Образ знедоленої України в творчості Ліни Костенко і Василя Стуса
1. “Загублене покоління” (чому так називають сучасне покоління, із чим це пов’язано, де знайти ті ідеали, на яких виховувалися наші батьки, діди, прадіди; помічник у створенні суспільних орієнтирів – художня література).
2. Література в житті суспільства і людини:
А) значення літератури в житті суспільства;
Б) вплив літератури на формування характерів молодих людей.
3. Роман у віршах Л. Костенко “Маруся Чурай”:
А) нелюдське ставлення поляків до українців (поляки вбивають Гордія Чурая на очах дружини й дочки; психологічний
Б) горе Марусі Чурай – образне втілення горя всього українського народу (що потерпав від поляків до перемоги під проводом Богдана Хмельницького).
4. Безталанна доля українського народу в творчості Василя Стуса:
А) В. Стус – поет, що “на муки пішов за народ” (безприкладна стійкість, беззавітна віра в нові часи);
Б) вірш “За літописом Самовидця” (нагадує картину страти у романі Л. Костенко;
Руйнування України, братовбивча війна,
В) вірш “Сто років, як сконала Січ” (присвячений подіям другої половини XVІІІ-першої половини XІX ст.: зрушено Запорозьку Січ, закрито Києво-Могилянську академію, ліквідовано автономію України; на першому плані у вірші — постать Великого Кобзаря, мажорне звучання вірша – свобода прийде).
5. Значення історичних творів Л. Костенко і В. Стуса (автори – носії духовної сили нашого народу, їхні вірші сприяють вихованню любові до народу, шанобливого ставлення до України, до її героїчного минулого).