Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Павло Антокольський Ньютон
Павло Антокольський Ньютон
Павло Антокольський
Ньютон
Перекладач: Микола Бажан
Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975
Гроза пройшла. Розжарились жоржини
Під райдужними відсвітами злив.
Він вийшов в сад і по намиву глини
Те яблуко ногою покотив.
В його очах, немов якесь видіння,
Не падав, а палав і плив ренет,
І тільки траєкторія падіння
Накреслювалась, як тропа планет.
Та ось вона, розгадка! Ось відкрито
Механіку світил правічних всіх!
Так почалось колись творіння світу.
Летючу
І тої ж ночі, як усе ще спало,
Як ще не знявся шум церков і шкіл,
Не яблуко, а формула упала
Із гілки світу на письмовий стіл.
Він так і скаже просто і незборно,
Не зваживши на забобонів міць,
Розтерши геть на думки дужих жорнах
Сміття казок, гадок і небилиць.
І день настав. Зі слів його латині
Про гравітацію небесних тіл,
Дивуючись, дізнались люди нині:
Йому на правду не забракло сил.
Він все сказав, аж до останніх літер,
І витер піт з високого чола.
Тоді ступив на кафедру пресвітер
І розпочав промову спроквола,-
Казав про бога, цю первопричину
Столітній, сірий, лисий, мов коліно.
До Ньютона простяг худий п’ястук.
І раптом, губи викрививши сині,
Він запитав, ущипливо і зло:
– Тож яблуко у вас в саду осіннім
З-під влади сил магнітних утекло?
О господи! Якого ж вітру повів
Вас вимчав за межу небесних сфер?
– Я думав,- Ньютон коротко відмовив.-
Я звик до цього. Думав я, мій сер.
(2 votes, average: 4.00 out of 5)
Схожі твори:
- Павло Антокольський Вірші Павло Антокольський Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 З вчорашнього йдучи у завтра, Складаю іспит не простий: Бо Час – найперший мій співавтор, Бо Час – герой...
- Вовчок Марко Павло Чорнокрил I Був у нашому селі чоловік – Чорнокрил Павло звали, а в його жінка Ганна. Обоє були сироти, побралися й жили собі двойко. Він був чоловік поважний і ходив усе понуро, а серцем був палкий навіки. Не многомовний, а коли вже розговориться, то паше його кожне слово полум’ям. Був з...
- Мати характеристика образа Павла (Власов Павло Михайлович) Павло (Власов Павло Михайлович)- син головної героїні роману, потомствений робітник, що став професійним революціонером. Прототипом персонажа послужив сормовский робітник П. Заломів. У той же час доля горьковского персонажа пов’язана із символікою спокутної жертви; оскільки на початку повести зображений різкий перелом у житті П., що зі звичайного фабричного хлопця перетворюється у...
- Павло Тичина: геній чи пігмей? Саме так називалася літературознавча стаття В. Стуса про П. Тичину. Чому ж такий контраст? Справді, постать і творчість відомого українського поета неоднозначні і досить суперечливі. З одного боку – “Ви знаєте, як липа шелестить”, “О панно Інно…”, “Гаї шумлять”, “Подивилась ясно”, “Скорбна мати”, “Золотий гомін”, з іншого – “Партія веде”...
- Загребельний Павло Архипович Учитель Я чув цю історію вночі, під тихий шелест літнього дощу. Ми сиділи на критій веранді станції Зелений Гай, що стоїть на 1088 кілометрі автостради Москва – Сімферополь, і розмовляли про найнезначніші речі, про які звичайно говорять подорожні, малознайомі люди. За нашим столиком було четверо: літній агроном, який чекав машину з...
- Загребельний Павло Архипович Диво Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі Й тягали каміння? А без ліку руйнований Вавілон – Хто відбудовував його щоразу?. В яких халупах Жили будівники золотосяйної Ліми? Куди пішли муляри того вечора, Як закінчили Китайський мур? Великий Рим повен тріумфальних арок, Хто спорудив...
- Загребельний Павло Архипович Добрий диявол Я відмовляюся прийняти кінець людини. Навіть коли дзвін долі ударить востаннє, звіщаючи загибель, і останнє марне відлуння його пролине і загубиться десь в останній червоній заграві на краю пітьми і настане мертва тиша, навіть тоді буде чутно ще один згук: кволий, але невичерпний голос людини, яка й далі говоритиме. Я...
- Загребельний Павло Архипович Євпраксія “Євпраксія” – так зветься четвертий роман з моєї серії книжок про Київську Русь. Тепер, коли вже написано чотири романи, можна б, нe лякаючись звинувачень у претензійності, сказати, що авторові хотілося, виходячи, ясна річ, з його скромних сил, здійснити своєрідні художні дослідження народних доль, кожна з яких не втратила свого значення...
- Павло Тичина Доповідь про поета Павло Григорович Тичина народився 27 січня 1891 р. в с. Пісках Козе-лецького повіту на Чернігівщині в сім’ї дяка. Навчався в бурсі, згодом – Чернігівській семінарії. Будучи музично обдарованою людиною, П. Тичина співав спочатку у семінарському, а пізніше – міському хорі. 1913 року він переїхав до Києва і вступив до Київського...
- РОКСОЛАНА – ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Скорочено (Уривки) Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі кішок...
- Кравченко Павло Відлуння війни Павло Кравченко. “Відлуння війни” Кордон близько. Подекуди я чую постріли гармат. Все спокійно. Чути як регочуть коні. Я піднімаюсь, ледве встаю і знову падаю в багнюку. Руки й ноги в мене оніміли, я майже нічого не бачу… Пішов дощ. Я відчуваю, як великі краплі падають на моє лице, омивають його....
- ГРАБОВСЬКИЙ ПАВЛО Павло Арсенович Грабовський – український поет-революціонер, публіцист і критик, перекладач з багатьох мов світу. Народився П. Грабовький в селі Пушкарному Охтирського повіту Харківської губернії (тепер село Грабовське Краснопільського району Сумської області) 11 вересня 1864 року в родині Арсена і Ксенії Грабовських. Він був другою дитиною в сім’ї. Батько був паламарем...
- Загребельний Павло Роксолана (скорочено) ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (нар. у 1924) РОКСОЛАНА (Уривки) Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти...
- Творчість – Павло Арсенович Грабовський Павло Арсенович Грабовський (1864-1902 pp.) Творчість Із 38 років життя П. Грабовський 20 років провів у неволі – тюрмах, таборах, на засланнях. Відірваний від рідного краю, фізично недужий, часто доведений до відчаю, поет все ж зумів зберегти віру у праве діло борця за кращу прийдешність України. Він ні на хвилину...
- Євгеній Базарів і “аристократ до мозку костей” Павло Кірсанов Події, які Тургенєв описує в романі, відбуваються в середині дев’ятнадцятого століття. Це час, коли Росія переживала чергову епоху реформ. Назва добутку наштовхує на думку про те, що в ньому буде дозволятися споконвічне питання – взаимоотношение поколінь. До деякої міри це справедливо. Але основна увага автора звернена на конфлікт різних мировоззрений...
- Загребельний Павло Архипович Дума про невмирущого Не плач, мати, не журися! Не дуже ‘го порубано, Не дуже ‘го пострiляно: Головонька на четверо, А ножечки на гишечки. Бiле тiло, як мак, мiло. Да їдь понад лугом-Базалугом, Та понад Днiпром-Славутою! То як ушкала гудуть – Ей, то ти сторонися, А як лебедi ячать – Ей, то ти озовися,...
- Тичина Павло Григорович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Тичина Павло Григорович (1891-1967) Павло Тичина народився в селі Піски на Чернігівщині 23 січня 1891 p., був сьомою дитиною сільського дяка Григорія. Те, що батько був дяком, означало не тільки серйозне релігійне виховання в родині, але й – насамперед! – виховання музичне. Адже поза справами церковними й...
- Альохін Павло Костянтинович – характеристика літературного героя Альохін Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгим волоссям, схожий більше на професора чи художника, ніж на поміщика “. Закінчив університет, і хоча, як він каже, з виховання білоручка, а з нахилам кабінетний людина, тим не...
- Вишня Остап – Павло Михайлович Губенко Письменник унікальної (не тільки для України) популярности, рекордних – мільйонових! – тиражів, твори якого знали навіть неписьменні, за що його деякі вибагливі критики виключали з літератури, а диктатори – із життя. Хоч спіткала його доля гумориста-мученика, але й після десятилітньої каторги на Печорі, немов той Мамай чи Байда, не перестав...
- Скорочено ДИВО – ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (Стислий виклад) 1965 рік Провесінь. Надмор’я У кафе “Ореанда”, за столиком біля вікна щодня збиралися чотири самотніх чоловіки, що приходили сюди з санаторію. Один з них був лікар, другий – інженер, третій – поет, а четвертий – професор Отава. Та вабило їх не саме кафе і не це велике вікно...