Олесь Гончар. “Бригантина”. КР № 5 (за розділами “Національна драма”, “З української прози”)
УРОК 53
Тема. ПЧ №3. Олесь Гончар. “Бригантина”. КР № 5 (за розділами “Національна драма”, “З української прози”).
Мета: ознайомити учнів із життям і творчістю О. Гончара; показати його майстерність у розкритті характерів людей, незвичайності і своєрідності внутрішнього світу дитини; розвивати образне та логічне мислення, вміння висловити свою думку; виховувати любов до всього живого і корисного на землі, доброту, щирість, прагнення бути авторитетом; перевірити вивчене з розділів “Національна драма”, “З української
Обладнання: портрет О. Гончара; виставка його творів.
Епіграф:
Бабуся була неписьменною, але без неї, певно, я не став би письменником. В її лагідній, людинолюбній натурі, в її образі ніби втілювалося для мене все краще, що є в нашого народу: працьовитість, чесність, правдивість, безмежна доброта, обдарованість.
О. Гончар
Хід уроку
І. З’ясування емоційної готовності до уроку. Мотивація навчальної
Діяльності.
1. Технологія “Світлофор”.
2. “Незакінчене речення”.
– Від уроку я очікую…
II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.
1.
(Вчитель зачитує епіграф та розповідає про письменника).
– Олесь Терентійович Гончар народився 03.04.1918 р. в слободі Суха Кобеляцького району на Полтавщині. Виховувала його бабуся, оскільки мама померла, а батько одружився вдруге і забрав до себе сестру Олесю. У 1927 році Олександр (так називали його всі) пішов до сільської школи. В голодні тридцяті бабуся його ледве опухлого виходила. В 1933 році 14-літній підліток влаштувався кореспондентом районної газети, яка згодом направила його до харківського технікуму журналістики, а в 1938 році Гончар – вже студент Харківського університету філологічного факультету. Першокурсник пише оповідання “Черешні цвітуть”, яке друкують у журналі “Радянська література”, а у 1941 році за оповідання “Орля” він отримує свою першу премію.
Олесь Гончар пройшов через усю війну. Демобілізувавшись, поновився на четвертий курс літературного факультету Дніпропетровського університету. У 1946 році журнал “Вітчизна” надрукував першу книгу майбутнього роману Прапороносці” – “Альпи”.
У 1959-1971 pp. керував Спілкою письменників України. За роман “Людина і зброя” в 1960-му році був нагороджений Державною премією імені Т. Шевченка.
Відомий роман “Собор”, що розпочав свою Голгофу ще у 1968 p., був заборонений, але завідуюча однієї із книгарень за позичені гроші викупила всі примірники твору, що надійшов в її магазин, і з великим ризиком розповсюджувала книгу серед справжніх патріотів.
Після “Собору” ще були “Циклон” (1970), “Бригантина”(1973), “Берег любові” (1976) та ін.
Коли в жовтні 1991 р українське студентство голодувало під Верховною Радою, в числі голодуючих була онука Гончара – Леся. Останні роки життя Олесь Гончар прожив у незалежній Україні. Помер 14.07.1995 р. Ховав його весь Київ і вся Україна.
2. Робота над змістом повісті “Бригантина”.
– З ким зв’язані всі події повісті “Бригантина”? (З Порфиром Кульбакою.)
– Якого віку головний герой? (13 років.)
– Яке ім’я його матері і ким вона працює? (Знатна гектарниця Оксана працює на науково-дослідницькій станції у придніпровському селі Комиїианці, плекає виноград на голих пісках.)
– Яка проблема виникла у Оксани? (Не може справитись із сином. Все ускладнюється ще й тим, що у Порфира немає батька – він “напівсирота”.)
– Що примушує матір віддати свого сина в режимну школу для юних правопорушників? (Непослух, бродяжництво, хронічна недисциплінованість.)
3. Характеристика образу головного героя – Порфира Кульбаки.
– Назвіть антонімічні пари рис характеру Кульбаки, доберіть цитати із тексту.
(Доброта – жорстокість;
Чесність – здатність до обдурювання;
Відвертість – потаємність;
Любов – ненависть).
– Які риси характеру визначають духовну суть Порфира?
(Справедливість, дружба, сміливість, волелюбність.)
– Зачитайте цитату, яка доводить віру Марисі Павлівни у сьогоднішнього Кульбаку.
(“Міряти людину маємо не по її падіннях, а по її висотах”.)
– Чи вірять і педагоги, і комишанці, і автор, що з комишанського зайдиголови вийде справжня людина? (Так. Кожен вірить, що морально здорове начало візьме гору.)
– Чим найбільше дорожив Порфир Кульбака ще до прибуття в школу? (Волею. “Надміру загострений інстинкт свободи”.)
– Як розумів Порфир свободу? (“Гуляй – скільки хочеш, іди – куди заманеться…”; “усе належить тобі”; “існує для тебе, ти тут повновладний господар”.)
– Чого не розумів Кульбака? (Істинна свобода – усвідомлена необхідність мислення і творення, духовна розкутість, висока людська гідність.)
– Яка причина штовхнула Порфира на правопорушення? (Відсутність батька, який би був для нього авторитетом у всьому.)
– Через що хлопчик залишився поза увагою матері?
(Надмірна жалісливість, росте без батька, велика завантаженість на плантаціях, – обмаль часу для виховання, брак вміння зрозуміти сипа, перейнятися його інтересами і почуттями.)
4. Робота в групах.
Учні об’єднуються в групи та утримують завдання: виписати цитати:
А) які висвітлюють проблему браконьєрства (І група);
Б) які розкривають методи виховання у спецшколі (II група);
В) які розкривають образ Тритузного як “запеклого краєзнавця” (III група).
5. Звіти представників груп.
III. Закріплення вивченого.
1.”Зайве слово”.
Праця
Дід
Дядько Іван
Оксана
Ганна Остапівна
Валерій Іванович
Марися Павлівна
Порфир Кульбака
Берестецький
2. Заключне слово вчителя.
– На багатьох сторінках повісті О. Гончара праця постає перед нами як могутній засіб виховання, духовного збагачення людини. І чи не найбільшою помилкою Оксани було те, що вона не привчила з ранніх літ Порфира до роботи, виконання домашніх обов’язків, до того трудового ритму, який є одним з найважливіших факторів, що формують характер сільського підлітка. Через працю героя найповніше розкриваються риси його характеру. Праця є водночас і головним критерієм при оцінці духовності того чи іншого персонажа, його внутрішньої гармонійності.
IV. Контрольна робота за розділами “Національна драма”, “З української прози”.
V. Підбиття підсумків.
VI. Домашнє завдання.
Дайте відповідь на питання: “Що штовхає підлітків на правопорушення?” Свої міркування запишіть у зошити.