Особливості композиції і стилю твору – КОМПОЗИЦІЯ ТА РІЗНІ РЕДАКЦІЇ ПОВІСТІ, ПОЄДНАННЯ В НІЙ ЕЛЕМЕНТІВ РЕАЛІЗМУ Й РОМАНТИЗМУ
ОНОРЕ де БАЛЬЗАК (1799-1850)
КОМПОЗИЦІЯ ТА РІЗНІ РЕДАКЦІЇ ПОВІСТІ, ПОЄДНАННЯ В НІЙ ЕЛЕМЕНТІВ РЕАЛІЗМУ Й РОМАНТИЗМУ
Особливості композиції і стилю твору
За формою повість “Гобсек” є “оповіданням в оповіданні”. Це був досить типовий прийом у літературі XIX ст. та й літературі попередніх часів, наприклад знаменитий “Декамерон” Джованні Боккаччо. Для чого ж авторові знадобився адвокат Дервіль? Адже його присутність тільки заплутує хід розповіді: адвокат у приймальні віконтеси де Гранльє розповідає історію, яка змусить змінити
За своєю природою Дервіль спостережливий, він проникає скрізь, бачить те, що причаїлося в глибинах життя. Це посередник, людина простої та ясної душі, що допомагає зрозуміти суть інших людей. Чому все ж таки між Гобсеком і читачем стоять дві особи: автор і оповідач? Так, Дервіль – один (якщо не єдиний) із тих, хто добре знає Гобсека й бере безпосередню участь у справах сім’ї де Ресто. Згадаймо, що Бальзак у своїх творах дає начебто подвійне зображення людини:
До того ж автор твору може опинитися в позиції “всезнайки”: йому завчасно відомо про героя та його долю те, про що читач дізнається поступово, з кожною прочитаною сторінкою повісті. Зовсім іншим є сприйняття Гобсека Дервілем. Він теж пізнає старого лихваря поступово, і це більше подобається читачеві, який дізнається про деякі факти й деталі ніби “разом з Дервілем”, дивиться на ситуацію та героїв очима не лише письменника, а й оповідача. Усе це створює особливу атмосферу задушевності розмови й вірогідності розповіді.
У повісті повною мірою відобразилися особливості стилю письменника, важливе місце в його творах належить описам – портрету й інтер’єру. Для творів Бальзака характерні великі експозиції, детально описується час дії, матеріальний і суспільний стан персонажів тощо.
Повість “Гобсек” розпочинається з описання салону де Гранльє, характеристики оповідача Дервіля, пояснень причини його присутності в домі віконтеси, оповіді адвоката про Гобсека передує детальний портрет лихваря. Здається, що перші сторінки повісті дещо аморфні, багатослівні й нединамічні. Проте в цьому є свій сенс. Неспішний перебіг розмови в салоні віконтеси, що переривається то подаванням склянки солодкої води, то тим, що Камілла йде спати, протиставляється її внутрішньому напруженому динамізму й драматизму, посилюючи ефект впливу на читача. Окрім того, тут є ще одне, тепер уже псевдопротиставлення майже до кінця повісті. Бальзак постійно акцентує увагу на контрасті між тонко вишуканою атмосферою салону де Гранльє та брудом і задушливою атмосферою брехні, що панує в сім’ї де Ресто. І тільки за однією-єдиною фразою ми й дізнаємося, що це псевдоопозиція. На початку повісті Дервіль рекомендує Гобсека як людину, яку в салоні де Гранльє “звичайно, не могли знати”, але, як зазначалося вище, у кінці твору ми бачимо, що й там його, звичайно, могли знати дуже добре, адже пані де Гранльє, як і Гобсек, цінує матеріальні блага понад усе.
У творах Бальзака немає несподіваних сюжетних ходів, усі дії та вчинки вмотивовані. Долаючи традиції романтизму, не надаючи уваги зовнішнім ефектам, автор не відмовляється повністю від досягнень цього напряму: його герої, як і в романтиків, люди однієї пристрасті. Хоча дія в його творах динамічна й драматична, вона базується не на зовнішніх, а на внутрішніх, іноді глибоко прихованих протиріччях і контрастах, що повною мірою стосуються повісті “Гобсек”.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)