Підтримайте або спростуйте думку: “Правда теж має бути з кулаками”
Зло в нашому світі все примножується. Тільки й бачиш з екранів телевізорів: тут – убивство, там – зрада, десь – облуда, деінде – гріх… Усе частіше саме воно, Його Шанолюбність Зло, починає правити бал у людському театрі. Та й не дивно! Цій силі та її попихачам, ім’я яким легіон, просто й легко звойовувати цей світ, бо не коряться вони ніяким нормам і законам людським і Божим, не зважають вони на мораль і релігію. Вони йдуть напролом – по трупах, по душах, по серцях, змітаючи все прекрасне й правдиве кулаками свого хаосу. Ще трішки,
Не хочу цього! Я – проти! І тому криком кричу: правда теж має бути з кулаками!
На моє глибоке переконання, її Милість Хистка Правда, що ще теплиться по закапелках світу й людських душ, має зібрати себе в потужний кулак, який стане надійною протидією злу – вселенському й дрібному, що живе, заполоняє такі слабкі “малодушки”, і не допустить падіння цього світу в геєну огненну існування без правди.
Пальцями цього кулака правди має стати кожен із нас, хто вірує в Істину й Праведність,
Одним із них був Іван, монах із Вишні. Несила йому, людині, що відреклася була від світу цього заради особистого спасіння, було дивитися на те, як злотв’орці торжествують у полишеному ним світі й гублять як себе, так і ближніх своїх. Що в моєму особистому спасінні, коли на ближнього чекає духовна загибель?.. І слуга Правди – український полеміст – повертається в цю юдоль, щоб своїм гострим словом, наприклад, “Посланням до єпископів” – зброєю, гідною Правди, – знищити церковних владик, що нехтують євангельськими заповідями й церковними традиціями, що поставили користолюбство вище за скарби духовного самовдосконалення. Словом він дає церковним владикам надзвичайно гострі негативні характеристики, словом він застерігає їх від подальших непродуманих учинків, закликає до покаяння й виправлення… І правда таки врешті-решт торжествує, бо й за кілька століть по тому нащадки Вишенського казатимуть: “Саме він тоді був одним із тих, хто повернув людині її людську гідність, бо так цього вимагають закони Правди”.
На жаль, Історія правдоборства знає й сумні приклади, які мають слугувати пересторогою для тих, хто стане “на прю” зі злом.
Таким трагічним прикладом може слугувати історія відстоювання правди Чіпкою Варениченком. Головний герой роману ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного відстоює свою правду, але в запалі боротьби забуває, що існує межа, за якою “кулак правди” стає “молотом зла”, що кує нову несправедливість.
Тож ураховуючи досвід попередників і усвідомлюючи всю небезпеку повного торжества зла, виступаймо в бій. Бій щоденний, щосекундний. Бій зі світом великої неправди. Бій зі світом дрібної неправди – посестри зла, що живе в кожному з нас. Цей бій удасться виграти лише за умови, що правда матиме що протиставити злу. Отже, правда теж повинна бути з кулаками.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)