“Непоборна сила кохання” за повістю І. Франка “Перехресні стежки”
Головною темою повісті “Перехресні стежки” видатного українського письменника, поета і драматурга І. Франка стала тема кохання головних героїв твору – молодого адвоката Євгенія Рафаловича та Регіни Твардовської. За сюжетом твору адвокат у справах приїздить в повітове місто на Галичині. Саме тут він знайомиться з чоловіком Регіни Стальським, дівчини, яка була юнацьким коханням Рафаловича.
Розв’язкою цього, на перший погляд досить простого сюжету стає оповідь про велике кохання двох людей, які зустрілися після того, як не бачилися
Євгеній Рафалович познайомився з майбутньою своєю коханою на академічному балу. В той час він був студентом третьокурсником юридичного факультету Львівського університету. Вже пізніше Євгеній зустрічає Регіну на вулиці і несподівано розуміє, “що вона перестає бути для нього предметом естетичного вподобання, а починає робитися чимсь таким необхідним до життя, як сонце, як тепло, як повітря”.
З часом Євгеній почав брати уроки музики у тієї ж самої вчительки, у якої займалася і Регіна. Закоханий юнак робив усе для того, щоб найчастіше бачити дівчину. А при зустрічі з Регіною віч-на-віч
Молода людина безтямно закохалася, студент відчув себе найщасливішим у світі чоловіком: “У Євгенія широко дихали груди, блищали очі, в голові фуркотіли дикі, смілі та енергійні думки”. Рафалович відчував себе неначе в раю. Перепоною коханню молодих людей стала тітка Регіни, яка насильно віддала дівчину заміж. Тітка мала владу над своєю племінницею, бо та була у неї на утриманні. Вийшовши заміж, предмет кохання Рафаловича назавжди переїздить у провінцію.
Зустрівши своє перше кохання через десять років, Євгеній бачить Регіну зовсім іншою. Незнайомий йому спокій на обличчі колись коханої жінки надавав їй “виразу якоїсь тупості й байдужості”. Та й сама Регіна при зустрічі у міському саду каже адвокату: “Пора наших любощів минула i ніяка сила не верне ii”.
На відміну від Регіни Євгеній дуже боляче сприймає втрату свого ідеалу, ідеалу жінки, яким для нього була Регіна. Історія про випадкову зустріч двох людей, які колись були закохані один в одного, має трагічний фінал. Регіна стає мимовільною вбивцею свого чоловіка Стальського, а сама тоне в річці.
Причиною усіх цих романтичних спогадів і трагічних подій письменник вважає непоборну силу кохання. І це цілком зрозуміло, адже в основу сюжету повісті “Перехресні стежки” І. Франко поклав свої стосунки з Ольгою Рошкевич – любовну драму з власного життя, дуже схожу на драму героїв його твору.