Пам’ятник літературному герою (проект для майбутнього)
На жаль, я не настільки технічно обдарована людина, щоб підібрати потрібний матеріал для цього пам’ятника. Це має бути щось з новітніх технологій, щоб мало вигляд живого, пульсуючого – такого, що реагує на настрій та думки людини, – то стуком метроному, то музикою, що створює настрій. І щоб супровідні елементи: інші скульптури, п’єдестал – теж змінювали місця і вигляд, допомагаючи людині стати перед своїм головним “я”.
Справа в тому, що я хочу поставити пам’ятник Серцю. Гарячому серцю. Тому, що визначало людську суть і цінність.
Нехай це буде велике серце у людських долонях. Велике, палаюче, відверте, чесне серце. Те, що болить від свого й чужого болю. Те, що радіє – світиться іскорками. Те, що вміє самовіддано кохати. Те, що у будь-яку негоду зігріє, закриє від лиха собою.
Людське серце у людських долонях. Хтось побачить у них вузлуваті руки матері, хтось – ніжні руки коханої, хтось – дитячі долоні.
А поруч – ті, хто приходять до нас з книжкових сторінок, закриваючи собою від впливу байдужості, жорстокості, духовної ліності.
Кай і Герда, тримаючись за руки, крокують
Кожен з нас побачить тут своє.
Герої вигадані й реальні – ті, чиї подвиги примушували моє серце падати у грудях, чиї слова й вчинки очищали мою душу, на кого я дуже хотіла б бути схожою.