Пам’ятник міської літератури “Роман про Лиса”

Король звірів лев Нобль улаштовує прийом з нагоди свята Піднесення. Запрошено всіх звірів. Лише пройдисвіт Лисиць дерзнув не з’явитися на королівський бенкет. Вовк Изенгрин подає леву скаргу на Лиса, свого давнього ворога: шахрай згвалтував дружину вовка Гризенту. Нобль улаштовує судовий розгляд. Він вирішує дати Лисові шанс виправитися й замість жорстокого покарання наказує Изенгрину укласти з Лисом мирний договір

У цей момент звірі бачать похоронну процесію: півень і кури несуть на носилках роздерту Лисом курку. Вони падають у ноги

Ноблю, благаючи його покарати лиходія. Розгніваний лев наказує ведмедеві Відлюдькові знайти Лиса й доставити в палац. Але хитрому пройдисвітові вдається і його обвести навколо пальця: він заманює аматора меду до бджолиного вулика, і незграбний Відлюдько застряє в дуплі дуба. Лісник, побачивши ведмедя, скликає людей. Ледве живими, забитими ціпками, бідолаха вертається до Ноблю. Лев розгніваний. Він доручає котові Тиберу доставити лиходія. Не посмітивши ослухатися наказу владики, той відправляється до Лиса. Він вирішує хитрістю й улесливими мовленнями затягти злочинця в палац. Але й цього разу спритний проноза надуває

королівського посланника. Він пропонує йому відправитися разом на полювання – у комору до священика, де багато мишей, і в курятник. Кіт попадає взападню.

Розлютований лев вирішує піти війною на злочинця. Звірі відправляються в похід. Підійшовши до міцності, де зник Лис, вони розуміють, що не так-те просто перебороти кам’яні стіни. Але, охоплені спрагою помсти, звірі все-таки розбивають табір навколо замка. Цілими днями штурмують вони міцність, але всі їхні зусилля марні

Звірі, втративши всяку надію взяти міцність, лягають спати. Лис же тим часом, потихеньку вибравшись із замка, вирішує помститися ворогам. Він прив’язує хвости й лабети сплячих до стовбурів дерев і лягає під бік до королеви. Прокинувшись, перелякана левиця піднімає лемент. Звірі, побачивши Лиса, намагаються піднятися, але не можуть зрушитися з місця. Слимак Медлив, вирішивши всіх звільнити, зопалу рубає їм хвости й лабети. Лис уже готовий утекти, але в останній момент Медливу вдається схопити пройдисвіта. Нарешті^-те Лис полонений

Нобль виносить жорстокий, але справедливий вирок – стратити брехуна й лиходія. Дружина й синівська Лисиця, довідавшись, що йому загрожує неминуча загибель, благають владику помилувати злочинця, пропонуючи замість богатий викуп. Зрештою лев погоджується простити Лисиця, але за умови, що той залишить свої зухвалі витівки. Обрадуваний Лис ховається, як тільки з його шиї знімають мотузку. Але з’ясовується, що в товкотнечі й плутанині Лисиць зробив ще один злочин – роздавив мишу. А його вже й сліду нема. Нобль наказує кожному, хто побачить злочинця, не чекаючи судового розгляду, розправитися з ним на місці

Лихоліття наступили для Лиса, Він змушений скитаться, ховаючись від усіх. Не так-те легко стало добувати собі їжа. Але хитрість і кмітливість як і раніше виручають його. Те йому вдається влесливими мовленнями виманити у ворона шматок сиру, те він надуває рибалок, що верталися додому з багатим уловом. Цього разу Лис причиняється мертвим, і простаки кладуть його у візок. Тим часом проноза досита набиває собі черево, так ще й прихоплює частина видобутку із собою. Те-те радувалися його домочадці!

Тим часом Изенгрин, що рится в пошуках їстівного, підходить до будинку Лиса. Учуяв запах смаженої риби, він, забувши про смертну ворожнечу з Лисом і всі його злочину, просить нагодувати його. Але хитрун говорить вовкові, що вечеря призначається ченцям, а вони приймають у свою громаду кожного, хто захоче. Зголоднілий Изенгрин виявляє бажання вступити в Тиронский орден. Лис запевняє вовка, що для цього необхідно вистригти тонзуру. Він велить йому просунути голову у дверну щілину й поливає її окропом. Коли ж вовк, змучений цими катуваннями, нагадує йому про те, що той обіцяв його нагодувати, Лис пропонує Изенгрину самому наловити собі риби. Він відводить його на замерзлий ставок, прив’язує до його хвоста цебро й велить йому опустити його в ополонку. Коли лід замерзає й вовк уже не в силах зрушитися з місця, до ставка збираються люди. Побачивши вовка, вони із ціпками накидаються на нього. Залишившись без хвоста, Изенгрин ледь несе ноги

Король звірів Нобль раптово занедужує важкою хворобою. Із усього світла стікаються до нього прославлені врачеватели, але жоден з них не може допомогти леву. Борсук Гринбер, що доводиться кузеном Лисові, переконує його, що єдиний спосіб спокутувати й домогтися благовоління короля – зцілити його. Зібравши в чудесному саду цілющі трави й обібравши сплячого пілігрима, він з’являється перед Ноблем. Король розгніваний тим, що нахабний Лис посмітив з’явитися йому на очі; але той пояснює Ноблю ціль свого візиту. Він говорить, що для зцілення хворого буде потрібно шкіра вовка, рога оленя й вовна кота. Король наказує слугам виконати його прохання. Лис радіє: Изенгрин, олень і кіт Тибер – його давні вороги й кривдники – тепер зганьблені назавжди. За допомогою зіль, приготовлених Лисом, король видужує. Хитрун нарешті завойовує любов короля

Лев відправляється на війну з язичниками. Він доручає Лисицю охороняти палац і призначає його своїм намісником. Скориставшись відсутністю Нобля, він спокушає його дружину й живе, ні в чому собі не відмовляючи. Незабаром у нього дозріває підступний план: він підмовляє гінця оголосити звірам, що лев загинув на поле брані. Гонець зараховує звірам заповіт короля, зготоване шахраєм Лисом:

Після смерті лева трон повинен перейти до Лиса, а вдова Нобля стане дружиною новоспеченого короля. Скорбота по загиблому государі переміняється радістю: ніхто не хоче сваритися з новим королем

Незабаром лев з перемогою вертається додому. Він штурмує замок і бере зрадника в полон. Півень Шантеклер накидається на самозванця, але той причиняється мертвим, і його скидають у канаву. На мертвечину злітаються ворони, але їм не вдається поласувати: Лис відриває однієї з них лапу й тікає. Ворони скаржаться королеві, і той посилає до Лиса борсука Гринбера. Бажаючи виручити кузена, Гринбер вертається й розповідає Ноблю, що цього разу Лис насправді помер, хоча той цілий і непошкоджений. Звірі радіють, один тільки лев розчарований і засмучений несподіваною кончиною ворога

А. В. Вигилянская


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Пам’ятник міської літератури “Роман про Лиса”

Categories: Нові твори

Links