Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Перспективи розвитку постмодерністської літератури

Перспективи розвитку постмодерністської літератури

Ж. Делез і Ф. Гваттари, теоретики структуралізму, у своїй книзі “Ризома” (1976) виділяють два типи культур, що співіснують у наші дні – “деревну” культуру й культуру “кореневища”. Перший тип культури тяжіє до класичних зразків, зберігаючи за мистецтвом функцію наслідування природі, сформульовану ще Аристотелем. Символом мистецтва, що відбиває мир, умовно говорячи, що стає його фотографією, може служити дерево, що виявляє собою образ миру. Втіленням “деревного” художнього миру служить книга. Для “деревного” типу культури

немає майбутнього, він зживає себе, думають Делез і Гваттари.

Сучасна культура – це культура “кореневища”, або “ризоми”, і вона спрямована в Майбутнє. Її втіленням є постмодерністське мистецтво. Книга-“кореневище” буде не калькою, а картою миру, у ній зникне значеннєвий центр. На думку авторів, нас очікує не смерть книги, а народження нового типу Творчості й читання. Книга-“кореневище” буде реалізовувати принципово інший тип зв’язків: на місце вертикального зв’язку неба із землею, лінійної односпрямованості розвитку, детермінованості прийдуть безструктурні зв’язки.

Новий тип зв’язків має на увазі інший спосіб читання. Делез і Гваттари вводять поняття “шведський стіл”, коли кожний берет із книги-“тарілки” усе, що хоче. Таке “кореневище” можна уявити собі як “тисячу тарілок”. Головним для читача стане не зміст книги, а процес читання, під час якого із книгою можна експериментувати, користуватися нею, як комп’ютерною мережею

Але всі ці футуристичні припущення торкають формального аспекту літератури, а не змістовний. Якщо застосувати до історії культури образ, створений Умберто Эко в романі “Маятник Фуко”, то за принципом маятника після остаточного руйнування старої системи цінностей, будь те соцреализм або поп-культура, почнеться зворотний рух, рух до знаходження змісту через творення нової реальності. Своє подання про літературу майбутнього поэт-постмодернист Юрій Арабів ще в 1994 році сформулював так: “Консервативна тенденція візьме гору, тобто буде відновлена духовна вертикаль, нагорі який – Бог, а нижче – все інше. У найбільш талановитих літераторів ця духовна вертикаль “уживется” з деякими стилістичними відкриттями епохи постмодерна. І, мабуть, правоту цих слів доводить сучасна російська література від Б. Акунина, що створює філігранні стилізації російської класики, до В. Пелевина, у творчості якого, на думку сучасного критика, відбувається з’єднання поетики постмодернізму із класичним філософським романом

Якщо ж маятник розладнався, то майбутнє літератури представляється більше песимістичним. С. Корнєв припускає, що література перетвориться в текст, що перекодує: “Ніхто не гарантує, що якийсь текст, якийсь комплекс ідей і вербальних сигналів, не може повністю дезінтегрувати вміст людського мозку й потім зібрати його заново, у потрібній комусь конфігурації. Першу частину проекту вчерне розробив постмодернізм, друга ще чекає свого творця. Саме створенням такого вірусу й займається сьогодні Віктор Пелевин. І, на жаль, зупинити його на цьому шляху практично неможливо” (11;259). Може бути, уже сьогодні, додає С. Корнєв, він написав цю “фатальну послідовність букв”, і тепер ніхто й ніщо не зможе нас від нього захистити. А може бути, він зробив це ще вчора, і тільки “поступовість дії цієї зброї ще не дала нам його на собі відчути”.

Домінуючим типом культурної свідомості другої половини ХХ століття є постмодернізм – складний комплекс світоглядних установок і культурних реакцій, що орієнтується на концепцію миру як хаосу, позбавленого ло??ики й причинно-наслідкових зв’язків. Постмодернисти на відміну від представників попередніх періодів розвитку культури відмовляються від зображення об’єктивної реальності, створюючи власну модель миру

Найбільше повно концепція постмодернізму втілена в мистецтві, насамперед у літературі, тому що криза позитивізму, у результаті якого виникли два основних типи культури ХХ сторіччя – модернізм і постмодернізм, – обумовив розчарування в пізнавальних можливостях розуму й картині миру, створюваної природничими науками. В епоху постмодерна найбільш адекватною формою пізнання, завдяки властивій йому интуитивности, проголошується мистецтво

У літературі принципи постмодернізму спроектовані на стилістику. Постмодернисти використають прийом “гри”, багаторівневої організації тексту, що нагадує листковий пиріг, тимчасові зрушення. Одним із принципів постмодернізму є интертекстуальность, що проявляється в тотальній цитації

У сучасній літературі виділяється два напрямки постмодернізму, що зложилися в культурах Заходу й Східної Європи. Теоретизуванню західної традиції протиставляється политизированность російського постмодернізму

Примітки

Алюзія – прийом навмисного використання в тексті певних слів, словосполучень, поетичних фраз, що побічно співвідносяться з відомими фактами культури, особливий спосіб передачі додаткової інформації. При декодуванні алюзій мається на увазі певний рівень знання, тому що алюзії вводяться в текст без посилань і пояснень. Традиційними джерелами алюзій служать міфологічні, біблійні, літературні, історичні факти

Пастиш – (від італ. “опера, складена з уривків інших опер, суміш, попурі, стилізація”) – термін постмодернізму, що означає скорочену форму пародії, без схованого мотиву пародії, почасти самопародія

Ремінісценція – нагадування про інші літературні Твори через використання характерних для них мовних зворотів, ритміко-синтаксичних прийомів, схована літературна цитата. Прийом розрахований на пам’ять і асоціативне сприйняття читача

Структуралізм – структурно-семиотический комплекс подань, що розглядає всі явища доступні емпіричному сприйняттю як прояв глибинних структур. Завдання структурного аналізу – виявити закономірності побудови, властивим всім літературним текстам, визначити принципи структурування. Структуралізм створив понятійний апарат, заснований на лінгвістичній термінології, логіку й математичних формулах

Центон – (з панцира. “клаптева ковдра”) – літературний текст, повністю складений з рядків різних літературних творів. Художній ефект центона виникає в результаті контрасту колишніх контекстів кожного фрагмента при логічній упорядкованості нового цілого


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ другої половини XX ст., його теоретичні засади й художня (літературна) практика. Соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі. Основоположні принципи постмодерністської поетики УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. УРОК № 53 Тема. Постмодернізм – одне з найяскравіших літературних явищ другої половини XX ст., його теоретичні засади й художня (літературна) практика. Соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі. Основоположні принципи...
  2. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст., стильове розмаїття літератури. Реалізм як напрям у світовій літературі УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ВСТУП УРОК № 2 Тема. Розквіт реалістичної літератури та її роль у культурному й суспільному житті XIX ст.; зв’язок із розвитком природничих наук. Видатні майстри соціальної прози: Стендаль, О. де Бальзак, Г. Флобер, Ч. Діккенс, Г. Джеймс,...
  3. “Історичні обставини розвитку української літератури на межі ХІХ та ХХ століть” Історичні обставини кінця ХІХ – початку ХХ століття завели українців у неймовірно складну політичну, суспільну та культурну ситуацію, оскільки народ був розділений на дві частини, перебуваючи у складі Російської та Австро-Угорської імперій. Політика, яку проводила Російська імперія у напрямку діячів української літератури, була надзвичайно жорстокою, репресивною, тоталітарною; російський уряд своїми...
  4. Основні тенденції в розвитку реалізму в закордонної літератури першої половини ХХ століття Література початку 20 століття, внаслідок всіх соціальних, экономоических, політичних і эстетических причин, характеризується винятковим різноманіттям письменницьких індивідуальностей, багатством художніх стилів, плідними новаторськими пошуками в області форми, засобів вираження, змісту. Знаменно, що до “традиційного” західноєвропейським літературам додалося чимало нових (африканських, азіатських, латиноамериканських), представники яких стали всесвітньо знаменитими. Поглибилися контакти письменників, взаємозв’язки...
  5. Суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями Робота за таблицею “Літературний процес XX століття” Певні особливості літературного процесу розглядаються в межах таких історичних відрізків: Початок XXСт. (до 1917 року) Ці хронологічні межі визнача­ються не тільки перебігом революції 1905-1917 рр., а й відходом із життя І. Франка (1916 р.) та М. Коцю­бинського й Лесі Українки (обоє померли в...
  6. “Основні напрямки розвитку світової літератури ХІХ століття” ХІХ століття – це час стрімкого розвитку промисловості, науково-технічного прогресу та занепаду релігійних вірувань. Основним гаслом цього періоду є свобода. Але кожен народ, кожна держава тлумачить волю по-різному. ХІХ століття – це теж доба індустріальної революції в Сполучених Штатах Америки та Європі, період становлення міської культури. Через вплив модерних здобутків...
  7. Давньогрецький епос – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Упродовж “темних сторіч” відбулися дві надзвичайно важливі зміни в житті племен, що заселяли Давню Грецію. Перша – завойовники дорійці та завойовані ахейці злилися в один народ і стали називати себе е́ллінами, а свою країну – Елла́дою (звичні нам назви Греція та греки прийшли пізніше від римлян). Другою зміною стала поява...
  8. На тернистих шляхах… (про тяжкі умови розвитку української літератури) Історія української літератури – це тернистий, складний і тривалий процес в історії нашої культури. Переслідувалось українське слово від давнини і майже до кінця XX століття, заборонялось книгодрукування, скорочувались тиражі видань творів, написаних українською мовою, майже не перекладались українською мовою твори світової класики. Але українське слово жило ї виживало. Мої ровесники...
  9. Історичні умови розвитку літератури у XIV-XVIII ст Соціально-економічний розвиток Русі у цей період був надзвичайно складним. Татаро-монгольська навала, розорення Подніпров’я і встановлення васальної залежності руських князівств від татар завдали сильних ударів по розвитку Південно-Західної Русі. Галицько-Волинське князівство через свою територіальну віддаленість мало змогу довший час чинити опір татарам. Але йому доводилось також чинити опір й іншим загарбникам...
  10. Основні тенденції розвитку світової літератури ІІ половини ХІХ століття 1. Основні тенденції розвитку світової літератури ІІ половини ХІХ століття. У цей період відбувається гострий конфлікт між протилежними тенденціями. Загальний художній занепад проявляється вже у творчості письменників-натуралістів.(див. натуралізм).До 60-70 років відноситься виникнення імпресіонізму у Франції, згодом в Німеччині та інших країнах.(див. імпресіонізм). Першими власне декадентськими течіями є символізм, батьківщиною якого...
  11. Давньогрецький театр – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Як епос у VII ст. до н. е. поступився поезії, так і поезія у V ст. до н. е. відійшла на другий план із розквітом давньогрецького театру. Він став одним із найбільших надбань європейської та світової культури. Драма як театральне мистецтво найбільшого розквіту набула у V ст. до н. е....
  12. Специфіка розвитку літератури XIX століття XIX СТОЛІТТЯ Специфіка розвитку літератури XIX століття XIX ст. – один з найцікавіших періодів в історії світової літератури. Його по праву зараховують до золотого фонду світового мистецтва. Динамічний розвиток економічного буття, науки, політичні, соціальні процеси у світі, особливо на європейському континенті, дали новий поштовх розвитку мистецтва. У вирі цих процесів...
  13. ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ЯВИЩЕ ЛІТЕРАТУРИ – З ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ ХХ початку ХХІ століття З ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ ХХ початку ХХІ століття ПОСТМОДЕРНІЗМ ЯК ЯВИЩЕ ЛІТЕРАТУРИ Так, хай усе вже сказано, та дякувати Богові, ще не про все подумано. С. Є. Лец Усі жанри чудові, окрім нудного. Вольтер З останньої чверті XX і до початку XXI ст. помітним фактом світової культури стало поступове витіснення модернізму...
  14. “Особливості розвитку російської літератури першої половини XX століття і творчість М. Булгакова” Як називають період з 1910 до 1940-х років? Літературознавці називають його першим періодом літератури XX століття або періодом “між війнами”, маючи на увазі Першу та Другу світові війни та різкі змі­ни й ідеологічне протистояння, які характеризували як політику, економіку, со­ціальну сферу, так і мистецтво > Які філософські концепції визначили розвиток...
  15. Гомер (VIII-VII ст. до н. е.) – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Малоазійський грек Гоме́р з античних часів вважається автором епічних поем “Іліада” та “Одіссея” – визначних пам’яток давньогрецької літератури, створення яких відносять до другої половини VIII ст. до н. е. І грецькі, й римські автори в усі періоди розвитку античної літератури беззаперечно визнавали велич і бездоганність Гомерових поем, вважаючи їх взірцями,...
  16. Давньогрецька лірика – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У зв’язку із зародженням у Давній Греції нового устрою життя епос починає занепадати. Монументальні твори героїчного змісту, які розлого оповідали про діяння богів та надзвичайні подвиги героїв далекої давнини, не могли відобразити проблем нової дійсності. Поступово в літературу післягомерівських часів увійшли невеликі ліричні твори, які у VII-VI cт. до н....
  17. ХІХ-ХХ століття: основні тенденції і напрямки розвитку літератури Символізм – напрям у європейському мистецтві 1910-х років зосереджений переважно на художньому зображенні за допомогою символу, тобто знака, багатозначно алегоричного і логічно суперечливого образу. Символізм пов’язаний з ідеалістичним світосприйняттям з культом індивідуалізму і повної свободи особистості, з уявленням про те, що мистецтво вище, ніж “вульгарна” реальність. Напрямок цей поширився в...
  18. Найяскравіші представники постмодерністської прози. Постмодерністське мистецтво, його стосунки з елітарною та масовою культурами УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас II семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТ. УРОК № 54 Тема. Найяскравіші представники постмодерністської прози. Постмодерністське мистецтво, його стосунки з елітарною та масовою культурами Мета: допомогти учням глибше розкрити для себе поняття “постмодернізм”, визначити його риси в конкретних творах; розвивати навички...
  19. Провідні тенденції в розвитку літератури другої половини XX століття УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас І семестр ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. УРОК № 31 Тема. Провідні тенденції в розвитку літератури другої половини XX століття Мета: допомогти учням уявити й усвідомити загальну картину розвитку світової літератури другої половині XX ст.; розвивати навички складання опорних конспектів, виділення головного, систематизації...
  20. ПРОМЕТЕЙ ЗАКУТИЙ – Есхіл (525-456 рр. до н. е.) – ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДІЙОВІ ОСОБИ Влада й Сила – слуги Зевсові. Гефест – бог-коваль. Прометей – титан. Океан1 – титан. Хор океанід – дочок Океанових. Гермес – вісник Зевсів. ПРОЛОГ Скеляста гірська пустеля. Три божества – Гефест із молотом і ланцюгом у руках, Влада і Сила – підводять в’язня Прометея до скелі. Влада...
Перспективи розвитку постмодерністської літератури
«
»