Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Образ Дому у творчості В. Шевчука

Образ Дому у творчості В. Шевчука

І. Дім – як “обитель свого духу”. (Образ Дому є лейтмотивом у багатьох романах,

Повістях, оповіданнях В. Шевчука, причому – різних за жанром. Хіба не з ві­кон дому побачив автор українську історію трьох століть у романі “Три листки за вікном” (1986), удостоєному Шевченківської премії за 1987 рік? У кожному творі В. Шевчука розбудовувався особливий часопростір. Свій ро­ман “Дім на горі” (і Дім зокрема) письменник назвав “обителлю свого духу”. Створювався він впродовж 1966-1980 років. Ось як про це розповів сам автор. “Книжку

“Дім на горі” я писав мовби з кінця, тобто з другої її фольклорно – фантастичної частини “Голос трави”. Писалася вона поволі: спершу одне опо­відання, котре я відкладав убік – хай вилежиться, годі друге й так далі. Мав щастя, що мене ціле десятиліття не друкували, отож міг собі дозволити таку розкіш – не поспішати. А коли згодом переглянув усі ті оповідання, побачив, що вони утворюють певну цілість. 1 от вона собі лежала, я відчув, що чогось їй бракує. 1 дописав тоді першу частину – роман-преамбулу, що, власне, дав назву цілій книжці – “Дім на горі”. Тим самим у творі розлилась часова
пер­спектива, увиразнились елементи притчі, що промовляє до нас не якимись силогізмами моральних повчань, а художніми образами, котрі не потребують логічних коментарів”.)

ІІ. Музи – мешканки Дому-Парнасу. (Дім у романі В Шевчука уособлює фор­тецю нашої духовності. Він – реальна споруда на горі біля річки Тетерів і водночас – нереальна, бо відбуваються тут дивні події, по-чудернацьки пере­плітаються людські долі. Таємницю Дому до кінця розгадати неможливо, для цього потрібен час. Недарма ж автор виношував у серці своє творіння впро­довж тривалого часу.

Сюжет роману “учуднений” багатьма засобами. Тут все має важливе значен­ня, все несе смислове навантаження. Навіть кольори символічні (синій, сірий, жовтий, зелений), тісно пов’язані й людські долі – як реалістичні, так і умов­но фантастичні.)

1. Жіночі образи роману. (Хоча образ Дому у Шевчука – загадковий і навіть містичний, але традиція в ньому реальна і незмінна: тут володарюють жінки. Вони є берегинями і продовжувачками роду. їхні образи реальні й буденні на відміну від образів чоловіків, котрі з’являються тут час від часу. їхні ролі розподілені у цьому жіночому царстві: від тих чоловіків, котрі нап’ються води із жіночих рук, народжуються дівчатка, а от хлопчики народжуються від таємничих прибульців-звабників. Ці прибульці з’являються тут у подобі сірого птаха, який перетворюється на чоловіка, а потім так само таємниче зникає. По собі прибульці залишають хлопчиків, покликаних бути творця­ми – поетами, художниками. Доля їхня майже завжди сумна. Плодом не­звичайного кохання став козопас Іван, який написав 13 напівфантастичних оповідей. Творча доля чекає і на сина Галі, який зацікавився Івановими оповідями. Через чоловічі образи роману В. Шевчук підштовхує читача до висновку, що природа творчості є неземною (навіть диявольською!) силою. У свою чергу жінки Дому переконані, що увесь світ обертається навколо їхнього помешкання: “А мені часом здається, – сказала Галя, – що світ кінчається на цих пагорбах…” Один із центральних образів – Марія Яків­на. У неї з Іваном – спорідненість душ, яку В. Шевчук вважає однією і найдійовіших форм боротьби людини з самотністю. Галя – другий цен­тральний персонаж повісті, одна з володарок Дому. Галя об’єднує всіх, хто живе в Домі і хто піднімається на пагорби. Вона багато читає і мудрішає з літами: Галина баба – третій головний персонаж роману. Вона втілює мудрість поколінь, воює за лад і спокій у домі. Знаючи всі таємниці Дому прагне утримати від необачних кроків і захистити Галю.)

2. Іванова інтерпретація Дому у взаємодії з його мешканцями. (Впродовж ба­гатьох років козопас Іван (а насправді – тлумач людських душ!) ретельно вивчає світ людей, записує свої думки до зшитків, щоб залишити наступ­ним поколінням. Як науку, як настанову! Він – чудовий психолог, кожне його спостереження за поведінкою людей є черговим відкриттям. Для при­кладу можна взяти хоча б такий епізод:

“Усміхнувся своїй мовчазній дружині і зчудувався ще з одного мимовіль­ного відкриття: люди можуть цілий вік прожити побіч одне одного, цілий вік дивитимуться вони одне на одне і ділитимуть хліб, але й гадки не мати­муть, яка дивовижна й несподівана музика звучить часом у їхніх серцях”. Іван не залишається жити на горі. Його вабить світ, адже без з’єднання зі світом людей творчість неможлива.)

ІІІ. Пошук душевної гармонії – як центральна проблема роману-балади В. Шев­чука “Дім на горі”. (У своєму романі В. Шевчук стверджує ідею єдності усього живого, сушого на землі. Цс передбачає необхідність для кожного нового по­коління виборювати свій досвід пізнання себе і світу. У свою чергу кожне по­коління перевіряє досвід попередніх поколінь заради майбутнього. Чи не тому з часом людство мудрішає? Все у романі Шевчука, як і в житті, взаємообумов – лено і взаємопов’язане.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Синтез готичних та фольклорно-фантастичних елементів у романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі” Роман-балада В. Шевчука – незвичайний твір як за змістом, так і за фор­мою. Тут можна знайти елементи естетики бароко й романтизму, образи – символи, сторінки, писані реалістично та імпресіоністично. Все це у Шевчука працює заради пошуків душевної гармонії, пошуків любові у широкому розу­мінні цього слова. Герой естетики бароко – постать...
  2. Особливості індивідуального стилю В. Шевчука ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК Особливості індивідуального стилю В. Шевчука Свою творчу діяльність В. Шевчук, письменник-філософ, розпочав у 60-і роки. Та свої повісті і романи він роками писав “у стіл”, без надії на публікацію – його переконання не дозволяли йому служити владі і творити у жорстких...
  3. “Душевна роздвоєність людини у романі-притчі Валерія Шевчука “Дім на горі” Валерій Шевчук є одним із українських письменників, творчий старт якого відбувся в середині минулого століття, а ось його творче змужніння перепало на застійні роки, період панування в радянській літературі соціалістичного реалізму. Письменник дуже швидко зрозумів, як за абсурдних умов того часу можна було зберегти не тільки своє істинне обличчя, але...
  4. “Страх перед світом, душевна роздвоєність може призвести до загибелі: за новелою В. Шевчука “Панна сотниківна” У свідомість людини вже давно увійшло подвійне поняття світлого і темного – символів одвічної боротьби добра і зла. Вчені, які вивчають народний фольклор, вже давно помітили, що система народних обмежень, заборон та забобонів, що складалася на протязі багатьох століть – це зовсім не ознака низького рівня розвитку суспільства, а своєрідний...
  5. Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному…” розкриття сутності тоталітарного суспільства Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному…” – розкриття сутності тоталітарного суспільства Закони існування людського суспільства настільки складні та суперечливі, що часто здаються нам абсурдними. Загострене відчуття цієї абсурдності буття лягло в основу цілого модерністського літературного напряму – екзистенціоналізму, що базувався на концепціях однойменної філософії, найвідомішими представниками якого...
  6. Скорочено “Дiм на горi” Шевчука У душі Володимира панував тихий і незвичний спокій. Його радувало все – і горобці в поросі, і дим із димарів, і молодиця з відрами. Він зайшов на шкільне подвір’я, сторож недовірливо до нього поставився, аж поки не подивився його, нового директора, документи. Повів у кімнату, завалену мотлохом та запилену. Прийшла...
  7. Скорочено “Дім на горі” Шевчука У душі Володимира панував тихий і незвичний спокій. Його радувало все – і горобці в поросі, і дим із димарів, і молодиця з відрами. Він зайшов на шкільне подвір’я, сторож недовірливо до нього поставився, аж поки не подивився його, нового директора, документи. Повів у кімнату, завалену мотлохом та запилену. Прийшла...
  8. Моє ставлення до головної героїні “Лялькового дому” Щойно перегорнута остання сторінка п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”, яка справила на мене велике, хвилююче враження. І це, насамперед, завдяки головній героїні п’єси – Норі Хельмер. Як я ставлюся до головної героїні п’єси? Питання досить слушне, але неоднозначне. Звичайно, героїня твору мені дуже подобається, приваблює, іноді навіть захоплює. Нора має...
  9. Чим хата багата? Обереги нашого дому Колись навіть саму згадку про обереги, про їх вплив на наше життя називали забобонами і висміювали. Та останнім часом в побут народу знову повертаються традиції, які складалися віками. З сивої давнини прийшов до нас звичай прикрашати оселі оберегами. Найчастіше їх виготовляють з природних компонентів, що символізують для людини здоров’я, затишок...
  10. Скорочено “Панна квітів” Шевчука Ця книжка, що лежить перед тобою, читачу, писалася давненько, коли мої дочки були ще малі. Історія складання її цікава, і я хочу її розповісти, щоб і тобі був зрозумілий підзаголовок: “Казки моїх дочок”. Якось підійшла до мене тоді шестирічна дочка Юліана і каже: – Тату, ось ти письменник, а ми...
  11. Образ рідної Донеччини у творчості В. Сосюри Багата і прекрасна Донецька земля – саме наш регіон є українською скарбницею корисних копалин, тут сконцентрована майже вся промисловість. Проте не тільки вугілля та метал дає наш край Україні. Багатий він і своїми талантами, що, як перлини, як коштовні діаманти, прикрашають нашу запилену та задимлену шахтарську землю. Одним з таких...
  12. Образ України у творчості А. Малишка Коли читаєш поезії Андрія Малишка, відразу постає перед тобою образ України – тієї найріднішої в усьому світі землі, яка була і колискою, і ненькою, і помічницею, і розрадницею. 1 тоді ти розумієш, що поет належить саме до таких людей – люблячих і безмежно відданих своїй Батьківщині. Тому не дивно, що...
  13. Демонологічні мотиви в романі-баладі В. Шевчуна “Дім на горі” ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ГР. ТЮТЮННИК, В. ШЕВЧУК Демонологічні мотиви в романі-баладі В. Шевчуна “Дім на горі” Демонологічна образність роману-балади “Дім на горі” зумовлена впливом бароко. У циклі “Голос трави” письменник використав багато міфологічних образів: домовик, чорт, лісовик, відьма, потерчата, перелесник, чаклунка. Але письменник не просто запозичує образи, а...
  14. Образ природи у творчості М. Коцюбинського Природа – це те життєдайне джерело, з якого вийшло все прекрасне на землі, яке породило людину та дало їй творчу наснагу. Це безмежний всесвіт, який уміщує в собі наше неповторне існування. Природа є невід’ємною частиною майже кожного художнього твору, адже гармонійне існування людини й природи – це той стрижень, на...
  15. Скорочено “Ттри листки за вікном” Шевчука Вічність несита, коли не завдає жалю А я, як був, так і тепер подорожній. Де викладено передмову Турчиновського до читальника Перепрошую тебе, дорогий читальнику, за те, що забираю час, який ти міг би вжити на господарювання, на прогулянку по саду, а коли любиш працю, на догляд того саду. Але мова...
  16. Образ України в творчості сучасних українських поетів Доля України, її минуле, сучасне і майбутнє – лейтмотив творчості україн-ських поетів XX ст. Ця тема стала актуальною і для наших сучасників: Д. Павличка, І, Драча, Б. Олійника, Ліни Костенко. У творах Д. Павличка образ України насамперед асоціюється із рід­ним краєм – Гуцульщиною, до якої він звертається з глибокою повагою,...
  17. Образ України у творчості А. Малишка АНДРІЙ МАЛИШКО АНДРІЙ МАЛИШКО Образ України у творчості А. Малишка Коли читаєш поезії Андрія Малишка, відразу постає перед тобою образ України – тієї найріднішої в усьому світі землі, яка була і колискою, і ненькою, і помічницею, і розрадницею. І тоді ти розумієш, що поет належить саме до таких людей – люблячих і...
  18. Образ батьківщини у творчості Євгена Маланюка Творчість Є. Маланюка і до сьогодні не оцінена літературознавцями і читачами. Ми ще не до кінця усвідомили весь комплекс його ідей, настільки проникливих і далекоглядних, не відчули до кінця духу його творчості, глибинного національного світовідчуття, не оцінили естетичної своєрідності його поезії. У своїй свідомості поет глибоко закорінений у минуле України,...
  19. Образ ліричного героя у творчості Богдана-Ігоря Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то...
  20. Образ Бога у творчості Шевченка За радянських часів Шевченка представляли мало не атеїстом, який відобразив це у своїх творах, і, в основному, цитували його рядки про те, що він “проклене Бога”, коли він у відчаї звертався: Чи Бог бачить із-за хмари Наші сльози, горе? Так, ці рядки з віршів Шевченка, але ми не можемо стверджувати,...
Образ Дому у творчості В. Шевчука
«
»