Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”)

Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”)

Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку.

Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він схиляв свою голову і в знак глибокої пошани написав декілька творів-присвят. Одним з небагатьох українських письменників, кому Є. Маланюк присвятив свій твір, був Тодось

Осьмачка. Маланюк і Осьмачка не товаришували. Євген Маланюк створив присвяту, бо відчув, що вони однаково щиро люблять Україну і мріють бачити свій рідний народ вільним, а Україну незалежною.

Тодось Осьмачка народився в 1985 році на Київщині. Вже за його перший твір – поему “Думи солдата”, що був спрямований проти війни й царя, письменника заарештували, і якби не революція 1917 року, його б розстріляли. На волі Осьмачка брав активну участь у національно-державному відродженні України, учителював і плодотворно писав. У часи “єжовщини” ним, істинним сином своєї країни, талановитим письменником і

національно-свідомою людиною, не могли не зацікавитися. Як результат – переслідування й арешти. Щоб врятуватися від розстрілу чи заслання, що були неминучими, він симулює божевілля і потрапляє до психічної лікарні, вибравшись з якої, деякий час переховується. Після Вітчизняної війни Осьмачка потрапляє до Німеччини, а потім перебирається до США, де продовжував жити й творити до самої смерті.

Тодось Осьмачка був людиною надзвичайних і різнобічних обдарувань, він відзначався досконалою пам’яттю і спостережливістю, умів за подіями й фактами бачити історичні зміни. Він був велетнем людського духу, людиною з могутньою волею до життя, яку важко було скорити, він був кращим представником свого народу, ввібрав у себе його силу й міць, його духовну незламність. Євген Маланюк схиляв голову перед цим велетнем людського духу і після смерті поета в 1962 році написав вірш “Пам’яті Т. Осьмачки”, яким ніби прагнув заперечити смерть поета, що був для нього символом непокори й нескореності української нації: “Осьмаче-символе, як Вій від мук незрячий!”.

Створюючи цю поезію, Євген Маланюк щиро вірив, що український народ здобуде незалежність, згадає про свої надбання, про своїх синів, що доживають чи вже вмерли на чужій землі, і поверне все своє додому:

Ні, не ув’язнить глина чужини

Твою труну, твій попіл вогнепальний,

Бо правнуки, що будуть знов сини,

Перенесуть у тишу спочивальні.

Посадять дуб. І, щоб з землею злить,

Чебрець розстелять килимом духмяним…

(2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Маланюка “Пам’яті Тодося Осмачки” Поезія Євгена Маланюка ще чекає, мабуть, свого читача, оскільки наші сучасники не дуже добре її знають. І читач цей повинен бути мислячим, вдумливим, інтелектуальним, оскільки образність поетових творінь складна, наскрізь символічна, кількашарова. Тут багато ремінісценцій з Біблії, народних пісень, пісень літературного походження, поезії української, російської, польської, французької. Складна і багата...
Шлях до вершин визнання (за біографією Тодося Осьмачки) Через терни еміграції, душевний розпач, невисловлену любов до Батьківщини, торування власного поетичного шляху повернувся в Україну Тодось Осьмачка. Його творчість у 20-х роках XX століття зазвучала оригінально й несподівано переконливо. Збірки “Кручі”, “Скитські вогні”, “Клекіт” зустріли шалений опір пробільшовицької критики. Бо в поезіях струменіло критичне ставлення до соціалістичного режиму. Наприклад,...
Присвята сучасникам (За поезією Є. Маланюка) Євген Маланюк є представником так званої “Празької школи” українських письменників. Це літературно-мистецьке угруповання можна вважати одним з найпрогресивніших в українській літературі XX століття. “Празька школа” опанувала досвід сучасної їй європейської поезії, зумівши синтезувати модернові впливи й суто національну змістовність на одному поетичному просторі. Євген Маланюк звичайно об’єднував свої поезії в...
Твір Шлях до вершин визнання (за біографією Тодося Осьмачки) Шлях до вершин визнання (за біографією Тодося Осьмачки) Через терни еміграції, душевний розпач, невисловлену любов до Батьківщини, торування власного поетичного шляху повернувся в Україну Тодось Осьмачка. Його творчість у 20-х роках XX століття зазвучала оригінально й несподівано переконливо. Збірки “Кручі”, “Скитські вогні”, “Клекіт” зустріли шалений опір пробільшовицької критики. Бо в...
Поетичні світи Тодося Осьмачки Серед провідних митців епохи розстріляного відродження Тодось Осьмачка – один із найталановитіших і найоригінальніших. У центрі його поетичних інтересів – любов до українського народу, який попав у криваву заметіль тридцятих років. У душі митця поселилися біль і смертельний сум. Розпач, розлад, руйнування, загальне зубожіння селян – усе це ознаки життя...
Поетичні світи Тодося Осьмачки ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА Серед провідних митців епохи “розстріляного Відродження” Тодось Осьмачка – самий талановитий і оригінальний. У центрі його поетичних інтересів – любов до українського народу, який потрапив у криваву заметіль тридцятих років. У душі митця поселилися біль і смертельний сум. Розпач, розлад, руйнування, загальне зубожіння селян – усе це ознаки життя України...
Поетичні обрії Тодося Осьмачки Постать Теодося Осьмачки – одна із найоригінальніших і найталановитіших серед українських митців епохи Розстріляного Відродження. В основі його поезій – любов до рідного народу, який потрапив у криваву круговерть 30-х років. Зубожіння селян, розлад, руйнування, людський розпач викликають у душі митця сум і біль, які потім виллються в чудову сумну...
Штрихи до розуміння постаті Тодося Осьмачки Тодось Осьмачка – один з тихнув українських письменників, життя й творчість яких глибоко та всебічно не досліджена. Зазвучавши віршами на качану 20-х років, він почав друкуватися в 1922 (збірка “Круча”), після чого в довоєнні роки побачили світ ще декілька збірок автора: “Скитські вогні” (1925), “Клекіт” (1929), “Сучасникам” (1943), “Китиці години”...
Біографія Осьмачки Тодося Тодось Осьмачка свою особисту трагедію виводив із драматичної долі України й беззастережно пов’язував свої муки й страждання із фатальною залежністю митця від історичної долі його народу. У першій книжці поезій “Круча”, яка з’явилася друком 1922р., молодий поет здобувається окремими віршами, хоча їх було у збірочці всього десять, на розкуте, підсилене...
“Блукав, мов тінь, поет забутий” (життя і творчість Тодося Осьмачки) “У всякого своя доля, свій шлях широкий”, – сказав Великий Кобзар. Ці мудрі слова особливо часто згадуються, коли знайомишся із життєвим і творчим шляхом Тодося Осьмачки. У церковній книзі села Кунцівка, що на Київщині, записано: “16 травня 1895 року з’явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій”. У побуті хлопчика...
Біографія Тодося Осьмачки Феодосій Степанович Осьмачка народився 16 травня 1895 р. в с. Куцівці тодішнього Черкаського повіту Київської губернії в родині селянина. Після закінчення місцевої школи працював писарем, 1915 р. екстерном склав іспит при Київський 1-й гімназії на звання земського вчителя. 1916 р. Т. Осьмачка був мобілізований до армії, але захворів і невдовзі...
Повість Тодося Осьмачки “Старший боярин” Тодось Осьмачка заявив про себе як поет-символіст у бурхливу пору розвитку української-літератури початку XX ст. “З усієї групи поетів, причетних до символізму, чи не найцікавіший либонь наймолодший з них Тодооій Осьмачка” (С. Єфремов). Особливо яскраво засвідчили це перші збірки поезій Осьмачки “Круча”, “Скитські вогні”, “Клекіт”. Проте його поетичну творчість не...
“Як в нації вождя нема, тоді вожді її – поети!” за творчістю Є. Маланюка Для сучасного українського читача поет Євген Маланюк й досі залишається досить таємничою постаттю. Перш за все, через те, що більшість наших співвітчизників познайомилася з його творчістю зовсім недавно, а також через те, що поезія Є. Маланюка відрізняється глибокою філософією і інтелектуальністю, вона сповнена алегоріями, метафорами і символічними означеннями. Розмірковуючи над...
Образ сучасника в творчості Євгена Маланюка Живучи в Америці, видатний український письменник завжди душею був в Україні, разом з рідним народом мріяв про її світле майбутнє. Він завжди був у курсі подій, що відбувалися в Україні, слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – “Сучасникам”. Максимові Рильському присвячує...
Образ Мирона Катранника – як уособлення духовної сили нації (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, сімейною хронікою: у ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від...
Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про...
Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка I. З Україною в серці. (Є. Маланюк 48 років прожив в еміграції – це життя поза Україною, але з нею в серці. Тому центральним образом його лірики є образ України – її доля, її історія.) II. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки з рідним...
Показ “страшної трагедії Мазепи” як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”) ВОЛОДИМИР СОСЮРА Показ “страшної трагедії Мазепи” як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”) Постать Мазепи цікавила багатьох письменників різних часів. Їх перелік можна починати ще від Байрона і Пушкіна. Ставлення до цього гетьмана різне. Відомо, що в Радянському Союзі його сприймали як зрадника. Для українських патріотів він навпаки був мучеником...
Оригінальність світосприймання Тодося Осмачки (за повістю “Старший боярин”) Тодось Осьмачка – досить оригінальний письменник доби Розстріляного Відродження. Його дивовижна доля вражає сучасного читача. Блискуча літературна кар’єра… Арешти… Допити… Психічний злам… Божевілля… Еміграція… Поневіряння… Гнаний чорним демоном страху, Осьмачка не знав спокою ні вдень, ні вночі. На мою думку, цей нетиповий психічний стан автора сприяв створенню повісті “Старший боярин”....
Оригінальність світосприймання Осьмачки (За повістю “Старший боярин”) Тодось Осьмачка – досить оригінальний письменник доби Розстріляного Відродження. Його дивовижна доля вражає сучасного читача. Блискуча літературна кар’єра… Арешти… Допити… Психічний злам… Божевілля… Еміграція… Поневіряння… Гнаний чорним демоном страху, Осьмачка не знав спокою ні вдень, ні вночі. На мою думку, цей нетиповий психічний стан автора сприяв створенню повісті “Старший боярин”....

Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”)

« Україна у романі І. Багряного “Тигролови”

Лелека – символ України (твір-роздум) »