Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Органи рослин: Квітка

Органи рослин: Квітка

Квітка – орган насінного розмноження. Це вкорочена видозмінена втеча. Він розвивається із бруньки, але листи в ньому перетворилися в оцвітину, що служить для залучення комах. У квітці формуються полові клітки – гамети й відбувається запилення й запліднення. Оцвітиною називається чашечка разом з віночком. Якщо вони відрізняються друг від друга, то таку оцвітину називають подвійна або складним (троянда). Якщо всі листочки оцвітини однакові, не диференційовані на чашечку й віночок, то це проста оцвітина (тюльпан). Квітка, у якому є й тичинки

й маточки називається обоеполим (яблуня). Квітка тільки із чоловічими або жіночими органами – одностатевим (верба). На одній рослині можуть перебувати й жіночі й чоловічі квітки – ці рослини називають однодомними, якщо чоловічі й жіночі квітки розташовуються на різних рослинах, їх відносять до дводомного. Однодомними є огірок, кукурудза; дводомними – коноплі, тополя, верба

Деякі квітки згруповані в суцвіття. Суцвіття – це сукупність квіток, згрупованих у певному порядку. Незважаючи на маленькі розміри окремих квіток, вони добре помітні для запильників, розташовуються нерухомо, легко запилюючи

вітром

Суцвіття бувають прості й складні

Одержуючи із зовнішнього середовища все необхідне, квіткові рослини ростуть, цвітуть і утворять плоди з насіннями. Щоб зав’язався плід і розвилися насіння, повинне пройти запилення й запліднення

Запліднення – злиття двох полових кліток гамет, чоловічих – спермиев і жіночих – яйцеклітин. При запиленні пильцевие зерна попадають на рильце маточки. Порошина проростає в пильцевую трубку, поступово вростаючи в порожнину зав’язі. У порожнині зав’язі – семизачатки. По пильцевой трубці переміщаються два спермия, досягаючи семизачатка, проникають усередину й зливаються: один з яйцеклітиною, другий – з великою центральною кліткою – відбувається так зване подвійне запліднення

Плід утвориться з разросшейся зав’язі маточки. Стінки плода називають околоплодником. Якщо плід утворений тільки однією маточкою, його називають сьогоденням (вишня). Якщо в утворенні плода беруть участь квітколоже або оцвітина, то такий плід буде називатися помилковим (суниця, шипшина)

Прості плоди утворяться із квіток з однією маточкою (біб, пшениця, вишня). Складні плоди утворяться із квіток, що мають кілька маточок (малина, ожина)

Плоди:

Соковиті

Ягода (смородина, томат)

Тиквина (кавун)

Яблуко (яблуко)

Кістянка (вишня, слива, абрикос)

Помаранча (лимон)

Сухі

Сім’янка (соняшник)

Зерновка (пшениця, кукурудза)

Біб (квасоля, горох, акація)

Стручок (капуста, редис, ріпа)

Коробочка (мак, тюльпан)

Насіння – зародкова рослина. Воно розвивається із семизачатка. По будові насіння двочасткових і однодольних Рослин розрізняються між собою. У двочасткових рослин одна зі сторін насіння опукла, інша ввігнута. Зовні блискуча гладка насінна шкірка. Під нею – зародок, що складається із двох сім’ядоль і розташованих між ними корінця, стеблинки й почечки

Насіння однодольних зовні одягнене околоплодником, що щільно сросся з насінною шкіркою. Якщо насіння розрізати, то можна побачити, що більшу частину становить борошнистий ендосперм, зародок має маленький корінець, стеблинку й почечку


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Органи рослин: Аркуш Аркуш являє собою бічний вегетативний орган рослини, що має двосторонню симетрію, обмежений верхівковий ріст і наростаючий від підстави. Аркуш складається з листової пластинки, черешка й підстави. Листи, що не мають черешка, називають сидячими (злаки). На листовій пластинці помітні численні жилки. Це провідні пучки, що з’єднують аркуш зі стеблом. Їхньої функції...
  2. Органи рослини: Втеча Втечею називають стебло з розташованими на ньому листами й бруньками. Це основна частина рослини, що складає з вузлів і междоузлий, що росте в довжину за рахунок верхівкових і вставних меристем (освітня тканина) Стебло виконує різноманітні функції: Проведення водяних розчинів з кореня в листи й назад; Збільшення поверхні рослини шляхом розгалуження;...
  3. Переказ оповідання Невідома квітка Платонова А. П План переказу 1. На безжиттєвому пустирі розцвітає незвичайна квітка. 2. Дівчинка Даша знайомиться з ним і показує його іншим дітям. 3. Діти вдобрюють землю пустиря, і на наступний рік він стає чудово гарним. Нова невідома квітка тягнеться до Даше. Переказ На пустирі самотньо ріс маленьку квітку Пустир був зовсім безжиттєвим...
  4. КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО – Григорій Федорович Квітка Народився Григорій Федорович Квітка (літературний псевдонім – Основ’яненко) в с. Основа біля Харкова у дворянсько-поміщицькій сім’ї. Служив комісаром у народному ополченні (1806 – 1807), директором Харківського театру (1812), був повітовим предводителем дворянства (1817 – 1828), совісним суддею, головою харківської палати карного суду. Проживаючи в с. Основа під Харковом або самому...
  5. “Моя улюблена квітка – троянда” Я довго міркував над темою твору. Я не міг вирішити, яка саме квітка моя улюблена. Всі квіти, які ростуть у садку та на клумбах – дуже красиві. Мені подобаються білі хризантеми, червоні тюльпани, прості польові ромашки. Але моя улюблена квітка – це все-таки троянда! Трояндові кущі в нашій країні висаджують...
  6. ГРИГОРІЙ ФЕДОРОВИЧ КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО (1778-1843) Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літе­ратури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він вчився тільки в Монастирській школі,...
  7. Голосеменние рослини Голосеменними називають рослини, які утворять насіння, але не формують квіток і плодів. Насіння лежать відкрито й лише іноді покриті чешуями. Голосеменние відбулися від первинних папоротей. У цей час ця група включає всього близько 700 видів дерев і чагарників. Найбільше поширення мають хвойні. Майже всі вони – дерева. Хвойні мають добре...
  8. Аналіз вірша Пушкіна “Квітка” В О. С. Пушкіна є дивний вірш – “Квітка”. Воно невелике – складається з декількох строф. Сюжет вірша простий: ліричний герой знайшов у старій книзі засушений і забутий кимсь квітка. І ці фарби, що втратили, пелюстки підняли в душі героя цілу буру думок і почуттів. Він замислюється про життя людини,...
  9. Про вірш А. С. Пушкіна “Квітка” Хвилюючих добутків великого поета є його вірш “Квітка”. На створення цього добутку автора наштовхнув усього лише невелика висохла квітка, випадково побачений їм серед сторінок якоїсь книги. Усього лише квітка – “засохлий, бездиханний”, колись кимсь забутий і невідомо скільки пролежавший тут. Але яку буру почуттів він відразу ж викликав у душі...
  10. Покритосеменние й квіткові рослини Основна особливість цієї групи – наявність квіток і покритосемянность. Семяпочка квіткових захищена від несприятливих впливів зав’яззю. Покритосеменние – найбільш пізня еволюционно й сама багата видами група рослинного миру: по числу видів (близько 250 тис.) вони перевершують всі інші групи вищих Рослин разом узятих. 390 сімей ств цв еткових становлять два...
  11. Г. Квітка-Основ’яненко – фундатор української прози Надзвичайно важливе значення для розвитку української літературноїмови має творчість Г. Квітки-Основ’яненка. До нього українська літературна мова застосовувалася тільки у віршованій поезії і драматургії. З-під пера Квітки-Основ’яненка вона вперше розгорнулась у художній прозі. Справжнім патріархом у культурному житті Харкова й України кінця XVIII – початку XIX ст. слід визнати Григорія Квітку-Основ’яненка....
  12. Переказ – СОН-КВІТКА Такий день ясний, сонячний! На небі жодної хмарки, а земля вся парує, і над полем мерехтить марево. Але видно далеко-далеко. Вітер теплий пригортається до свіжих стрілок трави. Весняна рослина хутчіше пнеться з землі до сонця. З далекої блакитної височини розливаються пісні жайворонків. Жайворонки вже спарувались і шукають собі затишне містечко...
  13. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко (1778-1843 pp.) Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Г. Ф. Квітка народився 18 (29) листопада 1778 року у дворянській родині в слободі Основа поблизу Харкова, і прожив усе своє життя у Харкові. Життя письменника було сповнене протиріч. Він...
  14. Славний син славної Слобожанщини – Г. Квітка-Основ’яненко Чи можна уявити наш Харків без його “геніїв міста” – тих, чия присутність і сьогодні відчутна? Це – Сковорода і Каразін, Гулак-Артемовський і Квітка-Основ’яненко, Алчевські та Бекетови, Васильківський, Кульчицький, Курбас, Чичибабін… їх аурою осяяне життя міста, яке вони любили й уславили своєю мистецькою діяльністю. Любов’ю, повагою та вдячною пам’ятно зігріте...
  15. Аналіз вірша Жуковського “Квітка” Вірш було написано в 1811 році, безсумнівно, факти біографії впливають на зміст вірша. “Квітка” – не виняток. Кожен, хто знайомий з біографією Жуковського знає, що рік написання вірша став роком розлуки, роком останнього пояснення з Машею Протасової і, звичайно, ця подія особистому житті відбилося в темі та ідеї цього вірша....
  16. Григорій Квітка-Основ’яненко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) Григорій Федорович Квітка народився 18 листопада 1778 р. у слободі Основа, що під Харковом. Походив з дворянської сім’ї, яка мала давнє козацьке коріння. Навчався у приватних учителів та в монастирській школі....
  17. Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненки. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненки в тому, що він...
  18. “Розпізнання рослин за особливостями будови вегетативних органів” Вегетативні органи – це органи, що забезпечують основні процеси життєдіяльності рослин (харчування, дихання, захист і вегетативне розмноження) Це – коріння, стебла, листя і бруньки. Корінь – орган прикріплення рослини в грунті і орган харчування. Головний, або стрижневий, корінь в більшості випадків зростає в напрямку пагону. Від головного кореня йдуть бічні...
  19. Роздуму про зміст людського життя у вірші А. С. Пушкіна “Квітка” У вірші “Квітка” відбилися роздуми автора про зміст людського життя, про щастя й любов, а також про швидкоплинність часу. Квітка, знайдена поетом між сторінок книги, представляється мені людським життям. Де цвів? коли? який весною? И довго ль цвів? і зірваний ким? Чужий, чи знайомій рукою? И покладений сюди навіщо? У...
  20. Квітка Основ”яненко як зачинатель нової української прози Дев”ятнадцяте століття заявило про себе в Європі пристрастями свіжих ідей, хмільних, як молоде вино, ідей, що будуть названі романтизмом і на тривалий час визначать особливий стан людських душ і ставлення людини до світу. Завирували омолоджуючі сили, і народи відчули себе охочими і готовими творити історію. Хвиля суспільної активності окремих особистостей...
Органи рослин: Квітка
«
»