ой, як крикнув же та козак Сірко”.
2. “Наш вернісаж”.
(Учні демонструють свої малюнки до пісень та коментують їх).
II.
1. Розповідь учителя.
– У XIV-XVI ст. більша частина українських земель була захоплена панською Польщею. З того часу наш народ вів постійну боротьбу за своє визволення, проти соціального та національного гніту.
У середині XVII ст. ця боротьба переросла у народну війну проти іноземних поневолювачів. Повсталі маси очолив Богдан Хмельницький.
2. ІІрослуховування у фонозапису пісні “Чи не той то Хміль”.
3. Бесіда за питаннями:
– Яка історична основа твору? Що вам відомо про битву під Жовтими Водами?
(Історична довідка. У пісні йдеться про історичну подію – битву під Жовтими Водами (1648 p.). Саме там українські козаки під проводом Богдана Хмельницького отримали першу велику перемогу у визвольній війні. Польсько-шляхетські війська були розгромлені вщент, а містечко Жовті Води стало одним із фольклорних символів непереможності війська Хмельницького та й українців загалом).
– Який підзаголовок має пісня? Чому саме Богданові Хмельницькому вона присвячена? Якою була його роль у національно-визвольній війні 1648-1654 pp.?
– Розгляньте репродукцію картини невідомого художника “Богдан Хмельницький”. Чи співпадає образ гетьмана, зображений на картині, з народним уявленням про нього?
– Розкажіть, у чому народ бачить силу Богдана Хмельницького. З ким козацький ватажок вступив у спілку в боротьбі проти польського війська? Чи виправдав себе воєнний союз?
– Як у пісні виявляється народне ставлення до ворогів? Свої відповіді підкріпіть цитатами з твору.
– Розкрийте символізм образу хмеля. Проаналізуйте художні засоби (постійні епітети, метафори, порівняння, паралелізми тощо) та визначте їхню роль у пісні.
(Матеріал для вчителя. “Богдан Хмельницький оспівується народом як досвідчений полководець, мудрий воєначальник, який не боїться того, що “іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди”. Адже за ним “велика потуга” – численний народ, що довіряє йому. І боротьба його справедлива.
А я ляхів не боюся і гадки не маю,
За собою велику потугу я знаю,
Іще й орду татарськую за собою веду:
А все, вражі ляхи, на вашу біду.
Гетьман порівнюється з дужим і буйним хмелем, який швидко росте, набирається сили й оповиває все своїми листками та стеблом. Так і очолювана ним національно-визвольна війна 1648-1654 pp. потужно ширилася по всій Україні, гуртуючи народ в єдиному пориві визволитися від ляхів, здобути свободу.
Характеризуючи засоби народної поетики, скажемо, що вони надають творові особливої виразності, затримують увагу на сказаному, використовуються для підсилення головної думки. Такими засобами є постійні епітети (“вражі ляхи”, “велика потуга”, “дубовії хати”, “хорошая врода”), паралелізми (“гей, там поле, а на полі цвіти, – не по однім ляху заплакали діти”) тощо. Так, наприклад, епітет “хорошої” в рядку “Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди” яскраво характеризує польське військо, стверджуючи, що Богдан Хмельницький має справу не з ворогом-дилетантом, а з добре підготовленим до бою супротивником. Тут же можна дати коротку історичну довідку: Степан Потоцький, готуючись до поєдинку з Хмельницьким, розділив своє військо навпіл: одну частину послав на байдаках Дніпром, а кіннота пішла суходолом; як бачимо, поляки серйозно готувалися до битви”
(За Ф. Кейдою).
4. Продовження розповіді вчителя.
– У роки визвольної війни кримські татари часто вступали у воєнний союз із козаками проти панської Польщі, однак, як і раніше,
Вряди-годи робили грабіжницькі набіги на міста й села України. Загони Хмельницького карали нападників. У гострих сутичках гинуло багато і татар, і козаків. Пісня “Ой Морозе, Морозенку” розповідає про один із таких боїв, під час якого татари розбили козацький загін і полонили, а потім скарали його ватажка.
5. Прослуховування фонозапису пісні “Ой Морозе, Морозенку”.
6. Бесіда за питаннями:
– Чому козак Морозенко є народним героєм? Яким він постає у пісні? Знайдіть відповідні рядки у тексті, процитуйте яскраві вислови.
– Як у творі сказано про загибель Морозенка? За допомогою яких слів народ виявляє своє ставлення до героя та до татар?
– Виділіть з тексту рядки, в яких мовиться про козацьке військо. Які відомі вам художні засоби вжиті тут і для чого?
– Як ви думаєте, з якою метою в пісню введено образ матері Морозенка? Чи багато втратив би твір без цього образу? Чому?
– Відомо, що пісня “Ой Морозе, Морозенку” має понад сорок варіантів. Про що це свідчить?
– Чого навчає нас пісня? Як ви гадаєте, Морозенко – це історична особа чи вигаданий персонаж?
{Матеріал для вчителя. Фольклористи вважають, що герой пісні “Ой Морозе, Морозенку” – один із соратників Богдана Хмельницького. Та існують різні версії щодо його особи. Одні дослідники вважають, що йдеться про осавулу (виборну службову особу, яка відала озброєнням, постачанням та військовою підготовкою козаків) Кропивнянського полку Нестора Морозенка, який приятелював з легендарним Максимом Кривоносом. Інші – наводять докази на користь того, що Морозенком у пісні виступає полковник Станіслав Мрозовицький, який загинув у бою з поляками і за яким тяжко сумували козаки).
7. Пізнавальне завдання.
– Сучасна українська письменниця Оксана Пахльовська дає власне поетичне тлумачення цього образу.
Прочитайте її баладу “Морозенко” і скажіть, яку з відомих версій підтримує авторка. Яким постає Морозенко у баладі? Як ви думаєте, з якою метою Оксана Пахльовська згадує у творі видатних діячів культури й науки часів античності та епохи Відродження? Що єднає баладу з народною піснею?
Морозенко
(Балада падуанської осені)
Станіслав, шляхтич1 з роду Мрозовицьких,
Юнак шляхетних помислів і вдачі –
Ти так хотів по-справжньому учитись
І був такий до цього неледачий.
Що ти вже не роздумував нітрохи,
І з рідними ти зваживсь на розлуку,
І пішки ти пройшов усю Європу,
Щоб вивчити в Італії науку.
Це місто вчених. Це славетна Падуя,
Де дзвони будять тишу старовинну,
І лиш тополя іноді нагадує
Тобі твою далеку Україну.
Студентство тут усіх на світі націй.
Слов’яни й греки ходять по алеї.
Тут можна слухать курси Помпонацці,
Везалія також і Галілея2.
Ти вчиш латину – мусиш пам’ятати,
Як буде слово “кіт” або “ворона”.
Античних авторів старанний коментатор,
Горація3 гортаєш, Цицерона4.
Прадавній міф, то світлий, то похмурий.
Такі тобі цікаві всі ці мандри
По тих веселих учтах Епікура5
І тих вогненних снах Анаксимандра6!
О ця безсмертна музика латини!
Цей перед сном прочитаний Вергілій7.
І світить осінь днями золотими.
І леви походжають серед лілій.
І все тебе ще кличе тут: зостанься!
Тут фрески Джотто8 дивляться у вічність.
Така ще тепла осінь падуанська!
Така глибока вся твоя античність…
Ти ще ж не дочитав якогось тому.
Чи оду не довчив. Та ти не винен,
Бо вже пора вертатися додому –
На змучену і бідну Україну.
Тебе чекає вороний твій коник.
Тебе чекає ніч твоя остання,
Коли ти будеш –
Корсунський полковник,
Котрий народ підніме на повстання.
Станіслав, шляхтич з роду Мрозовииьких, –
О, як багато ти в житті не встигнеш!
Ти, коментатор авторів античних,
Невдовзі вже під Збаражем9 загинеш.
Чоло шляхетне. Крові борозенка.
А на героя і не вчивсь неначе…
“За тобою, Морозенку,
Вся Вкраїна плаче!”
III. Підбиття підсумків.
IV. Домашнє завдання.
Підготуйте пісні “Чи не той то Хміль” та “Ой Морозе, Морозенку” до виразного читання. Навчіться співати пісню “Ой Морозе, Морозенку” чи грати її мелодію на якомусь музичному інструменті.
1 (Шляхтич (польське) – дворянин, особа привілейованого стану в Польщі та Україні.
2Помпонацці, Везалій, Галілей – всесвітньо відомі вчені, лекції яких в епоху Відродження слухали студенти Падуанського університету: Помпонацці П’єтро – філософ; Везалій Андреас – медик-анатом; Галілео Галілей – фізик; механік і астроном, зробив ряд великих відкриттів, зокрема, що Галактика складається з окремих зірок, а Земля обертається навколо Сонця.
3Квінт Горацій Флакк – давньоримський поет.
4Марк Тулій Цицерон (приблизно 106-43 роки до н. е.) – давньоримський оратор, філософ, письменник, політичний діяч.
5Епікур (341-270 роки до н. д.) – давньогрецький філософ, заснував у Афінах власну школу філософів, сповідував теорію споглядальності світу як найвищого щастя людини.
6Анаксимандр (610-546 роки до н. д.) – давньогрецький філософ, давав природничо-матеріалістичні пояснення світу і вважав, що людина походить від тварин.
7Публій Вергілій Марон – давньоримський поет.
8Джотто (1266-1337) – італійський художник, йдеться про фрески капели дель Арена в Падуї.
93бараж – місто на Тернопільщині, внаслідок облоги в 1649 році відбите у польського війська козаками під проводом Богдана Хмельницького (За О. Слоньовською).
(2 votes, average: 3.50 out of 5)