Патріотичні поезії в роки Великої Вітчизняної війни
22 червня 1941 року на Радянський Союз віроломно напала фашистська Німеччина. Почалася найтяжча з усіх воєн, яких колинебудь зазнала світова історія. Руйнуючи все на своєму шляху, війна загрожувала найдорожчому в житті кожного з нас – Вітчизні. Народ одностайно став на захист рідної землі. У загальнонародній боротьбі з кривавим фашизмом активну участь взяли поети, прозаїки, драматурги, художники, композитори, артисти. Понад сто українських письменників перебували в діючій армії та у партизанських загонах, боролися в антифашистському підпіллі.
В нас клятва єдина і воля єдина… Єдині в нас клич і порив: Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабом у фашистських катів!
Розгромити фашистські полчища, покласти край кривавим злочинам окупантів, визволити рідну землю від гітлерівських зайд – була мета всГх народів. Головними героями творів тих часів виступають звитяжні ооїни Радянської Армії, безстрашні партизани, самовіддані трудівники
Високий злет патріотичної поезії в роки Великої Вітчизняної війни засвідчує поема Павла Тичини “Похорон друга” (1942), поезії “Весна”, “Матері забуть не можу”. Глибоко емоційно, з великою силою пристрасті відтворює настрої і думки захисників Вітчизни Андрій Малишко (1912-1970). Народжуються полум’яні поетичні збірки “Битва”, цикл “Україно моя”.
Україно моя, мені в світі нічого не треба, . Тільки б голос твій і ніжність твою берегти.
У цих рядках – весь Андрій Малишко, самобутній поет, полум “яний патріот.
На особливу увагу заслуговують й поезії Миколи Шпака, Платона Воронька, Леоніда Левицького та інших поетів, яким у роки війни довелося із зброєю в руках битися з лютим ворогом. їхні твори пройняті пафосом незламності, вірою в неминучу перемогу над ворогом.
Високого патріотизму сповнені статті, нариси, документальні фільми й оповідання Олександра Довженка (1394-1956). Він був неповторним оповідачем. Максим Рильський писав: “Одначе про хист Довженка лк письменника, як майстра слова заговорили на
Повен голос у роки Другої світової війни, коли він потрясав радянських людей своїми пристрасними, полум’яними, громовими оповіданнями, нарисами, статтями, прилюдними виступами…”.
Одним з найпопулярніших, найулюбленіших у народі творів стала славнозвісна “Зенітка” Остапа Вишні (1889-1956). В ній письменник підносить тему мужності і нескореності народу в роки Великої Вітчизняної війни, демонструє його героїзм.
У період Великої Вітчизняної війни українська література, як і вся радянська література, відіграла важливу роль у справі ідейноморапьного згуртування народу в боротьбі проти німецькофашистських загарбників. Своїм полум’яним словом письменникипатріоти піднімали бойовий дух народу, зміцнювали єдність і дружбу, впевненість у перемозі.
Друга світова війна… Велика Вітчизняна.., а до них приєднуються слова “кроки Перемоги”. Де і коли вони почались? Хто візьметься порахувати ці кроки? Позаду роки з Дня Перемоги. 9 травня ми святкуватимемо цю дату. Будемо вшановувати тих, хто поліг на полі битв, хто залишився живим, тих, хто і сьо годні з нами, але котрих щороку стає все менше. Мені хочеться, щоб представники сьогоднішнього по і коління звернулися до майбутніх поколінь зі словами про цю священну пам’ять, яку ми пронесли через роки і якій був присвячений наш урок.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)