Особливості байки як літературного жанру. Легендарний Езоп – основоположник жанру байки

УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС

І семестр

БАЙКИ У СВІТОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

УРОК № 15

Тема. Особливості байки як літературного жанру. Легендарний Езоп – основоположник жанру байки

Мета: повідомити про особливості байки як літературного жанру, пригадати імена і твори відомих байкарів; ознайомити з відомостями про Езопа – першого байкаря, байками “Вовк і Ягня”, “Крук і Лисиця”, “Мурашки і Цикада”; розкрити поняття “байка”, “алегорія”, “езопова мова”; розвивати увагу, логічне мислення;

прищеплювати любов до байки.

Обладнання: портрет Езопа Д. Веласкеса, збірка байок Езопа.

Ти неук і ледацюга, навіть Езопа не вивчив.

Аристофан

ХІД УРОКУ

I. Мотивація навчальної діяльності

– Розпочати урок сьогодні я хочу з однієї історії, яка трапилася давним-давно.

Черепаха і заєць

Черепаха і заєць сперечалися, хто з них швидший. Призначили вони для змагання час і місце і розійшлися. Та заєць, розраховуючи на свою природну швидкість, не став бігти, а розлігся біля дороги та й заснув. А черепаха розуміла, що рухається вона повільно, і тому бігла без зупинки. Так вона обігнала сплячого

зайця і здобула перемогу.

Нерідко праця перевершує природні здібності, коли їх зневажають.

– Як називається твір, який ви прослухали? (Байка)

– Чому ви так вирішили? (Герої – тварини, твір повчає читача.)

– Правильно, ви слухали байку “Черепаха і заєць”, автором якої є відомий давньогрецький байкар Езоп. Ця байка навчає людину поважати природні здібності та не забувати, що без старанної праці досягти чогось у житті майже неможливо.

II. Вивчення нового матеріалу

1. Засвоєння літературознавчих термінів

Байка – це коротке оповідання сатиричного і повчального характеру, у якому висміюються людські вади та недоліки суспільного життя.

Байка найчастіше складається з двох частин: оповіді й моралі, повчання, заради якого і складалася байка. Мораль може знаходитися як на початку твору, так і у кінці його. Іноді мораль буває відсутня як окрема частина твору, але завжди можна зробити повчальний висновок із змісту байки самостійно.

Героями байок можуть бути не тільки люди, але й тварини, рослини, предмети, наділені певними рисами.

Одним із найпоширеніших художніх засобів, що використовується в байці, є алегорія.

Алегорія – це зображення абстрактного поняття або явища через конкретний образ. Наприклад, серце – алегорія кохання, образ богині Феміди – алегорія правосуддя.

2. Повідомлення про життя і творчість першого байкаря – Езопа

Виникнення байки традиційно пов’язують з іменем легендарного давньогрецького байкаря Езопа. Його завжди вважали одним з перших авторів, яких повинен вивчати кожний школяр. У Аристофана, близького до Езопа за часом, є вислів: “Ти неук і ледацюга, навіть Езопа не вивчив”.

Езоп жив у VI ст. до н. е. у Давній Греції. Батьківщиною його називають Фрігію, область у Малій Азії. Відомо, що він був рабом, що декілька разів переходив від одного хазяїна до іншого і зазнав чимало випробувань долі.

Давні греки вимовляли його ім’я інакше, ніж ми,- Айсопос. Вигляд мав Езоп не дуже гарний: він був некрасивий, мав велику голову ще й горба на спині. Але цей некрасивий раб визначався великим розумом.

За легендою відомо, що Езоп був звільнений з рабства. За іншою легендою, цар Крез відправив Езопа у місто Дельфи. Там байкар повинен був принести пожертвування богу Аполлону у величному храмі, але дельфійські жерці непомітно вкинули в речі Езопа золотий кубок Аполлона і, звинувативши його в крадіжці, засудили й скинули з високої скелі в безодню. Пізніше невинність байкаря було встановлено. Проте Аполлон, розгнівавшись на жорстоких дельфійців, наслав на місто чуму.

Байки Езопа вперше зібрали й записали у 300 р. до н. е. Вони були написані прозою дотепно, зрозуміло і просто. Їх переписували, вивчали в школах, заучували напам’ять. Байки Езопа стали одними з найпопу – лярніших творів в античному світі.

У записах, зроблених римським письменником ІІ ст. Авгон-Гелієм, зазначається: “Езоп, фрігійський байкар, не випадково вважався мудрецем, бо свої корисні поради й настанови він давав без суворості і владності, як це звичайно роблять філософи, а вигадував дивні та цікаві притчі, розумно й прозорливо обдумані історії передавав людям з якоюсь принадою для слуху”.

Сюжети езопівських байок вплинули на сірійську, вірменську, єврейську, індійську літературу. Саме з іменем давньогрецького байкаря пов’язане поняття “езопової мови”. Езопова мова використовувалась й пізніше авторами, що бажали утаємничити свої ідеї від цензури та при цьому донести їх до читачів у достатньо простій і зрозумілій формі (наприклад, у російській літературі з кінця XVIII ст.).

Езопова мова – це іносказання, художня мова, насичена недомовками та натяками.

Запитання до класу

– Імена яких байкарів вам відомі? (Римлянин Федр (І ст.), грек Бабрій (ІІ ст.), француз Ж. де Лафонтен (XVII ст.), росіянин І. А. Крилов (ХІХ ст.), українці Гр. Сковорода (XVIII ст.), П. Гулак-Артемовський (ХІХ ст.), Є. Гребінка (ХІХ ст.), Л. Глібов (ХІХ ст.), Остап Вишня, С. Олійник, М. Годованець (ХХ ст.))

Майже всі народи світу мають свої байки, і серед них є багато схожих на сюжети, запозичені в Езопа, хоча і складено їх у різних краях, за різних часів і різними мовами.

3. Читання байок Езопа

1) Байка “Вовк і Ягня”

Виразне читання байки.

Бесіда.

– Назвіть героїв байки.

– Охарактеризуйте їхню поведінку. (Вовк звинувачує Ягня у різних гріхах, тоді як бідне Ягня ні в чому не винне.)

– Які риси характеру уособлюють у собі Вовк і Ягня? (Вовк уособлює лицемірство, хижість, безсоромність, силу; Ягня – беззахисність, тендітність, чесність, слабкість.)

– Прочитайте мораль байки. (“Навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду”)

– Як ви її розумієте?

– Чи знаєте ви приклади з життя, до яких можна було б застосувати цю мораль?

2) Байка “Крук і Лисиця”

Виразне читання байки.

Бесіда.

– Визначте тему байки. (Лисиця за допомогою лестощів виманює м’ясо у Крука.)

– Які риси уособлюють герої твори? (Лисиця – хитрість, улесливість, розум, підступність; Крук – нерозумність, довірливість, наївність.)

– Яка мораль байки? (“Ця байка стосується нерозумної людини”)

– Сформулюйте ідею твору. (Треба відрізняти щирих людей від улесливих, не бути занадто довірливим й об’єктивно оцінювати себе і свої можливості.)

3) “Мурашки і Цикада”

Виразне читання байки.

Бесіда.

– З яких частин складається байка?

– Які риси уособлюють Мурашки та Цикада? (Мурашки – старанність, працелюбність, поміркованість; Цикада – легковажність, непередбачливість, нестаранність.)

– Яка мораль цієї байки? (“Не слід зневажати нічого, щоб згодом не довелося шкодувати”)

Як ви її розумієте?

– Сформулюйте пораду Цикаді, яку ви могли б їй дати.

ІІІ. Висновки

– Що таке байка?

– Дайте визначення алегорії.

– Що таке езопова мова?

– Чим уславився Езоп?

– Чого навчають прочитані вами байки Езопа?

IV. Домашнє завдання

Прочитати байку Езопа “Хліборобові діти”, підготувати її переказ, визначити тему та ідею; вивчити визначення байки, алегорії, езопової мови.

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про життя та творчість французького байкаря Жана де Лафонтена.