Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Образ автора у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”

Образ автора у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”

Щоразу перечитуючи “Онєгіна”, потихеньку складаєш для себе образ іншого героя, який з’являється як відображення у дзеркалах позаду своїх героїв. Це образ автора.
Хто ж він такий – той, хто змалював для своїх сучасників безсмертні образи кохання – романтичного, але такого нещасливого? Весь роман написаний автором як розповідь близькому другові – а не усьому світові:
“Не світ хотівши звеличити у гордості своїй пустій,
поруку б я хотів явити
Тебе гіднішу, друже мій…”
Історія, яку розповідає автор – є

лише “зібранням глав пістрявих…”, “напів-смішних, напівпечальних, простонародних, ідеальних, недбалий плід моїх забав, хвилин натхнення бистрольотних, зів’ялих рано літ моїх, досвідчень розуму холодних і серця записів гірких”.

Тож чи не себе змальовує Пушкін у авторові?
З перших сторінок роману ми дізнаємося, що головний герой твору, Онєгін близький друг автора. Ми відчуваємо їх близькість – обидва, і герой, і автор і Петербурга, та автор зазначає, що йому “вадить північ”. Перша риса, яку сповіщає про себе автор, вказує на те, що, можливо, автор і Пушкін – одна й та саме людина (Пушкіна

неодноразово висилали з Петербурга і він змушений був жити у своїх маєтках безвиїздно). А ось автор і Онєгін – схожі, але не дуже. “Я й Онєгін – не одно…”, – нагадує Пушкін.
Розповідаючи про Онєгіна та його навчання, автор роздумує про те, чому ж його герой саме такий, як і автор: “Ми всі навчались небагато, абияк і абичого, тож вихованням здивувати в нас можна легко хоч кого…”, автор – безумовно людина освічена, він читає багато книг – так само, як і його головні герої. Він однаково чудово знається на улюбленій книжці Тетяни – соннику Мартина Задеки, на історіях кохання, які розповіли Руссо і Шатобріан, і на сухих наукових виданнях з історії, філософії, економіки – Ювенала, Вергілія, Гомера, Феокріта, Адама Сміта, що їх читає Євгеній Онєгін. Автор цікавий і до альманахів, і до журналів та газет, що їх читають провінційні обивателі, і до високої поезії. На сторінках роману то тут, то устрінеш імена Торквато Тассо, Байрона, Шиллера і Гете… Пушкін порівнює з Байроном… як і Євгеній, який береже портрет свого кумира у своєму кабінеті.

Згадуючи свою (Пушкіна!) юність, автор згадує своє юнацьке читання: “В ті часи, кили в садах Ліцея, я безтурботно розцвітав, читав охоче Апулея, а Цицерона не читав..”. Згадає автор і свої перші спроби поетичної творчості: “…Мені з’явилась навесні. В студентській келії проміння враз засіяло…” Разом з Онєгіним автор буває у різних куточках Петербурга, Москви, у поміщицьких садибах. Та думками він далеко – там, куди йому не можна було поїхахати доторкнутися до оспіваних Торквато і Петраркою італійських берегів, “таємно-мовчазних гондол”, поглянути на Німеччину або гордий Альбіон… Іону якась невимовна близькість до свого героя: “Ми вдвох з Онєгіним хотіли в далеких побувать краях…”

Ангор, виявляється, знавцем французьких ресторанів, театру. Театром він, охоплюється, як і його герой Онєгін: “Там, там, у присмерках куліс Минали І мої колись…”, – згадує він. Автор виказує себе неабияким знавцем драматургії Фонвізіна, Княжніна, Озерова, Катеніна, Шаховського, актрис трагедії і барки: “О, де ви, де, мої богині?..”. Він співець слави руської Терпсіхори, фанат іпмін Дідло, прими-балерини Істоміної. Разом з Онєгіним автор – відвідувач батьків, які полюбляє до нестями:

За днів юнацького буяння
Від слова бал я шаленів: Найкраще місце для признання,
Для потай даваних листів…

І Автор – шанувальник жіночої краси, яку навчився вирізняти за красою ніжок. О, ніжки, ніжки! Де ви нині?…”, – зітхає автор, та зазначає, що у Росії, мабуть знайдеться двох пар красивих жіночих ніжок…

Зіставляючи себе із своїм героєм, Онєгіним, автор констатує: “Він був похмурим,.
я – лихий; обидва пристрасті ми знали, обох життя гнітило нас…” Автор називає Онєгіна диваком, проте прощає йому різкість у словах, жарти ” злість похмурих епіграм…”. Опинившись у селі, у своєму маєтку, Онєгін радіє. Автор, навпаки, бо йому подобається сільська глушина, де краще чути ліру, буйніше квітнуть творчі сни”.
Та найбільше задоволення автора – це поетична творчість:

Пишу, і серце не нудьгує,
Перо в задумі не рисує,
Край недописаних рядків,
Жіночих ніжок та голів…

Автор розуміє, що поет має обирати між творчістю і коханням – і сам робить цей вибір на користь творчості: “Провів любов, стрічаю музу, і прояснився темний ум, шукаю, вільний, знов союзу мелодій, почувань і дум…”

Упродовж всього роману автор перемовляється зі своїм читачем, апелює до його думок, ділиться своїми сумнівами. “Вже думав я про форму плану і як героя назову…” – таким чином Пушкін створює атмосферу невимушеної розмови, дружньої довіри, співпраці автора з читачем, ніби з довгих бесід сам на сам народжуються рядки великого роману. Пушкін навіть закінчує роман, ніби закінчує бесіду, яку вів із читачем на прогулянці у Літньому саду. “…Доволі ми шляхом одним бродили в світі…” Автор прощається із читачем, зі своїми героями, із натхненням: “Забув я з вами світ бурхливий, до милих серцю говорив”, і з першими слухачами свого творіння, яких “одних нема, а ті не з нами”.
Автор кидає останній погляд на свого героя і роман, якого “іще не ясно бачив даль, я крізь магічний свій кришталь”. Автор має змогу розлучитися зі своїм Пігмаліоном, силою своєї любові: “Блажен, хто міг лишити рано бенкети юності дна, її не випивши вина, хто не скінчив її роману і враз умів розстатись з ним,

І я з Онєгіним моїм…”
Чи є цей автор – сам Пушкін?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Образ автора в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Н. В. Гоголь Пушкін… Напевно, важко знайти людину, що не знав би цього ім’я. Пушкіна входить у наше життя в дитинстві й залишається з нами до кінця. Яким же була ця людина? Я думаю, що він прагнув до волі й справедливості. Поет засуджував помсту, сваволю поміщиків, егоїзм. Для когось Пушкін...
  2. Образ автора у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкін – не тільки оповідач, автор роману, але й один з героїв добутку. Це надає описуваним подіям незвичайну вірогідність, змушуючи читача повірити в реальність персонажів роману, як реальний образ його авторО. Автор як персонаж надає роману незвичайний ліризм. Він незримо присутній на сторінках роману під час усього оповідання,...
  3. “ВІН ВІЧНО ТОЙ ЖЕ, ВІЧНО НОВИЙ” (образ автора в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”) Утвору, можна чудовим образом Виховати в собі людини. В. Г. Бєлінський Пушкін… Його ім’я – ім’я геніального російського поета – Невіддільно від Росії. З Пушкіна починається Розквіт російської літератури, що висунув її На одне з перших місць у світовій літературі. Творчість Пушкіна всіма коріннями йде в грунт Національної культури, національної...
  4. Образ автора у романі Євгеній Онєгін Пушкіна А. С Пушкін визначив жанр свого улюбленого добутку як “роман у віршах”, тобто “Євгеній Онєгін” – це лисичанський добуток. Епічне, тому що в ньому описується історія життя молодого дворянина Євгенія Онєгіна, сучасника Пушкіна; ліричне, тому що самим активним героєм у добутку є автор, що виступає одночасно в декількох ролях – як оповідач,...
  5. Образ автора в романі “Євгеній Онєгін” Пушкін виступає поруч із героями не тільки як оповідач, але як діюча особа роману. Він – друг Онєгіна, з яким познайомився й подружився в Петербурзі. Він любить Тетяну, “свято береже” її лист до Онєгіна. У нього на випадок збереглися вірші Ленского. Розповідаючи про своїх друзів і знайомих, Пушкін не равнодушно,...
  6. Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” Образ автора у романі “Євгеній Онєгін” 1. Жанр диктує особливості. (У 1823 році, перебуваючи в Одесі, Пушкін писав у листі до П. Вяземського: “Что касается до моих занятий, я теперь пишу не роман, а роман в стихах – дьявольская разница! В роде Дон-Жуана”. Засновником жанру вважають Дж. Байрона, автора “Дон...
  7. Розкрийте образну систему роману “Євгеній Онєгін” (Онєгін, Тетяна, Ленський, Ольга, образ міста, образ автора, образ природи та ін.) Розкрийте образну систему роману “Євгеній Онєгін” (Онєгін, Тетяна, Ленський, Ольга, образ міста, образ автора, образ природи та ін.). В основі системи образів роману лежить протиставлення Місто – Село (позанаціональне – національне). Саме так розташовуються як головні, так і другорядні й епізодичні персонажі (сім’я Ларіним, їхні сусіди-поміщики; петербурзький і московський світло)....
  8. Образ Петербурга у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” У романі “Євгеній Онєгін” зображена багата російська географія – від столиць до провінції, від столичного паркету до сільського кладовища – яскраві картинки, намальовані точним і легким пушкінським словом. Тут і Петербург, і Москва, і село, і дворянська садиба. Та над усіма описами на найвищому щаблі стоїть незабутній образ Петербурга –...
  9. Образ Петербурга в романі А. Пушкіна “Євгеній Онєгін” У романі “Євгеній Онєгін” зображений багата російська географія – від осіб із провінції до столичного паркету до сільського цвинтаря – яскраві картини, намальовані точним і легенею пушкінським словом. Тут і Петербург, і сіло, і дворянська садиба. І над всіма описами на найвищому щаблі коштує незабутній образ Петербурга – північної Пальміри...
  10. Образ театру у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Який чарівний роман О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”! Як багато дізнаєшся з йогого рядків – про життя суспільства дев’ятнадцятого століття, про стосунки людей, природу, бали, навіть про театр! Театр завжди був улюбленим місцем Пушкіна, для нього він написав свої славетні “Маленькі трагедії”, переписавши кілька всесвітньо відомих історій про почуття, що правлять...
  11. “Образ страждаючого егоїста” у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Тим більшим ворогом самому Собі стаєш. М. Эбнер-Эшенбах Нудьга – наш найбільший ворог Вольтер У тлумачному словнику С. И. Ожегова ми знайдемо таке тлумачення слова “егоїзм”: “Себелюбність, перевага особистих інтересів інтересам інших, інтересам суспільних”. З першого погляду ми цілком можемо прийняти пушкінського героя за егоїста: його не цікавить думку навколишніх,...
  12. Образ Ольги в романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Ах, він любив, як у наші лета Уже не люблять; як одна Божевільна душа поета Ще любити засуджена… Те, що Ольга була предметом любові молодого поета, уже передбачає появу прекрасного світлого образа. “Він був свідок розчулений її дитячих забав”, проводив з нею кращі мінути свого життя й у суспільній свідомості...
  13. Чому Онєгін приречений на самітність (По романі А З Пушкіна “Євгеній Онєгін”) Онєгін – представник вищого петербурзького світла. Його дитинство пройшло під опікою іноземних гувернерів. Прийнятий у світлі, Онєгін по суті приречений на самітність. Строкате й одноманітне життя Петербурга швидко знудило Євгенію, їм опановує “російська нудьга”. Чим замінити світські забави? Онєгін, на жаль, не може знайти собі застосування в житті. Він намагається...
  14. “Немає рано почуття в ньому охолонули…” (Образ розчарованого героя в романі А З Пушкіна “Євгеній Онєгін”) Онєгін, що з’являється перед читачем на перших сторінках роману, дуже схожий із традиційним романтичним розчарованим у житті героєм, похмурим денді. Його Історія цілком звичайна: він належить до верхівки російського суспільства, одержав цілком стерпне утворення, але не знайшов покликання й направив всі сили на збагнення “науки страсті ніжної”, у чому неабияк...
  15. Характеристика образу Євгенія Онєгіна в романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Пушкін особливо дорожив своїм романом “Євгеній Онєгін”. Сім років наполегливої праці автора дали світові зразковий по формі та філософський по суті твір. Головний герой Євгеній Онєгін – образ суперечливий, а тому справжній. Адже в реальному житті немає поділу на негативних чи позитивних персонажів. Отже, Онєгін – це образ реальної людини,...
  16. Образ Тетяни Ларіній у романі “Євгеній Онєгін” А. С. Пушкіна Образ Тетяни Ларіній – противага образу Онєгіна. Уперше в російській літературі жіночий характер протипоставлений чоловічому, і, більше того, жіночий характер виявляється сильніше й піднесеніше чоловічого. Пушкіна з великою теплотою малює образ Тетяни, втілюючи в ній кращі риси російської жінки. Пушкіна у своєму романі хотів показати звичайну російську дівчину. Автор підкреслює...
  17. Образ Тетяни Ларіної у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” …Татьяна – существо исключительное, Натура глубокая, любящая, Страстная. В. Бєлінський Центральний твір художньої спадщини Пушкіна – соціально-психологічний роман у віршах “Євгеній Онєгін”, який за висловом В. Бєлінського став енциклопедією російського життя того часу. Хочеться знову і знову повертатися до пушкінського слова і до його чудового роману у віршах “Євгеній Онєгін”,...
  18. Образ провінційного дворянства у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Маєток Онєгіна. 2. Провінційні жителі. 3. Сім’я Ларіних. У романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” значна частина дії відбувається в провінції, у маєтках Онєгіна й Ларіних. Немов по контрасту зі світським життям головного героя, що представляла собою вихор розваг, побут сільських дворян розміряний до одноманітності. Письменник іронічно натякає на...
  19. Образ і характеристика Тетяни Ларіній у романі А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Він згодний, що загальна тенденція літератури – зображення ідеалу, а не моралі, – по суті своєї правильна, однак, на думку Пушкіна, ні колишнє подання про людську природу як “манірної пихатості”, ні теперішнє відображення торжествуючі в серце людини пороку не є глибинними. Поет затверджує нові ідеали ( 13-я й 14-я строфи...
  20. ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН У РОМАНІ А. С. ПУШКІНА “ЄВГЕНІЙ ОНЄГІН” Дія роману протікає в період підйому суспільного руху проти кріпосництва. Пушкіна розповів про долю парубка, показавши розчарованим, незадоволену життям натуру, якої є Євгеній Онєгін. Онєгін – представник передової дворянської інтелігенції епохи декабристів. По своєму походженню він дворянин, аристократ. Його вчили іноземні гувернери й гувернантки. Спочатку його виховувала “мадам”; потім “monsieur...
Образ автора у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін”
«
»