Неоднозначність образу Гобсека
Скупість, жадоба до накопичення – це риси, які не раз висміювались у світовій літературі. Але серед галереї образів скупих Гобсек вирізняється саме неоднозначністю.
Чому ж Бальзак показав свого героя саме так? По-перше, Гобсек дуже точно
Вписався в епоху, яка сприяла розквіту лихварства. Це були часи становлення
Влади буржуазії, яка добре знала ціну грошей та їхню силу. Отож Гобсек – дитина
Свого часу. Він вважав, що саме золото – не єдине, за чим варто було б гнатися
Людині, бо воно надійно захищає людину від негараздів,
Бальзак показує на диво цікаву особистість. Він не примітивний скнара, який нічого не бачить, крім грошей. Щоправда, лише гроші віддавна стали для нього мірилом цінності людини. У нього навіть була своя філософія, не позбавлена логічності: гроші дають свободу, а великі гроші – владу.
І все ж він багато чого бачив у житті й зумів дійти певних висновків щодо людських характерів, способу життя. За окремими рисами він бачить людину, як зовнішність Фанні Мальво говорить йому про те, на що вона позичає гроші і як живе, як розраховує їх повернути. Повагу Гобсека викликає саме розумій ставлення
Філософ-лихвар пов’язує гроші й мораль, показуючи знецінення моралі людини, які надто упадають коло грошей. Він правильно міркує про те, як гроші здатні руйнувати будь-які людські стосунки, і не робить винятку для Дервіля, даючи йому гроші під великий відсоток. Справді, обов’язок вдячності часом стає надмірним тягарем для нормальних людських стосунків. То, виходить, Гобсек – це чи не їй перша людина, якій належить велике відкриття шляху до гармонії між мораллю й вчинком? На жаль, зовсім ні. Розумний і досвідчений лихвар, мудра й хитра людина не помітив, як сам опинився в тенетах жадоби золота.
Гобсек нестямився, як він почав володіти грошима, а вони заволоділи його життям, його помислами, емоціями, всією його душею. Його духовна загибель – великий і повчальний урок для всіх саме тому, що цей образ неоднозначний, глибокий і житгєвий.