Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Овідій – співець Любові і печалі

Овідій – співець Любові і печалі

Життя. Публій Овідій Назон народився в 43 р. до н. е. в місті Сульмоне (приблизно 150 км від Риму); він був з заможної родини. Надії батька зробити його державним чиновником дуже рано зазнали краху, так як молодий Овідій скоро переконався в своїй непрацездатності до адміністративних посад, які йому приходилось займати. В дуже молоді роки він почув в собі поетичний дух, що заставило його в ранній юності ввійти в круг тодішніх відомих поетів Риму.

Будучи забезпеченим чоловіком і вільним від державної служби, Овідій вів в Римі легковажний спосіб

життя, а володіючи блискучим талантом поета, він часто вводив в свою поезію легковажні образи і мотиви. В 8 р. до н. е. політик Август дав розпорядження про висилку Овідія із Риму в місто Томи. Поет в сумних фарбах відтворював свою останню ніч в Римі.

Дещо говорить про те, що примхливий поет тільки з великими насильством над собою міг залишити столичну обстановку і попасти до напівдиких сарматам, чужим йому і по мові, і по характеру, в місто, клімат якого Овідій переносив з великим трудом. В листах з силки до дружини, друзів і до самого Августа він часто просить про помилування, але Август і Тиберій залишаються

глухими до його прохання; і Овідій пробувши в силці біля 10 р., помер в 18 р. н. е. серед чужого йому народу, далеко від Рима і його блискучої культури.

Дуже часто піднімали питання про конкретні причини зсилки Овідія. Це питання зовсім вирішено, так як єдиним матеріалом для його вирішення, являються деякі погляди в витворах самого Овідія.

Перший період творчості. Перший період творчості Овідія займає час приблизно до 2 р. н. е. і посвячений виключно коханню.

А) загальний характер кохання Овідія відрізняється по своєму змісту по легковажній і безідейній тематиці, а по своєму стилю – відривом від опису реальних почуттів поета до реальних люблячих.

Б) “Пісні любові” (“Amores”) виявляються першим витвором Овідія в цьому роді. Спочатку цей витвір був написаний в п’яти книгах, а потім сам поет скоротив його до трьох.

Тут описується Корінна. Тематика цих елегій – опис різних любовних поривань і походеньок. Перші шість елегій книжки І розповідають про те, як поступово наростає любовне почуття поета. Любовне почуття відрізняється тут непостійністю, зайвою відкритістю, майже зовсім не торкається глибоких життєвих відношень, але виражено в красивих і легких творах.

Сам поет, не отримав великого задоволення від своєї досить пустої, а навіть і непристойної лірики. В елегії ІІІ, 15 Овідій, признаючи за собою великі заслуги і право на популярність в нащадках, все ж прощається із своєю досить легкою музою і висловлює намір перейти до більш серйозної теми, навіть до трагедії.

В) “Героїні” або “Послання” складаються із 15 послань міфологічних героїнь до своїх коханих.

“Героїні” подібні з попередніми збірками Овідія в тому відношенні, що і тут любов на першому плані. Але кидається в очі і велика розбіжність творів в обох збірниках. “Пісні любові” – витвір досить беззмістовний; навпаки “Героїні” наповнені глибокого психологічного змісту.

Можна перерахувати основні любовні мотиви “Героїнь”. Але самі героїні відрізняються тут яскравими індивідуальними якостями, і жодну не можна порівняти з іншою. Тема кохання розробляється тут у вигляді розлуки і палкого бажання негайно зустрітися з відсутнім коханим. Інші, за певних причин залишені, дружини або наречені то згадуються минуле життя, то вони мучачись різними підозрами, то вони люблячі або колись любивши починають всяко себе виправдовувати.

Для характеристики стилю “Героїнь” дуже важливо те, що тут виступають міфологічні герої: героїні. Це не є зовсім щось зовнішнє, і цих героїв не можуть замінити просто буденні персонажі. В час Овідія мало хто вірив в наївну міфологію. Овідій не просто аналізує почуття любові, він ще і любується цим почуттям.

Г) Інші витвори. Овідію належить ще три витвори, які пов’язані з темою кохання: “Медикаменти для жіночого лиця”, “Наука кохання”, “Засоби від кохання”.

В першому витворі він доводить необхідність для жінки слідкувати за косметикою лиця на тій основі, що внутрішні особливості душі стійкі, а фізична краса нестійка і потребує підтримки. “Наука кохання” являє собою написаний по всім правилам тракт. Перші 2 книги дають поради чоловікам, як заманити жінку, 3-тя книга – жінкам, як заманити мужчин. Всі ці витвори Овідія твердять не стільки про любов, скільки про різні любовні пригоди. Все це закривало собою у Овідія його фрівольне трактування кохання і надавало їй деякого роду романтичного характеру. Цим можна пояснити популярність Овідія у всі часи.

Другий період творчості. Це перші роки н. е. до заслання поета. Творчість Овідія відмічено новими якостями, оскільки він намагається тут вихваляти імперію. Можна сказати, що получається це йому дуже погано. Але попередня тематика кохання продовжує грати велику роль, уже не являється єдиною і підчиняється тепер як новій тематиці, так і новій художній методології.

“Метаморфози” (Перевтілення) являються головним витвором цього періоду. Овідій перед своїм відправленням у заслання у відчаї спалив рукопис, над яким у той час працював. Але він зберігся завдяки тому, що деякі списки були у друзів поета. Сліди неповної доробки можна помітити ще й тепер.

А) Сюжет “Метаморфоз” є ніщо іншим, як вся антична міфологія, яка викладена систематично і по можливості хронологічно. У відношенні хронологічної послідовності виклади самі ясні являються перші і послідні книги “Метаморфоз”.

В І книзі відображено першопочаткове і саме древнє перетворення.

Книги ІІІ і ІV – занурюють нас у атмосферу іншого, дуже древнього періоду античної міфології.

Книги V-VІІ відносяться до часу аргонавтів.

Книги VІІІ-ІХ – це міфи часу Геркулеса.

Книги ХІІ-ХІІІ – троянська міфологія.

Книги ХІІІ-ХV присвячені міфологічній історії Рима.

Б) Історична основа “Метаморфоз” ясна. Овідій хотів дати систематичний виклад всієї античної міфології, розклавши її по тих періодах. які тоді являлися реальними. Овідій вибирає міфи з перетворенням. Із всіх представників жанру перетворень Овідій виступив найбільш талановитим і глибоким. Це зробили його “Метаморфози” всесвітнім витвором літератури.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. ОВІДІЙ, Публій Овідій Назон (43 до н. е. – 18) ОВІДІЙ, Публій Овідій Назон (Publius Ovidius Naso – 20.03.43 p. до н. е., м. Сульмон – 18 р., м. Томи) – давньоримський поет. Овідій народився у невеликому містечку Сульмоні, що за 150 км від Рима, у сім’ї, що належала до вельможного роду вершників. Він...
  2. Овідій Метаморфози Найбільшим твором великого давньоримського поета Овідія є Метаморфози (Перетворення) – міфологічна поема епічного характеру, де у вигляді зв’язного розповіді об’єднані численні епізоди з римських легенд і міфів. Задумуючи це твір, поет ставив перед собою завдання створити поетичну історію Всесвіту – з моменту перетворення первинного Хаосу в матеріальний світ до перетворення...
  3. Урок позакласного читання. Овідій “Метаморфози” (“Потоп”, “Філемон та Бавкіда”) УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС І семестр ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ УРОК № 29 Тема. Урок позакласного читання. Овідій “Метаморфози” (“Потоп”, “Філемон та Бавкіда”) Мета: проаналізувати прочитані уривки з поеми Овідія; простежити в них мотив перетворення, провести літературні паралелі; розвивати уміння учнів висловлювати свою думку; виховувати...
  4. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Гомер “Іліада”, “Одіссея”” 1. До кого звертається співець? Співець звертається до Музи, що було традиційним для давньогрецьких поем. Нона мала надихнути поета на написання поеми. З дев’яти муз богинею епічної поеми вважали Каліопу. 2....
  5. ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН – ЕЛЛІНСЬКИЙ ТЕАТР Якщо Вергілій і Горацій неначе втілили ідею співпраці поета і влади, то Овідій є символом їхнього конфлікту. Тоді, коли Август зміцнював підмурки Римської держави й відроджував римські чесноти – благочестивість, суворість, стриманість, – Овідій політикою не переймався зовсім. Улюбленець долі й багатої молоді, він оспівував кохання. Та ще й іронізував:...
  6. Публій Овідій Назон – видатний римський поет. Збірка Овідія “Сумні елегії” УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС І семестр ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ УРОК № 27 Тема. Публій Овідій Назон – видатний римський поет. Збірка Овідія “Сумні елегії” Мета: зацікавити біографією та творчістю Овідія; працювати над виразним читанням; проаналізувати елегію “Зима на чужині”; розвивати акторські здібності, творче мислення;...
  7. Скорочено МЕТАМОРФОЗИ – ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН МЕТАМОРФОЗИ (“Чотири покоління людей” /1, 89-150/) Перше поріддя було золоте: без бича і спонуки, З власної волі воно Правоту шанувало і Чесність. Кари і страху не знало. Погрозливе слово закону Ще не читалось на мідній таблиці, і люд не страшився Вирок почути судді, без суду й опіки...
  8. Людина – головний нерв творчої радості й печалі Драча Людина і природа – ця тема пронизує всю поезію Івана Драча. З одного боку, поета тривожить відчуття глобальних суперечностей, що нині надзвичайно загострилися. З іншого, він шукає гармонії між природою і машинною цивілізацією. Для поета ідеал майбутньої свободи і щастя людства – в його принципово новому, розумному і справді братньому...
  9. Людина – головний нерв творчої радості й печалі Івана Драча Тематика творчості Івана Драча, видатного поета сучасності, відомого державного і політичного діяча, різноманітна. Та про що б він не писав, у центрі його поетичної уваги завжди стоїть людина, її буття. Творче кредо поета – передусім бачити людину, адже творчість – це “спрага людяності. Мене пече щоднини спрага щастя для людини”....
  10. ЖИТТЯ ПОЕТА – Публій Овідій Назон (43 р. до н. е.-18 р. н. е.) (СУМНІ ЕЛЕГІЇ, Книга IV, елегія X) Любощів ніжний співець, як свій шлях життьовим перейшов я, – Друже-нащадку, тобі повість розкаже моя. Мила вітчизна моя – Сульмон, на джерела багатий; Дев’ятдесят туди миль треба від Рима пройти. Там я на світ народивсь, а щоб добре ти рік той затямив, Знай, що...
  11. Володимир Сосюра – велиний співець кохання Кохання оно вічне і всюдисуще, воно всемогутнє, бо є основою життя, воно – вогонь радощів і сподівань. Це пбчуття приходить до нас незалежно від нашої волі і бажання, окрилює закохану людину, бо є величним, благородним і пічним. Тема кохання в усіх народів – від прадавніх часів і до наших днів...
  12. Василь Симоненко – співець кохання Інтимна лірика Василя Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав…” – це твердження Василя Симоненка є ніби прологом до створеного...
  13. ПЛАН – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ПЛАН Найдавніші пам’ятки літератури I. Ведична література. (Веди – із санскр. букв. – священне знання, або Ведична література – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, створювані упродовж II-І тис. до н. е. У точному значенні слова Веди – це чотири збірки: Рігведа (Книга...
  14. Скорочено СУМНІ ЕЛЕГІЇ – ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН ПУБЛІЙ ОВІДІЙ НАЗОН СУМНІ ЕЛЕГІЇ (“Зима на чужині” /3, 10/) Може, ще й дотепер хтось у Римі згадає Назона, Може, без мене моє там ще триває ім’я – Хай же він знає: ген під сузір’ями, що не сягають Вод, поміж варварів я в дальній живу стороні. Де савромати довкіл, дикуни,...
  15. Гомер співець греків і троянців Поеми “Іліада” та “Одіссея”, що були створені близько двох з половиною тисяч років тому, складалися із пісень, кожну з яких можна було виконувати окремо, як самостійну оповідь про ту чи іншу подію з життя її героїв. Можна собі уявити, що співака-оповідача (який у древніх греків називався аедом, а пізніше рапсодом)...
  16. М. Некрасов як “співець страждань народних”, перегуки з Т. Шевченком Існує багато характеристик творчості М. Некрасова, однак усі їх можна вміс­тити у двох словах: Некрасов – народний поет. І не тільки тому, що він писав про народ, а й тому, що через нього говорив сам народ. Звідси й всі особливості його поезії: герої, теми, образи, рими. Спадкоємець Пушкіна і Лєрмонтова,...
  17. Богдан Лепкий – пристрасний співець подільського краю Богдан Лепкий. Це відновлене ім’я у нашій літературі. Твори Богдана Лепкого довго були заборонені на Батьківщині. І тільки в наш час, коли Україна стала вільною і незалежною, твори письменника зазвучали на повний голос і на його Батьківщині. І вже ні в кого не виникає сумнівів у тому, що Богдан Лепкий...
  18. Павло Тичина співець народу України Для того щоб зрозуміти поета, Й. В. Гете радив поїхати на його Батьківщину, адже тільки рідна земля дає сили і наснаги справжньому таланту. Перші дитячі роки Тичини пройшли в селі Піски на мальовничій Чернігівщині. У родині було дев’ятеро дітей, та невеликі статки не засмучували сім’ю. Дитинство залишається з людиною на...
  19. Метаморфози поема создавшая Овідію світову славу Публий Овідій Назон – римський поет, молодший із плеяди видатних поетів епохи Августа. Вся літературна творчість Публия Овідія Назона можна розділити на три етапи: любовна поезія (“Любовні вірші”), міфологічна поезія (“Метаморфози” і “Фасти”) і вірші років вигнання (“Скорботні елегії”, “Послання з Понта”). Припускають, що “Наука любові” Овідія послужила причиною катастрофи,...
  20. Тарас Шевченко як співець рідної природи У багатьох своїх поезіях торкається Тарас Шевченко і Теми рідної природи, яку надзвичайно любив і завжди опоетизовував. Наприклад, у поезії “Над Дніпровою сагою” Природа у поета оживає, набуває людських рис. Старий явір стоїть понад берегом Дніпра й журиться, що назавжди залишиться без вірної дружини, так і посивіє в самотині. Як...
Овідій – співець Любові і печалі
«
»