Переродження Скруджа як наслідок осмислення свого життя
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС
І семестр
ЛІТЕРАТУРА І МОРАЛЬНЕ ВДОСКОНАЛЕННЯ ЛЮДИНИ
УРОК № 27
Тема. Переродження Скруджа як наслідок осмислення свого життя
Мета: простежити зміни в характері і поведінці головного героя; вдосконалювати навички роботи з текстом; розвивати образне мислення, спостережливість; виховувати бажання самовдосконалюватися.
Обладнання: малюнки-ілюстрації до повісті Ч. Діккенса.
А найкраще було те, що і Майбутнє належало йому і він міг ще змінити свою долю.
Ч. Діккенс
ХІД УРОКУ
I.
– Герой на ім’я Скрудж добре вам відомий з мультсеріалу Уолта Діснея “Качині історії”. У цих мультфільмах Скрудж МакДак – скупий і розважливий дядько чарівних каченят. Те саме ми бачимо й у Діккенса – герой-скнара має життєрадісного, доброго племінника. Ім’я діккенсовського містера Скруджа (“Sсrооgе” в перекладі з англійської – скнара, скупий) стало загальним ще у ХІХ столітті. Образ скупого, схожого на Скруджа, багатія є у багатьох творах світової літератури.
Цікаво, чи зможе діккенсовський Скрудж подолати свою непривабливу сутність?
II.
1. Опитування
– Навіщо три Духи явилися Скруджу в Різдвяну ніч? (Вони повинні були вплинути на героя, примусити його замислитися над своїм грішним життям, отямитися, розпочати своє життя вже іншою людиною, чия душа відродилася й прагнула творити добро.)
– Що показали духи герою під час подорожі?
– Що, на вашу думку, найбільше вразило Скруджа під час подорожі?
– Які почуття переживав герой, мандруючи в часі і просторі? (Страх, жаль, муки совісті, бажання змінитися)
2. Перевірка домашнього завдання
Демонстрація учнівських малюнків-ілюстрацій.
ІІІ. Узагальнення й систематизація знань
1. Спостереження за змінами у житті героя
1) Що було…
– Знайдіть у тексті портрет Скруджа.
Простежте тему “внутрішнього холоду”, який переходить на зовнішність старого скнари.
“Душевний холод заморозив старечі риси його обличчя, загострив крючкуватий ніс, зморщив шкіру на щоках, скував ходу, примусив посиніти губи і почервоніти очі, зробив льодяним його скрипучий голос. І навіть його щетинисте підборіддя, рідке волосся і брови, здавалося, узялися памороззю. Він завжди вносив із собою цю жахливу гнітючу атмосферу”.
Втілення душевного зчерствіння, внутрішнього холоду підкріпляється темою зими, морозу, лютої стужі.
Цікаве зіставлення: Скрудж може бути схожий на “водопровідний кран на вулиці”, з якого ще “сочилася вода, і він, позабутий усіма, потроху обростав льодом у сумній самотності, поки не перетворився на понуру слизьку глибу”.
Висновки: зі Скруджа крапля за краплею витікає живе життя і людське тепло, перетворюючи старого скнару на льодяну глибу.
– Як Діккенс порівнює свого героя з негодою? Що страшніше: “льодяне серце” чи найлютіший мороз?
“Найшаленіший вітер не міг бути злішим від Скруджа, найлютіша заметіль не могла бути такою жорстокою, як він, найрясніший дощ не був таким безжальним. Негода нічим не могли його пройняти. Сильний дощ, град, сніг могли похвалитися лише однією перевагою порівняно зі Скруджем – вони нерідко були щедрими, а Скруджу щедрість була невідома”.
Висновки: зовні і зсередини вкритий памороззю Скрудж нагадує живий труп, привид. Не дивно, що саме такому герою явився виходець з того світу, колишній компаньйон Скруджа Джейкоб Марлі.
2) Що змінюється…
Якщо спочатку Скрудж на все “плювати хотів”, то перетворення дверного молотка на обличчя Марлі, що помер у свят-вечір рівно сім років тому, розтривожило старого грішника.
У повісті є момент, який натякає на те, що Скрудж міг би уникнути зустрічі з жахливим незваним гостем. Примостившись біля ледь жевріючого вогню, він звернув увагу на дивні голландські кахлі каміна, на яких зображені сцени зі Священного Писання – “сотні фігур, що могли б зайняти уяву Скруджа”. Однак він втратив свій шанс, і все закрило зловісне обличчя померлого Марлі.
З цього моменту починається шлях до воскресіння “мертвої душі” Божого творіння.
Діккенс вважає, що перетворення Скруджа можливе, адже, за Новим Завітом, й останньому грішнику відкриті врата до спасіння.
І це спасіння відбувається. “Твої губи тремтять,- сказав Дух. – А що це котиться у тебе по щоці?” Перший лід морозної глиби розтоплено першою сльозинкою, у яку не вірить навіть сам герой. Душевний холод потроху відступає: “з запалом вигукнув Скрудж”, “серце так і забилося у нього в грудях”.
Проте не так швидко добру здобути перемогу в душі героя. Скрудж не раз повертається до звичного, “холодного” начала своєї душі: під час зустрічі з Духом Теперішнього Різдва прагматично зауважує, як важко прогодувати сім’ю з 1700 братів-духів; почувши, як діти вітають одне одного зі святом, спочатку радіє, а потім знову згадує: “Яка мені від цього користь?”
Та після першої сльози Скрудж схлипнув, потім заплакав, пізнавши у маленькому хлопчику, покинутому на Різдво, самого себе. І ось, нарешті, “все знаходило відгук у зм’яклому серці Скруджа і давало вихід сльозам”.
Остаточне потрясіння Скруджа відбувається, коли мовчазний, закутаний в усе чорне Дух Майбутнього Різдва приводить наляканого героя на кладовище, до покинутої могили, на якій написане ім’я Ебінізера Скруджа.
“Скрудж затремтів весь з голови до п’ят” – кульмінаційний психологічний стан героя. Він падає навколішки, гаряче й пристрасно молить Духа змінити його долю.
3) Що стало…
– Особливістю різдвяного сюжету є те, що “плач” Різдва змінюється “сміхом”, страх же поступається місцем “великій радості”.
Відчуємо велику радість героя. Знайдіть цитати.
“Сам не знаю, що зі мною відбувається! Мені так легко, немов я пушинка, так радісно, наче я янгол, так весело, немов я школяр!”
“Все, що він бачив, сповнювало його душу радістю”.
“Це був прекрасний сміх, особливо для людини, яка вже давно розучилася сміятися”.
“І продовжував сміятися, доки сльози не потекли по його щоках”.
“На серці в нього було легко і весело”.
– Якими словами називає Скрудж хлопця на вулиці? (“Милий хлопчик”, “розумна дитина”, “дивна дитина”, “говорити з таким одне задоволення”)
Про що це свідчить? (Про радісний настрій героя, добре ставлення до оточуючих)
– Які вчинки переконують читача у переродженні героя?
IV. Висновки
– Ч. Діккенс у своїх “різдвяних” творах реалізує сюжети про духовне очищення, спасіння, переродження людини, що втратила подобу Божу. Це цілком відповідає святу Різдва, яке завжди пов’язувалося з чудом, спасінням, даром.
Письменник щиро вірить у можливість перетворення “мертвої” душі на живу, вважає, що “кожна християнська душа, роблячи добро навіть у найскромнішій царині, вважатиме своє земне життя занадто швидкоплинним для безмежних можливостей добра”.
V. Домашнє завдання
Підготувати цитати фантастичних епізодів у творі “Різдвяна пісня в прозі”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)