Переказ – ОСМАНСЬКЕ ПОКЛИКАННЯ
Мед дах Омар проводжав їх поглядом.
“О люде османський… Коли тобі вистачить свого власного добра, занехаяного, нерозкопаного? Чого повзеш ти на чужі землі, не розоравши своєї, чому не нагодуєш власним багатством рідних дітей, а примушуєш їх голодними рискати по не своїх полях і дарма проливати сусідську кров? Коли ти втамуєш свою захланну спрагу? У тебе є сьогодні влада, і ти сваволиш. Хто ж захистить тебе від божої помсти, коли вона гряне? А прийде. Замикається вже круг віків, і ти вернешся туди, звідки прийшов, виконавши своє покликання
О, страшне в тебе покликання! Тебе одурили марнославні і властолюбні вожді твої, і ти, облудно взявши божу науку за зброю, залив сльозами, кров’ю і ненавистю до себе півсвіту. А що маєш за це? Сидиш, як божевільний скупар серед скарбів, загарбаних у чужих коморах, хліб, відібраний з голодних ротів, не йде тобі в горло, сидиш у лахмітті й нужді, не знаючи, що подіяти з награбованим добром. Зубожив народи, а збагатитися не можеш і родиш тільки люту ненависть до себе.
А міг би ти жити, народжувати мудреців, поетів, астрологів… Та нуртує уже праведний гнів ворогів твоїх.
Голови волохи, чорногорці, албанці. Хто врятує тебе? Твої розумні діти кизилбаші підносять меч на призвідців твого горя і будучої загибелі твоєї, а ти, засліплений і нерозумний, вбиваєш їх – своїх спасителів.
Чому не бачиш, не розумієш цього, обманутий османський люде? Ти ж не народився грабіжником, не прийшов на світ злодієм, якого карати треба. Тебе таким зробили. Хіба не міг би ти жити з сусідами у згоді й купатися у своїх власних почестях і багатстві? Чому не подаси руку гайдукові, ускокові, клефтові, поки не пізно, поки страшна кровопролитна злоба не схрестить ваші мечі тобі на загладу? Де той пророк, який зумів би крикнути так, щоб ти, оглухлий, почув: “Спам’ятайся, не вбивай сам себе! О народе мій…” (Р. Іваничук; 330 сл.).
Завдання до тексту
1. Визначити стиль і тип мовлення.
2. Скласти план до тексту. Орієнтовний план
1. Коли ти втамуєш свою захланну спрагу?
2. О, страшне в тебе покликання!
3. Та нуртує уже праведний гнів ворогів твоїх.
4. Обманутий османський люд.
3. Лексична робота.
• Берло – палиця, оздоблена камінням і різьбою; символ, знак влади.
• Волохи – загальна назва середньовічного населення Приду-найських князівств і Трансільванії, з якого в другій половині XIX ст. сформувалися румунська та молдавська нації.
• Гайдук – у XV – XIX ст. у південних слов’ян – повстанець-партизан, що боровся проти турецького панування.
• Даскали – грецькі вчителі.
• Кизилбаша – турецькі повстанці проти султанів.
• Клефт – грецькі повстанці
• Ускок – сербські повстанці.
• Хадіс – священний вислів пророка Магомета.
4. Словниковий диктант. Записати та пояснити правопис слів. Кизилбаша, занехаяний, нерозкопаний, багатство, ненависть,
Нерозумний.
5. Питання до тексту.
• Чому османський народ, маючи своє багатство, здійснював набіги на інші народи?
• У чому впевнений оповідач?
• Яка доля чекатиме на османів?
• Яке покликання в турків?
• Які народи повстали проти османів? Чому?
• Чи завжди османи були такими ненажерливими?
6. Поясніть значення вислову Праведний гнів.
7. За складеним планом Переказ – ати текст.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)