Пан Журден і представники “вищого світу”
Тут розглядаються стосунки головного героя з графом Дорантом і маркізою Доріменою.
Для осмислення цієї сюжетної лінії визначальною є думка закоханого у дочку пана Журдена Клеонта: “Видавати себе за шляхетного тепер ніхто не соромиться, і такий звичай дозволяє носити крадену назву”. Саме завдяки тому, що в суспільстві швидко зросла кількість громадян, які спромоглися заробити великі гроші, але не мали можливості пишатися шляхетним походженням, були позбавлені привілеїв шляхтичів, виникла ситуація, коли ці “ділові люди” намагалися
Звичайно, головним представником
Ставлення пана Журдена до графа Доранта вирізняється близькою до дитячої віри в усе те, що той каже. Пан Журден переконаний, що людина, яка належить до найвищих прошарків суспільства, не може брехати, що вона не може використовувати іншу людину на власну користь. Фактично Дорант досягає згоди маркізи Дорімени на шлюб з ним завдяки тому, що використовує чималі гроші пана Журдена як власні кошти. Тобто, він витрачає чужі гроші на щедрі подарунки, що мають довести силу його кохання! Навіть тоді, коли пана Журдена “схопили на гарячому”, Дорант використовує цю неприємну ситуацію на власну користь, залишаючись в очах пана Журдена його найкращим другом, справжнім рятівником. Саме так сприймає будьякий вчинок Доранта пан Журден.
Участь графа Доранта і маркізи Дорімени у своєрідному “заколоті” проти пана Журдена яскравіше за все демонструє їхнє справжнє ставлення до міщанинанеука. Дорімена сприймає пана Журдена як кумедний персонаж, кумедного “друга” Доранта. Чи насправді вона навіть не здогадатися не може, що саме його гроші стали “багатством” Доранта? Важко сказати…
Граф і маркіза кепкують з пана Журдена, аристократи відверто насолоджуються витівками, з допомогою яких з нього роблять дурня. У цій ситуації пан Журден з його майже дитячою щирістю у відносинах із “другом” заслуговує на людське співчуття, але водночас нам важко засуджувати представників аристократичного світу за таку поведінку.
Комедійне начало у цьому випадку переважає, водночас “комедія характерів” поєднується з “комедією звичаїв” і “комедією положень”, завдяки цьому поєднанню Мольєр значно поширює межі класицизму як літературного напряму.
Під час з’ясування цієї сюжетної лінії до образу пана Журдена, безумовно, додаються нові риси. Передовсім йдеться про те, що він здатний бути щирою людиною, що його захоплення мрією робить цього розумного чоловіка справжньою дитиною, слабкості якої без жодних сумнівів постійно використовують усі, хто його оточує. Ці риси характеру надалі потрібно осмислити у контексті всього, що нам відомо про пана Журдена.
Методичні зауваження. Фактично розгляд цих сюжетних ліній – це уроки, протягом яких відбувається текстуальне вивчення комедії Ж. Б. Мольєра. З методичної точки зору, вчитель обирає форми, методи, прийоми роботи, використання яких буде найбільш ефективним саме в тому класі, де він працює. Потрібно лише пам’ятати, що родова специфіка драми вимагає застосування (де це є можливим) інсценування й мізансценування, читання за ролями, використання творчої історії вистав за цим твором. Це має наблизити уроки з вивчення комедії до сценічної дії, без чого вивчення драматичних творів є неповним.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)