Образ коханої в “Божественній комедії”
Цей Основний Твір Данте, що приніс поетові світову славу, – ” Божественна комедія “. Поема відрізняється незвичайно чіткою, продуманою композицією й ділиться на три більші частини: Ада, Чистилища й Раю. Кожна частина складається з 33 пісень, причому до першої частини додається ще одна пісня (перша), що носить характер прологу до всієї поеми. Так виходить загальне число 100 пісень. Загробний мир у поемі не протиставляється реального життя, а продовжує її. У дантовском пеклу бушують, як і на землі, політичні струсити
Грішники розмовляють
Дев’яте коло Ада перебуває на дні всесвіту, біля центра земної кулі. У крижаному озері вмерзнули предавшие своїх рідних. У центрі землі вмерзлий у лід володар Ада Люцифер, низверженний з небес і продолбивший у падінні безодню пеклу, спотворений, трехликий. З першої його паст стирчить Іуда, із другий Брут, із третьої Кассий. Він жує їх і терзає пазурами
Гірше всіх доводиться самому мерзенному зрадникові – Іуді Хапаючись за вовну Люцифера, Данте й Вергілій перейшли в Чистилище. У зображенні Данте Чистилище – це величезна гора посередині океану, неї вінчає Земний рай, що представляє собою острів, що ширяє над землею. Сходження по сімох колах до вершини, де перебуває Земний рай, іноді триває кілька сторіч. У першому колі очищаються гордії (у це коло Данте сподівається потрапити після смерті), у другому заздрісники, у третьому – гнівні, у четвертому – сумовиті, у п’ятому – скупарі й марнотрати, у шостому ненажери, у сьомому – сладострастники.
Останні три кола Чистилища, більше близькі до Земного раю, відповідають другому, третьому й четвертому колам Ада, де карають менш тяжкі гріхи. З вічної тьми з несамовитими звуками, стогонами, гуркотом, завиванням крижаного вітру, Данте й Вергілій попадають у межі гармонії. Тут і ангели, із зеленими крильми в білих і вогненних одягах, і спалаху вогню, достаток фарб, і трепет зірок любові у височині. Для того щоб досягти Земного Раю, Данте повинен пройти через стінку вогню, що обпалював жаром, але не спалював. Вергілій сказав йому, що за цією стіною перебуває Беатриче.
Перед вступом у Земний рай Вергілій прощається з Данте й говорить йому про те, що Данте вільний, його дух зцілений, відтепер він присвячений в усі таємниці світобудови. Данте в Раї. Перед ним у колісниці у вінку з олив, під білим покривалом, у зеленому плащі, у палаючому червоному одіянні – Беатриче. У такім платті він уперше побачив неї, коли йому було 9 років. Данте чує голос, що говорить йому, що він міг у новому житті придбати небачене духовне багатство, але не зберіг те, що йому було даровано. Данте відчуває страшне каяття. Разом з Беатриче Данте робить політ у космосі. Спочатку вони наближаються до сфери Місяця. Там – поет зустрічає парфумів любові. На землі вони порушили свої обітниці, хоча й не по своїй волі
На другому небі (Меркурій) поет бачить діяльних парфумів, серед них імператора Юстиніана, що переніс столицю імперії на береги Босфору. На третім небі (Венера) блаженствують душі велелюбних. Четверта зірка – Сонце, житло мудреців. Відбувається розмова з Фомою Аквінським, що споруджує мовлення про мудрість. П’яте небо – Марс. Отут Данте зустрічає свого прапрадіда Каччагвида, що пророкує йому вигнання
На шостому небі (Юпітера) витають душі справедливих. Їхні світла складаються в букви, букви спочатку в заклик до справедливості, а потім у фігуру орла, символ правосудної імперської влади. На сьомому небі (Сатурн) обитель споглядальників. Восьме небо, сузір’я близнюків, під яким народився Данте, він уперше побачив сонце й вдихнув повітря Тоскани. У восьмому небі палають тисячі вогнів – ці торжествуючі парфуми великих праведників. Данте піддається іспиту апостолів Петра, Иакова й Іоанна, що вопрошают його про сутності гріх чеснот: віри, надії й любові. У пісні XXVI поет розповідає про свою зустріч із предком людства – Адамом. Данте довідається, що Адам був вигнаний з раю через цікавість, гордині й неслухняності. Це також гріхи Люцифера, що стали причиною його падіння
Ці гріхи були властиві й Данте. Перше що побачив він у сфері дев’ятого неба – це сліпуча крапка, символ божества. Навколо її обертаються вогні – дев’ять концентричних ангельських кіл. Найближчі до божества й тому менші – серафими й херувими, найбільш віддалені й великі – архангели й просто ангели. Піднесення в Емпірей – вищу область Всесвіту – останнє. Данте знову воззрился на Беатриче. Їх оточує чисте світло. Усюди іскри й квіти – це ангели й блаженні душі. Вони зливаються в якусь сяючу ріку, а потім знаходять форму величезної райської троянди
Споглядаючи троянду й осягаючи загальний план Раю, він про щось хотів запитати Беатриче, але побачив не її, а ясноокого старця в білому. Він указав наверх. Подивившись – у недосяжній височині світиться вона, і він воззвал до неї: “Про донна, що залишила слід в Аду, даруя мені допомога! У всьому, що бачу, усвідомлю твоє благо. За тобою я йшов від рабства до волі. Зберігай мене й надалі, щоб дух мий гідним тебе звільнився від плоті!” Глянула на нього з посмішкою й повернулася до вічної святині. Усе. Старець у білому – святий Бернард. Вони продовжують із ним споглядати троянду Емпірею
У ній сіяють і душі непорочних дитин. Це зрозуміло, але чому й в Аду були подекуди душі дитин – не можуть же вони бути порочними на відміну від цих? Богу видніше, які потенції – добрі або дурні – у якій дитячій душі закладені. Так пояснив Бернард і почав молитися. Бернард молився діві Марії за мене – щоб допомогла мені. Потім дав мені знак, щоб я подивився наверх. Вдивившись, бачу верховний і ярчайший світло. При цьому не осліп, але знайшов вищу істину. Споглядаю божество в його светозарном триєдності. І тягне мене до нього Любов, що рухає й сонце й зірки. “Божественна комедія” – добуток своєрідне і єдине влитературе.
Ім’ям Данте відкрилася нова епоха до літератури Західної Європи. Данте називають не тільки “великим флорентийцем”, але й “центральною людиною миру”
(2 votes, average: 5.00 out of 5)