ПАВЛО ТИЧИНА. СОНЦЕ І ДИМ
Мета: продовжити ознайомлення учнів з творами Павла Тичини; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити сприймати почуття, передані у віршах; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до прекрасного.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
–
Бджілка з джмеликом дзижчать,
Дитинчат дзижчати вчать.
Дзи-дзи-дзи та джи-джи-джи,
Як бджола,-і ти скажи.
2. Гра “Вгадай предмет за ознаками”
Ведучий називає кілька ознак задуманого предмета, доки учасники гри не відгадають назву предмета.
– Тоненька, довга, сталева, гостроноса, швейна. (Голка)
– Неозоре, глибокі, бурхливе, небезпечне, солоне. (Море)
– Темна, зоряна, місячна, тиха, прохолодна. (Ніч)
– Народна, колискова, мелодійна, гарна, весела. (Пісня)
– Маленька, кругленька, червоненька, запашна. (Суничка)
– Дерев’яний,
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “У художньому музеї”
Діти презентують свої ілюстрації. Зачитують проілюстровані рядки з вірша Павла Тичини “Хор Лісових Дзвіночків”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ і МЕТИ УРОКУ
– Відгадайте загадку.
– Біле-біле покривало
По землі порозстеляла,
Все укрила ним сама.
Відгадайте: це… (зима).
– Що ви можете розказати про цю пору року?
– За що ви її любите?
– Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти до рук трохи снігу та уважно роздивитися, то кожна сніжинка – як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки.
– Сьогодні ми дізнаємося, як про цю пору року писав П. Г. Тичина.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виразне читання вірша вчителем
– Чи сподобався вам вірш? Чим?
– Який настрій він у вас викликав?
– Які картини ви уявляли, слухаючи його?
2. Словникова робота
Читання слів “луною” за вчителем, потім – напівголосно в парах
Гілля зверта
Вранці стрічали
Патлатий убрався
Зимнього взолочені
– Прочитайте всі дієслова.
– Поясніть значення слова патлатий. (Патлатий – що має вигляд клаптів.)
3. Робота в парах. Читання вірша учнями в парах
– У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?
– Прочитайте вірш таким чином, щоб передати захоплення красою зимового ранку.
4. Виразне читання вірша учнями
5. Фізкультхвилинка
6. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
– Яка картина постала перед очима зимового ранку?
– Яким стало місто?
– У яких словах поет передає захоплення зимою?
– Що автор говорить про дим?
– Чому він тане?
– У що убрався сад?
– Що сказано про гілля?
– Куди піднімається дим?
7. Гра “Добери риму”
Ми – … (зими).
Сонця – … (віконця).
Дим – … (молодим).
Патлатий – … (хати).
Краса – … (звиса).
Іній – … (синій).
Патлатий – … (рудуватий).
8. Вправи на розвиток швидкості читання
1) Гра “Прочитай початок рядка”.
Учитель читає кінцівку рядка, а учні швидко знаходять його у вірші і читають початок.
2) Знайдіть найдовше і найкоротше речення.
(Найкоротше речення: Вийшли вранці ми. Найдовше – друга строфа.)
3) Знайдіть і прочитайте окличні речення.
9. Гра “Диктор телебачення”
Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.
10. Робота за ілюстрацією
– Розгляньте ілюстрацію до цього вірша.
– Що художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють? Як передають настрій вірша?
– Яким рядкам твору відповідає ілюстрація?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Чого вчилися на сьогоднішньому уроці?
– Які нові знання здобули?
– Що було найцікавішим?
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Виразно читати вірш (с. 112). Проілюструвати його.