Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”

Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”

О. С. Пушкін – не тільки оповідач, автор роману, але й один з героїв добутку. Це надає описуваним подіям незвичайну вірогідність, змушуючи читача повірити в реальність персонажів роману, як реальний образ його авторО. Автор як персонаж надає роману незвичайний ліризм. Він незримо присутній на сторінках роману під час усього оповідання, періодично з’являється як діючу особу описуваних подій. Автор – живий, повнокровний персонаж зі своїм характером, світовідчуванням, ідеалами. Несподіванка вторгнення автора в події роману органічна,

творчо виправдана: не порушуючи хід сюжету, суб’єктивний погляд поета дозволяє глибше осмислити зміст подій, виразити оцінку найбільш значних для Пушкіна історичних фактів, найбільш хвилюючих його явищ дійсності.

Присутність образа автора ми зауважуємо із самого початку роману, наприклад, поет підкреслює типовість отриманого Онєгіним утворення, більше того, включає в це соціальне середовище й себе.

Пушкін усіляко відстоює свою, незалежну від головного героя оцінку подій, життєвих цінностей, протиставляючи пересиченню Онєгіна театром замилування їм, називаючи театр “чарівним краєм”, холодному

відношенню Онєгіна до балів – своє відношення до них: “Люблю я скажену младость, і тісноту; і блиск, і радість, і дам обмірковане вбрання…” Настрій поета на початку роману грайливе, вітряне, мінливе. Він поклоняється жіночим ніжкам, уподібнюючись Онєгіну й всьому порожньому аристократичному суспільству, що вивчило “науку страсті ніжної”, відплачуючи данину юнацьким забавам:

Люблю її, мій друг Ельвіна, Під довгою скатертиною столів, Навесні на мураві лугів, Узимку на чавуні каміна, На дзеркальному паркеті зал, У моря на граніті скель. Автор тут легковажний, цілком у дусі “світла порожнього”, типовий завсідник столичних балів. Але відразу ж треба спростування: так, він не ідеальний, витрати виховання, середовища, способу життя петербурзької аристократії й на нього наклали відбиток. І все-таки автор досить складний, неоднозначний, він уміщає в собі поряд зі світською безцеремонністю глибину й витонченість почуттів: Я пам’ятаю море перед грозою: Як я заздрив хвилям, Що Біжать бурхливої чередою, З любов’ю лягти до її ніг! Як я бажав тоді із хвилями Торкнутися милих ніг вустами!

Щоб освітити його, знадобилися грозові блискавки, а не свічі бального залу, і під ноги улюбленої кинутий скелястий берег Криму, а не дзеркальний паркет. Поет набагато вище слабостей, поверхневих захоплень, внутрішній мир його багатий, різноманітний. Переборовши привабливість аристократичного середовища, автор піднявся над нею, звільнившись від вульгарності, порожнечі й одноманітності світського способу життя, і на цьому грунті зійшовся з Онєгіним: Умов світла скинувши тягар, Як він, відставши від суєти, З ним подружився я в той час… Я був озлоблений, він похмурий; Страстей гру ми знали обоє; Томіла життя обох нас; В обох серцях жар згас…

Однак Пушкін неодноразово підкреслює, що ототожнювати його з Онєгіним недоречно: правда, критичне сприйняття дійсності, протест проти вульгарності, бездуховності, пошук суспільних ідеалів, прагнення реалізувати себе, щоб не “дивитися на життя, як на обряд” дуже зближає автора й Онєгіна.

Автор ширше, Онєгіна, він знаходить джерело радості в тім, його іронічний Євгеній може навіть не помітити. В Онєгіна відсутнє поетичне сприйняття миру, Пушкін і в годинники серцевої самітності випробовує повноту вражень, творчий підйом: Пройшла любов, з’явилася муза, И прояснився темний розум. Вільний, знову шукаю сполучника Чарівних звуків, почуттів і дум; Пишу, і серце не тужить…

Відчуття таїнства природи, її гармонії й краси, усвідомлення сприятливого впливу її природності й величчя також відрізняє автора від Онєгіна: Квіти, любов, село, ледарство, Полючи! Я відданий вам душею. Завжди я радий помітити – різницю Між Онєгіним і мною… Автор дуже любить Тетяну, її замислену мрійність, глибину й сталість почуттів, напруженість щиросердечного життя – так, це його, , ідеал жінки, він навіть ототожнює її зі своєю музою: И от вона в саду моєму З’явилася панянкою повітової, Із сумної думою в очах, Із французької книжкою в руках. Дуже доброзичливо ставиться автор до романтично захопленого Ленському, волелюбні настрої якого й віра у святість і всеперемагаючу силу теперішньої дружби здаються зліпком юнацького портрета Пушкіна. Але автор давно пережив період захоплення романтизмом, і тепер іронічно підкреслює пишномовність модної літературної течії, його відірваність від дійсності.

Правда, до іронії підмішується й гіркота від безповоротності часу: Упокорилися ви, моєї весни Пишномовні мечтанья, И в поетичний келих Води я багато підмішав.

Просто й строго викладає автор свій художній маніфест: відбиття життя, її повсякденної прози. Інші потрібні мені картини: Люблю піщаний косогір, Перед хатинкою дві горобини, Хвіртку, зламаний забір… Образ автора, що виникає на сторінках роману, – живою, шукаючою, щирою, мрійливою й іронічний, – цікавий своєрідністю особистості, оригінальністю поглядів, доброзичливістю до героїв. Ми стежимо за його долею з неменшим інтересом, чим за долями головних героїв добутку.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ автора в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Н. В. Гоголь Пушкін… Напевно, важко знайти людину, що не знав би цього ім’я. Пушкіна входить у наше життя в дитинстві й залишається з нами до кінця. Яким же була ця людина? Я думаю, що він прагнув до волі й справедливості. Поет засуджував помсту, сваволю поміщиків, егоїзм. Для когось Пушкін...
  2. Образ автора у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С Пушкін визначив жанр свого улюбленого добутку як “роман у віршах”, тобто “Євгеній Онєгін” – це лисичанський добуток. Епічне, тому що в ньому описується історія життя молодого дворянина Євгенія Онєгіна, сучасника Пушкіна; ліричне, тому що самим активним героєм у добутку є автор, що виступає одночасно в декількох ролях – як оповідач,...
  3. Образ автора в романі “Євгеній Онєгін” Пушкін виступає поруч із героями не тільки як оповідач, але як діюча особа роману. Він – друг Онєгіна, з яким познайомився й подружився в Петербурзі. Він любить Тетяну, “свято береже” її лист до Онєгіна. У нього на випадок збереглися вірші Ленского. Розповідаючи про своїх друзів і знайомих, Пушкін не равнодушно,...
  4. “ВІН ВІЧНО ТОЙ ЖЕ, ВІЧНО НОВИЙ” (образ автора в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”) Утвору, можна чудовим образом Виховати в собі людини. В. Г. Бєлінський Пушкін… Його ім’я – ім’я геніального російського поета – Невіддільно від Росії. З Пушкіна починається Розквіт російської літератури, що висунув її На одне з перших місць у світовій літературі. Творчість Пушкіна всіма коріннями йде в грунт Національної культури, національної...
  5. Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” 1. Жанр диктує особливості. (У 1823 році, перебуваючи в Одесі, Пушкін писав у листі до П. Вяземського: “Что касается до моих занятий, я теперь пишу не роман, а роман в стихах – дьявольская разница! В роде Дон-Жуана”. Засновником жанру вважають Дж. Байрона, автора “Дон...
  6. Розкрийте образну систему роману “Євгеній Онєгін” (Онєгін, Тетяна, Ленський, Ольга, образ міста, образ автора, образ природи та ін.) Розкрийте образну систему роману “Євгеній Онєгін” (Онєгін, Тетяна, Ленський, Ольга, образ міста, образ автора, образ природи та ін.). В основі системи образів роману лежить протиставлення Місто – Село (позанаціональне – національне). Саме так розташовуються як головні, так і другорядні й епізодичні персонажі (сім’я Ларіним, їхні сусіди-поміщики; петербурзький і московський світло)....
  7. Образ театру у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Який чарівний роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”! Як багато дізнаєшся з йогого рядків – про життя суспільства дев’ятнадцятого століття, про стосунки людей, природу, бали, навіть про театр! Театр завжди був улюбленим місцем Пушкіна, для нього він написав свої славетні “Маленькі трагедії”, переписавши кілька всесвітньо відомих історій про почуття, що правлять...
  8. Образ Петербурга у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” У романі “Євгеній Онєгін” зображена багата російська географія – від столиць до провінції, від столичного паркету до сільського кладовища – яскраві картинки, намальовані точним і легким пушкінським словом. Тут і Петербург, і Москва, і село, і дворянська садиба. Та над усіма описами на найвищому щаблі стоїть незабутній образ Петербурга –...
  9. “Образ страждаючого егоїста” у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Тим більшим ворогом самому Собі стаєш. М. Эбнер-Эшенбах Нудьга – наш найбільший ворог Вольтер У тлумачному словнику С. И. Ожегова ми знайдемо таке тлумачення слова “егоїзм”: “Себелюбність, перевага особистих інтересів інтересам інших, інтересам суспільних”. З першого погляду ми цілком можемо прийняти пушкінського героя за егоїста: його не цікавить думку навколишніх,...
  10. Образ провінційного дворянства у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Маєток Онєгіна. 2. Провінційні жителі. 3. Сім’я Ларіних. У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” значна частина дії відбувається в провінції, у маєтках Онєгіна й Ларіних. Немов по контрасту зі світським життям головного героя, що представляла собою вихор розваг, побут сільських дворян розміряний до одноманітності. Письменник іронічно натякає на...
  11. Образ Татьяни Ларіної (за романом Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін”) Образ Татьяни Ларіної в романі “Євгеній Онєгін” змальований Пушкіним з великою сердечністю та теплом. Спочатку ми зустрічаємося з Татьяною – провінційною дівчиною, потім – з дамою вищого світу. Для цього образу характерні жіночість, скромність. Татьяна близька природі, простому народу, навіть назвав Пушкін свою героїню не випадково Татьяною. Він підкреслює її...
  12. Чому Онєгін приречений на самітність (По романі А З Пушкіна “Євгеній Онєгін”) Онєгін – представник вищого петербурзького світла. Його дитинство пройшло під опікою іноземних гувернерів. Прийнятий у світлі, Онєгін по суті приречений на самітність. Строкате й одноманітне життя Петербурга швидко знудило Євгенію, їм опановує “російська нудьга”. Чим замінити світські забави? Онєгін, на жаль, не може знайти собі застосування в житті. Він намагається...
  13. Автор і його герой у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Автор-персонаж; автор-оповідач; Автор – ліричний герой, що розповідає про себе, своїх переживаннях, поглядах, житті. Із численних ліричних відступів (“мрійлива частина”, за словами Бестужева) складається подання про характер Автора, його напрямі думок, переживаннях, зміні його особистості. Квіти, любов, Село, ледарство, Полючи! Я відданий вам душею. Завжди я радий відзначити різниця Між...
  14. Чарівний жіночий образ у романі Олександра Пушкіна “Євгеній Онєгін” Ні красою сестри своєї, Ні свіжістю її рум’яної Не залучила вона очей. Але наприкінці роману Тетяна з’являється перед нами знатною дамою Петербурга й, сидячи за столом поруч із красунею того часу Ніною Воронской, нічим не уступає їй, “безтурботною принадністю мила”. Її принадність – чиста душа, простота, розум. Все це й...
  15. Образ Тетяни Ларіної у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” …Татьяна – существо исключительное, Натура глубокая, любящая, Страстная. В. Бєлінський Центральний твір художньої спадщини Пушкіна – соціально-психологічний роман у віршах “Євгеній Онєгін”, який за висловом В. Бєлінського став енциклопедією російського життя того часу. Хочеться знову і знову повертатися до пушкінського слова і до його чудового роману у віршах “Євгеній Онєгін”,...
  16. Образ Ольги в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Ах, він любив, як у наші лета Уже не люблять; як одна Божевільна душа поета Ще любити засуджена… Те, що Ольга була предметом любові молодого поета, уже передбачає появу прекрасного світлого образа. “Він був свідок розчулений її дитячих забав”, проводив з нею кращі мінути свого життя й у суспільній свідомості...
  17. “Немає рано почуття в ньому охолонули…” (Образ розчарованого героя в романі А З Пушкіна “Євгеній Онєгін”) Онєгін, що з’являється перед читачем на перших сторінках роману, дуже схожий із традиційним романтичним розчарованим у житті героєм, похмурим денді. Його Історія цілком звичайна: він належить до верхівки російського суспільства, одержав цілком стерпне утворення, але не знайшов покликання й направив всі сили на збагнення “науки страсті ніжної”, у чому неабияк...
  18. Образ Петербурга в романі А. Пушкіна “Євгеній Онєгін” У романі “Євгеній Онєгін” зображений багата російська географія – від осіб із провінції до столичного паркету до сільського цвинтаря – яскраві картини, намальовані точним і легенею пушкінським словом. Тут і Петербург, і сіло, і дворянська садиба. І над всіма описами на найвищому щаблі коштує незабутній образ Петербурга – північної Пальміри...
  19. Образ Тетяни в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Простите мені: я так люблю Тетяну милу мою. Настільки ж щиро він співпереживає щиросердечному занепокоєнню, тривогам і розчаруванням свого улюбленого створення: Тетяна, мила Тетяна! З тобою тепер я сльози ллю… Чим же привабливий цей образ, чи не нав’язує автор своє суб’єктивне захоплене відношення до героїні? Поет не ідеалізує героїню, не...
  20. Образ Тетяни Ларіній у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Інша справа – Тетяна, у любові до якої поет зізнається й з якої намагається бути поруч у важку для неї мінуту: “…з тобою разом сльози ллю”. Більше того, для Пушкіна, що распрощались із юнацькою романтикою й вільними й мимовільними подорожами, ідеал тепер “господарка… спокій, так щей горщик, так сам великий”....
Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”
«
»