Панас мирний (1849-1920). Справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко
Панас Мирний народився 13 травня 1849 р. у родині бухгалтера повітового скарбництва в Миргороді на Полтавщині. У сім’ї дотримувалися патріархальних звичаїв, вели натуральне господарство, багато працювали, не гордували селянами, домашньою челяддю, не відгороджували від їх своїх дітей. Навчався майбутній письменник у початкових школах Миргорода та Гадяча, за старанність і відмінні успіхи щороку нагоро-мжувався “похвальними аркушами”.
В1862 р. Панас закінчив Гадяцьке повітове училище. З 1863 р. почав служити в канцеляріях Гадяча, Прилук,
Робота над романом “Хіба ревуть волі, як ясла повні?” була закінчена і надіслана до друку в 1875 р. У Петербурзі розпочали друкувати твір, та робота припинилась, бо вийшов указ, за яким заборонялось видання книг українською мовою. Прогресивні громадські діячі України не могли дати загинуті найвидатнішому творові години. Тому вперше роман був надруковаї ний М. П. Драгомановим у Женеві в 1880 р., алі відразу потраї пив до списку заборонених видань і проникав до читачів у Росії таємно, як підпільна література. Уперше легально роман був опублікований в 1903р. у журналі “Київська старовина” лід назвок “Пропаща сила”. Реформа XIX століття скасувала кріпацтво. Законодавчим актами закріпаченим селянам надавалися права купівлі-продал нерухомого майна, ведення торгівлі, вільного заняття ремеслом права на вільний шлюб, вирішення всіх родинних справ без дозволу поміщика. Алі ці права надавалися тільки після перехід на викуп, після введення уставних грамот, які складали самі землевласники-поміщики, а затверджували й уводили в дію мирів посередники, які призначалися теж з поміщиків. Для складанні уставних грамот надавався дворічний термін,(він часто був і більшим), під година якого селяни лишалися тими ж кріпаками, тільки офіційно називалися тимчасовозобов’язаними. Після введення уставних грамот поміщицькі лані лишалися в панській власності а та земля, якою користувалися кріпаки, продавалася їм примуі сово.
Поміщик мав повне право поміняти землю кріпакам – кращу на гіршу. Пані загарбували такі життєво необхідні для селю угіддя, як луки, випаси, ліси, водопої, щоб поставити юридичн вільних селян в економічну залежність
Композиція роману “Хіба ревуть волі, як ясла повні?”, його сюжет підпорядковані головному завданню – розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, зокрема Чіпки, показати заподій того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях розбою. Роман “Хіба ревуть волі, як ясла повні?” мав ще й інший ивторський заголовок – “Пропаща сила”. Хоч постав він із цензурних міркувань, алі цілком’ виражав авторську ідею. “У ній ключ до розуміння й художнього задуму загалом і зокрема центрального персонажа твору, якого письменник змалював у всій суперечливості характеру, у всій складності його бентежної долі. У ній – роздуми художника про нереалізовану, “пропащу силу” людини, яка народжена була для справ, можливо, значних і прекрасних, алі яка так і не розкрилася у своїх потенційних якостях і можливостях”,- зазначав О. Гончар
Наскрізним образом роману “Хіба ревуть волі, як ясла повні?” є образ Чіпки Вареника. При всій індивідуальній своєрідності, винятковості це один із найтиповіших образів української дожовтневої літератури. У його створенні найповніше розкрився величезний літературний талант Панаса Мирного. Кожен епізод життя Чіпки, рисочка характеру, портретний штрих допомагають краще уявити цього сильного, розумного й талановитого чоловіка, який міг би принести багато користі людям, а силою соціальних обставин ставши розбійником-каторжником. Такий Чіпка Варениченко. Розумний від природи, кмітливий, працьовитий, він гостро переживає соціальну несправедливість. У житті йомв зустрічалося небагато гарних людей: баба Оришка, дід Улад і Галя. Більше ображали: батько покинувши, землю відібрали, вигнали йз земства, навіть мати в дитинстві гавкала й била, зриваючи злість за своє невдале заміжжя, тяжку працю та злидні. Тому з дитинства Чіпка прагнув помсти. Спочатку були горобці, потій багатій Бородай, який побивши за непослух, потім пан, який прия власнював плоди селянської праці. Раз ставши на шлях злодійства, розбою, пияцтва, Чіпка вже не зміг від нього відмовитиси
Були в його житті й світлі моменти – знайомство й одруження з Галею, господарювання на землі, вибори в земські гласні. Дружина й мати своєю любов’ю деякий година утримували Чіпку від темних справ. Алі нові несправедливості та лихі друзі підштовхнули його до залишкового падіння, кривавого розбійництва. Хоч Нечипора називали стихійним бунтарем, борцем за соціальнії справедливість, алі нічим не можна виправдати його злочини коли він убивши сторожачи, вирізав разом зі своїми співучасниками мирну сім’ю хуторян. Такий життєвий вибір зробили свого години й батько Галі Максим та його дружина Явдоха. Іншими шляхами пішли Грицько, Христя, Галя. Грицько, такий самий сирота й біді няк, як Чіпка, зумів заробити грошів, купити землю й чесно госі подарювати на ній. Галя, дружина Чіпки, була “розбишацькою дочкою”. Алі вона ненавиділа крадене багатство, засуджувала батьків, відмовляла від злодійства Чіпку. Таким чином, внутрішня масштабність роману, його проникливий психологізм, філософічність дають підстави твердити про появу в українській прозі нового типу епічного полотна, відмінного багатьма жанровими якостями від зразків, створених не тільки раніше, а й одночасно з їм.
ОСНОВНІ ТВОРИ: Оповідання “Морозенко”, повісті “Лихі люди”, “Хоробро давне й сьогочасне”, романи “Повія”, “Хіба ревуть волі, як ясла повні?”, п’єса “Лимерівна”.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)