“Пам’ять про загиблих в Афганістані”
Військовий конфлікт на території Афганістану проходив з 1979 по 1989 роки. Сторонами цього конфлікту були з одного боку Радянський Союз і Демократична Республіка Афганістан, а з іншого боку сунітські моджахеди, іноземні бойовики за підтримки Саудівської Аравії, Пакистану, Великобританії, Сполучених Штатів Америки, КНР, а також шиїтські моджахеди за підтримки Ірану.
Радянський Союз, в який під час війни входила і Україна, зазнав значних втрат на цій війні. Згідно з офіційною статистикою з боку СРСР у війні брало участь від 80 до 104 тисяч військовослужбовців,
Безумовно те, що за такою кількістю загиблих людей існує пам’ять – як архітектурна, так і пам’ять у творах мистецтва і культури. Говорячи про архітектурну пам’ять, можна відзначити, що пам’ятники воїнам-афганцям встановлено у великій кількості міст колишнього СРСР, зокрема в: Києві, Вільнюсі, Ульяновську, Одесі, Хабаровську, Ніжині, Єкатеринбурзі, Вологді, Норильську та багатьох інших. На Буковині пам’ятник воїнам-афганцям встановлено в місті Заставна, також у Чернівцях на честь воїнів-афганців названо п’ять вулиць.
Велика кількість об’єктів пам’яті про цю війну існує в творах мистецтв і культури. Найцікавішими з книг є книги Едуарда Тополя “Червона площа” і “Російська Сімка”, твір Олександра Проханова “Дерево в центрі Кабула”. Існує також і кінематографічна пам’ять у формі фільмів “Спекотне літо в Кабулі”, “За все заплачено”, “Вантаж 300”, “Обпалені Кандагаром” і багато інших. Пам’ять про цю війну існує навіть у формі комп’ютерних ігор.
Кожна війна залишає певну пам’ять для людства. Велика кількість загиблих, тривалість і втомливість війни радянських солдатів в Афганістані стали основними причинами того, що сьогодні існує така велика кількість об’єктів пам’яті воїнів-афганців. Необхідно пам’ятати свою історію, вивчати її помилки, щоб не допускати їх знову.