Особливості композиції “Божественної комедії” Данте Аліг’єрі “Божественна комедія” – найвидатніше творіння Данте Аліг’єрі. Цей твір став підсумком розвитку художньої, філософської і релігійної думки Середньовіччя і першим кроком до доби Відродження. Головною його ідеєю стає постійний пошук людиною нового шляху в житті. За своєю формою цей твір – своєрідна подорож у потойбічний світ, здійснена поетом у художній уяві. Комедією він називається тому, що має щасливий кінець, а титул “Божественна” отримав з легкої
руки Джованні Бокаччо. Комедія складається з трьох частин: “Пекло”, “Чистилище” і “Рай”. Це символічне зображення реального життя, внутрішньої боротьби автора та віри, яку ніколи не втрачав Данте. Кожна частина має 33 пісні, але “Пекло” має ще одну додаткову, завдяки якій загальна кількість пісень дорівнює ста. Всі частини закінчуються словами “зоряні стелі”, бо зірка для автора – це символ небесної мети, незвичайний орієнтир у подорожі. Перша частина під назвою “Пекло” починається розповіддю про внутрішній стан поета, який у середині життя збився з правильного шляху. Спроба
вийти на вірну дорогу через похмурий ліс, який символізує Італію, робиться на світанку. Автор зустрічається із Вергілієм – улюбленим поетом автора, який і стає його поводирем колами пекла. Починаючи з четвертої пісні, ми дізнаємося про розташування і структуру пекла, яке складається з дев’яти кіл. Чим матеріальніше гріх людини, тим легше покарання, але чим глибше він проникає вдушу людини, тим страшніша кара. І, якщо на поверхні землі в перших колах знаходяться душі нехрещених немовлят, порушників шлюбної вірності і черевоугодників, то в глибині землі страждають зрадники та насильники. У центрі – володар пекла Люцифер. Побачивши пекло, поет краще розуміє необхідність керування в своїх вчинках вірою, надією, обов’язком і любов’ю. Далі поеті його поводир потрапляють до чистилища. Захудожнім уявленням Данте, воно має вигляд гори, біля підніжжя якої міститься передчистилище; вище розташовані сім кіл, у яких очищаються від семи гріхів. Нарешті, місце на вершині гори – земний рай, де жили Адам і Єва. Чистилище в усьому є протилежністю пеклу: чим вище коло, тим людяніші та досконаліші душі. У дев’ятому колі – зустріч з душами поетів-трубадурів. Під час підйому Данте знову знаходить те, що втратило людство: совість, волю і розум. Третя частина поеми – “Рай”. По ньому автор подорожує разом з Беатріче, своєю коханою. їм розкривається новий світ, у якому панують розум, добро і краса. Середовище цього світу – світло, що випромінюється душами раю, яке рухає планети та зірки. Світ – це також і символ знань. На кожному з дев’яти небес Беатріче говорить Данте про тс, що він здатен зрозуміти. Рай – це можливість любові. У ній уся таємниця. Шлях Данте закінчився. За художньою структурою “Божественної комедії” можна відтворити стани духовного життя епохи зрілого Середньовіччя, а за багатством переживань поета відчути думки й почуття людини Відродження. Свою поему Данте вважав святим твором, а головну мету людства вбачав у тому, щоб воно вирвалося з полону егоїзму у світ нового життя.
