Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”)
Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп.
Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички.
У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила туди зерно, а жаба зайняла її домівку. Вони почали сваритись і не помітили, що їх хоче з’їсти каня.
У кінці байки дається мораль: “Як ся двоє сваряться і процесують, так третій потішиться їх маєтком”.
Зовсім інша ситуація постає перед нами у байці “Хвалькувата муха”. У ній зображено волів, що поверталися з поля ввечері, після цілого дня праці, а муха сіла одному на ріг і сказала, що дуже втомилася після важкої праці:”… цілий день орала з волами, аби люди мали хліба досить!”
Дуже смішно чути такі слова від неї, бо муха навіть не була на полі, а собі чужу працю привласнила. На жаль, зараз має місце саме така ситуація, коли одні люди живуть за рахунок інших, не докладаючи жодних зусиль, аби жити добре.
“Не
Я вважаю, що байки вчать нас бачити свої вади та виправляти їх.