Образи богів і царів як різні типи панівного прошарку українського суспільства в поемі “Енеїда”
“Енеїда” славнозвісного поета Вергілія зазнала чимало переробок. Особливістю української “Енеїди” є те, що основним своїм завданням її автор – Іван Котляревський – ставив “перелицювання” дійових осіб під своїх сучасників-земляків. Таким чином, в образах олімпійських богів та земних царів письменник зобразив панівну верству українського суспіл ьства XVІІІ ст.
Поважні Вергілієві Зевс, Нептун, Юнона, Венера, Дідона, Латин, Лавінія, Евандр, Турн та інші постають в українській “Енеїді” як різні типи панівного середовища
Чи довго будете казитись
І стид Олімпові робить?..
Поступки ваші всі не божі,
Ви на сутяжників похожі
І раді мордувать людей.
Цікаво те, що сам Зевс наділений у творі рисами
Щодень було у них похмілля,
Лилась горілка як вода,
Щодень бенкети, мов весілля…
Типовим поміщиком-хлібосолом зображується аркадський цар Евандр. А Латин наділений рисами дрібного царька. Він нікчемний, безпорадний, нездатний керувати своїм царством. В образі Лавінії, дочки Латина, висміюються “світські” манери обмеженої у своїх інтересах панянки, що “вертілась, як в окропі муха, в очі все п’яла”. В образі Турна змальовано типового офіцера-гульвісу, самолюбивого, пихатого, жорстокого, бездушного, який “людей давить, як мух”.
Широка галерея детально виписаних образів богів і царів доповнюється коротко схарактеризованими постатями поміщиків і чиновників, що в сукупності дає уявлення про життя і побут панівної верхівки феодально-кріпосницького суспільства. Іван Котляревський, “перелицювавши” Вергілієвих героїв, змалював різні типи представників суспільного прошарку, викривши всю сутність цього життя.