Оповідання з курсу літератури про життя й творчість Григорія Сковороди
Григорій Сковорода – оригінальний мислитель і письменник, виразник ідей гуманізму й селянського просвітительства. Мені відомо, що народився Г. Сковорода 3 грудня 1722 року в с. Чернухи Лубенского повіту на Полтавщині в сім’ї селянина-козака. Ріс майбутній філософ і письменник серед працюючих людей, виховувався на народних переказах, думах, піснях, любувався чудовою природою рідного краю. З дитинства виявив похилості до музики й пісні
Після одержання початкового утворення в рідному селі Г. Сковорода в 1738 р. став студентом Києво-Могилянської
Останні 25 років життя Сковорода Провів у мандрах по Слобожанщині, які давали багатий матеріал для Творчості. Саме, у цей період були написані основні філософські добутки – трактати, діалоги й притчі. Складені в 60 – 70 роках байки в 1774 році були об’єднані в збірник “Байки Харківські”. Умер великий філософ 9 листопада 1794 року в с. Ивановци на Харківщині. Його літературна спадщина ставиться до видатних надбань вітчизняної прогресивної культури XVIII сторіччя. Цікаві думки Сковороди про людське щастя. На думку письменника, щастя не потрібно шукати ні за морем, ні на небі, воно завжди поруч або в самій людині. В останньому філософському творі Григорій Сковорода записав: “Ми побудуємо мир кращий. Створимо день більше веселий”.