Образ Тараса Бульбы – втілення ратного духу запорожців (По повісті Н. В. Гоголя “Тарас Бульба”)
Микола Васильович Гоголь багато займався вивченням історії. Особливо велика увага письменника залучала Запорізька Січ – перше в Європі демократичне “держава”. Зображенню складного й суперечливого періоду української історії й присвячена повість Гоголя ” Тарас Бульба “. Ми знайомимося з Тарасом Бульбой у мирній домашній обстановці, під час невеликого перепочинку головного героя між ратними подвигами
Гордість у Бульбы викликають сини Остап і Андрий, що приїхали додому з навчання. Тарас уважає, що духовне утворення –
Бульба з величезною любов’ю ставиться до своїх товаришів-запорожцям, глибоко поважає звичаї Січі й не відступає від них ні на йоту. Характер Тараса Бульбы особливо яскраво розкривається в главах повести, що розповідають про бойові дії запорізьких козаків проти польських військ. Остап і Андрий – втілення двох сторін душі старого Бульбы. Остап – теперішній молодець, з якого виросте
Однак у життя мріям Тараса Бульбы не призначено було втілитися. Остап гине як герой у квітучому віці. Андрий же попадає в мережі спритної спокусниці-полячки, віддає батьківщину й переходить на сторону ворога
У сцені синовбивства ми бачимо велич характеру Тараса Бульбы. Воля вітчизни й козацька честь для нього – найголовніші поняття в житті, і вони сильніше батьківських почуттів. Тому, перемагаючи власну любов до сина, Бульба вбиває Андрия. Тепер ніхто не зможе докорити Тараса в зневазі лицарськими ідеалами Запорізької Січі. Але й самому Бульбе довелося незабаром загинути
Читача глибоко торкає сцена загибелі головного героя: гинучи у вогні, Тарас звертається до своїх товаришів-запорожцям зі словами напуття. Він спокійно стежить за тим, як спливають його запорожці. Тут Тарас Бульба видне у всій цілісності й могутній силі свого характеру
Микола Васильович Гоголь був палким патріотом своєї рідної України. Все творче життя письменника довелося на епоху царювання Миколи Першого. Це був час жорстокого придушення будь-якого прояву вільнодумства, будь-якого прояву національного духу. Не в останню чергу це стосувалося України. У повісті “Тарас Бульба”, що повинна була стати гімном волелюбності, Гоголю, незважаючи на найжорстокішу цензуру, все-таки вдалося сказати дуже многое.
Тарас Бульба на цілі десятиліття став втіленням образа борця за незалежність, вірного запорізьким традиціям, непохитного, упевненого в остаточній перемозі над ворогом. Образ Тараса Бульбы може бути витлумачений і алегорично: старий Тарас – це втілення старинных. ідеалів січового лицарства, Андрий – втілення поглядів нестійкої частини козацтва, схильної до компромісів і прямого зрадництва, а Остап – втілення молодої запорізької сили, що зріє в українському народі