Образ і характер Ленский
У Ленском багато прекрасних задатків. Пушкіна вказує на властиві Ленскому “шляхетне стремленье й почуттів і думок молодих, високих, ніжних, відважних”, “спрагу знань і праці й страх пороку й сорому”.
Але Ленскому бракує знання й розуміння дійсності. “Серцем милий невіглас”, він сприймає людей і життя як романтик-мрійник. Як і Онєгіну, йому далеке суспільство провінційного дворянства з його вузькими інтересами, але він ідеалізує 1 Ольгу, звичайну дівчину. Нерозуміння людей, захоплена мрійність і приводять Ленского до трагічного
Ленский – утворена, культурна людина. У його бесідах з Онєгіним зачіпаються питання філософські, суспільні, наукові. Пушкіна відзначає в нього “вільнолюбні мрії”. Ленский – поет, сентиментальний романтик. У строфі X другого розділу Пушкін перераховує головні мотиви поезії Ленского, а в строфах XXI і XXII шостої глави приводить як зразок романтичної поезії його елегію.
Ті мотиви, які Пушкін відзначає в поезії Ленского, близькі Жуковському й іншим поетам – сентиментальним романтикам того часу. Мотиви “любові, суму, розлуки”, таємничого “щось”,
Такі романтики, як Ленский, не можуть протистояти ударам життя: вони або примиряються з укладом, що панує, або гинуть при першому ж зіткненні з дійсністю. Ленский загинув. Але якби він залишився живий, те, найімовірніше, перетворився б у звичайного поміщика-обивателя. Великим поетом він навряд чи став би: цього не обіцяла “темна й млява” поезія Ленского.
Сентиментальний романтизм був неприйнятний для Пушкіна