“Образ землі у творі “”Fata morgana”‘ М. Коцюбинського
Земля – одвічна колискова людства, шлях до порятунку. Це зрозуміли ще давні греки, увіковічивши цю істину у міфі про Антея. З часом класики світової літератури надали цьому питанню філософсько-психологічного звучання. Зупинюсь на творах “Сто років самотності” Маркеса і “Fata morgana ” М. Коцюбинського: розгляну їх у порівнянні з міфом про Антея. У всіх згаданих творах земля постає святинею, яка надає сили і снаги, проте у кожному творі образ землі поглиблюється, глобалізується (від міфу до роману). Так у грецькому міфі Геракл перемагає
Земля у романі Маркеса постає в іншому аспекті, сповнена філософсько – психологічного змісту. Ідея її зображення збігається із повістю “Fata morgana ” , і з міфом: земля – скарбниця з якої черпає свої сили народ. Проте Маркес вбачає