Образ ката-чекіста в оповіданні “Я (Романтика)”
Про могутній талант М. Хвильового свідчить один з найбільш вражаючих творів – оповідання “Я (Романтика)”. Написане на початку 20-х, воно провістило жахіття конвеєра масових репресій 30-х, 40-х років. Цей твір – про діяльність дещо фантастичного (наскільки фантастичною була сама реальність) “чорного трибуналу”.
На перший погляд, час дії тут – громадянська війна, про що свідчить відповідна лексика: “панцерник”, “ревком”, “маузер”, “чека”. Проте що однозначність порушує лексика іншого часу і простору: “гільйотина”,
Головний герой оповідання – фанатик “загірньої комуни”. Заради неї він жорстоко розправляється з усіма, хто здається йому винним. “…Шість на моїй совісті? Ні, це неправда. Шість сотень, шість тисяч, шість мільйонів – тьма на моїй совісті!!” Людське життя для нього нічого не варте. Проте в якісь хвилини жорстоко-криваве “я” чекіста відступає; і ми
Тоді він приходить до матері: “Вона підходить до мене, бере моє стомлене обличчя в свої сухі старечі долоні і схиляє свою голову на мої груди. Вона знову каже, що я, її мятежний син, зовсім замучив себе, і я чую на своїх руках її хрустальні росинки”. А наступного дня знову криваве пекло: розстріли, розстріли, розстріли…
Та ось одного разу серед гурту черниць, які були приречені на страту, чекіст бачить свою рідну матір. Що ж у ньому переважить: “я” людини чи “я” фанатика? Тема роздвоєння людської особистості не нова в літературі. Пригадаймо Христа і Антихриста, Фауста і Мефістофеля. Одначе в оповіданні “Я (Романтика)” я і анти-я – це не лише символи добра і зла, мудрості і глупоти, свободи і рабства. Автор не тільки показує, що людина, яка проміняла справжні цінності життя на фальшиві, приречена на забуття, а й переконливо доводить, що вона втрачає людську мораль.
Людина завжди стояла перед проблемою вибору, боролася зі своїм “хазяїном” – звірячим інстинктом – за право називатися людиною. Оцю боротьбу двох сутностей чекіста Микола Хвильовий зображує психологічно точно і реалістично.
У своїй фанатичній засліпленості головний герой вважає, що служить благородній справі і високій ідеї: його кличе загірна комуна – країна щастя і благодаті для всіх голодних, спраглих і окрадених духом, кличе саме безсмертя. Це – у мрії. Проте насправді герой іде в нікуди, опиняється в цілковитій безвиході. Хіба зможе він створити омріяну країну щастя ціною розстрілів невинних людей, ціною вбивства рідної матері?! Цей гріх назавжди ляже прокляттям на чекіста.
Проклянуть нащадки й інших катів українського народу, які знущалися з нього і в роки громадянської війни, і в не менш криваві роки сталінського терору.
Схожі твори:
- Образ “нової” людини в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки “у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового...
- Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну...
- Психологізм образу Ката-‘Сікутора’ в сатиричному оповіданні О. Кониського “Сікутор” Життєвою основою творів О. Кониського найчастіше ставали спостереження над життям селян, міської бідноти, чиновників, священиків, сільської та міської інтелігенції Чернігівщини, Полтавщини, а також особисті враження, винесені з часів заслання та від спілкування з людьми під час адвокатської практики. Плідними виявилися пошуки письменника й у сфері гумору і сатири. Найчастіше об’єктом...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка...
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” Матуся! Це вона оберігає ніжною колисковою наш сон у дитинстві. Це вона вчить нас жити за законами любові і правди. Це вона не дає нам спіткнутися на життєвих дорогах, пробуджує совість, оберігає від ганьби. Так хочеться стати перед тобою на коліна, перед твоєю любов’ю і добротою, перед мужністю і ніжністю...
- Подвійне “я” однієї людини (За оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)” Микола Хвильовий є дуже симптоматичною постаттю на тлі української літератури перших десятиліть XX століття. Він уособив шукання прогресивної частини суспільства, захопленої романтикою Жовтневої революції. Хвильовий був одним з тих, хто намагався примирити дві непримиренності: жагу до оновлення й жах перед нелюдською жорстокістю прибічників більшовизму. І не дивно, що 1933 року...
- “Я (Романтика)’ М. Хвильового: роль присвяти до твору “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору Новелу “Я (Романтика)” Миколи Хвильового присвячено “Цвітові яблуні” Ми хайла Коцюбинського. Такий інтертекстуальний перегук дає ключ до розуміння твору. У центрі обох новел – герой із розчахненою психікою, який перебуває в кризовій ситуації. Події подаються крізь призму його сприйняття, що робить оповідь...
- Тема розвінчення романтики більшовистської революції в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – короткий, лаконічний, і, як я вважаю, найстрашніший твір у всій українській літературі. Є багато печальних, сповнених людського горя творів, написаних українськими письменниками – наприклад, “Жовтий князь” Івана Багряного або “Марія” Уласа Самчука. Але твору, який своїм нелюдським сюжетом так голосно кричав би про людяність,...
- Образ головного героя в оповіданні Л. М. Толстого “Після балу” Іван Васильович – Головний герой оповідання Льва Миколайовича Толстого “Після балу”. В образі головного героя автор зобразив портрет людини, який був типовим для тієї епохи. Іван Васильович був людиною, який жив дуже скромно, йому були байдужі великі справи. Такий людина був схожий на всіх інших, нічим не виділяючись із загальної...
- Образ учителя в оповіданні “На згарищі” Після нагородження Г. Тютюнника медаллю “Золоте перо” А. Шевченко підкреслив: “Перо Григора Михайловича воістину золоте. Неперехідної художньої вартості твори залишив він своєму народові”. Його збірки оповідань та повістей: “Деревій”, “Батьківські пороги”, “Край неба”, “Коріння”, “Климко”, “Вогник далеко в степу” – користуються незмінним успіхом у сучасного читача. Твори Г. Тютюнника відзначаються...
- Революція у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”: парадокси історії Творчість Миколи Хвильового стала по-справжньому видатним явищем в історії української літератури. Хоча за своє коротке життя письменник створив не так вже й багато творів, проте кожен з них – глибокий, насичений психологізмом, хвилюючий. Новела “Я (Романтика)” не просто хвилює та змушує замислитися – це р, що шокує, обурює, торкає найглибші...
- ОБРАЗ УЧИТЕЛЯ В ОПОВІДАННІ Г. ТЮТЮННИКА “НА ЗГАРИЩІ” Після нагородження Г. Тютюнника медаллю “Золоте перо” А. Шевченко підкреслив : “Перо Григора Михайловича воістину золоте. Неперехідної художньої вартості твори залишив він своєму народові”. Його збірки оповідань та повістей : “Деревій”, “Батьківські пороги”, “Край неба”, “Коріння”, “Климко”, “Вогник далеко в степу” – користуються незмінним успіхом у сучасного читача. Твори Г....
- Образ романтичної й мужньої жінки в оповіданні “Дорогою ціною” Оповідання “Дорогою ціною”, на думку відомого шведського історика літератури А. Енсена, є класичним твором, перлиною української белетристики. Письменник М. Коцюбинський, великий майстер художнього слова, глибоко проникає в душу українського народу, добре знає його спосіб життя, як художник бачить красу природи й використовує пейзажі як засоби характеристики головних героїв. Читаючи оповідання,...
- Образ доктора Старцева в оповіданні А. П. Чехова “Іонич” Герой оповідання, Дмитро Іонич Старцев, – Молодий лікар, призначений до земської лікарні в Дялиже, недалеко від губернського міста С. Це був палкий юнак з високими ідеалами і бажанням служити на користь людям і Батьківщині. Він з натхненням міркував про щастя і любові (“О, як мало знають ті, які ніколи не...
- Я (Романтика) – МИКОЛА ХВИЛЬОВИЙ Скорочено Присвята: Цвітові яблуні. “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. Я виходжу на безгранні кургани, прихиляюсь на самотню пустельну скелю. …Я одкидаю вії і згадую… воістину моя мати – втілений образ тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків. Моя мати – наївність,...
- Образ учительки в оповіданні В. Г. Распутіна “Уроки французького” Оповідання “Уроки французького” доріг Распутіну спогадами про дитинство, отом, що саме в цьому віці людин розуміє, що таке добро, що не проходить безвісти і як найвища цінність, що залишається в душі. Про те, з якими труднощами майбутній письменник зштовхнулися в районному центрі, куди його привезла мати продовжувати навчання в п’ятому...
- Людина на роздоріжжі революції: “Мати” Г. Косинки і “Я (романтика)” Миколи Хвильового Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою в руці, другі тягнулись до стяга зорі І йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. Микола Хвильовий Немає у світі таких ідей, за які можна було б заплатити людським життям – чужим чи власним! Лесь Курбас Григорій Косинка і Микола Хвильовий… Люди однієї...
- Як міняється образ автора-оповідача в оповіданні Антоновські яблука? Одна з особливостей художньої манери Буніна – ліричність його прози. У багатьох оповіданнях письменника головним є не сюжет, а відверте вираження авторських почуттів стосовно героїв і подій. У таких добутках скріпним елементом тексту стає не тільки послідовність подій, але й почуття автора – його думки, спогаду, асоціації. “Антоновські яблука” –...
- Образ героїчної людини в оповіданні М. Горького “Стара Ізергіль” Центральним образом романтичних добутків М. Горького раннього періоду є образ героїчної людини, готового до самовідданого подвигу в ім’я блага народу. До цих добутків ставиться оповідання “Баба Ізергіль”, яким письменник прагнув розбудити в людях діюче відношення до життя. Сюжет побудований на спогадах баби Ізергіль про своє життя й розказаних нею легендах...
- Проблематика оповідання М. Хвильового “Я (Романтика)” Оповідання “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив в житті сам письменник. Його герой бореться з самим собою, намагається вбити в собі людину, вбити добро в ім’я абстрактної ідеї, навіть якщо вона здається найбільшою цінністю. І призводить це не до торжества ідеалу, а до переродження людини...