“Не люди для літератури, а література для людей” (за поезіями Б. Грінченка)
І. Я безжурний веселощів спів Обминав на своєму віку…
(У той час, коли жив і творив Борис Грінченко, в письменницькому середовищі точилися дискусії щодо завдань літератури. Багато митців відстоювало ідею “чистої літератури”, “літератури для літератури”. Поширювалося декадентство і занепадницькі настрої. Борис Грінченко одним рядочком окреслив своє бачення завдань літератури.)
ІІ. О, якби умів я книги тисячами розплодити, Зайнялось би скоро всюди сонце правди і просвіти.
1. Основний мотив вірша “Доки?” (Вірш “Доки?”
2. Ми на роботу на світ народились, Ми для борні живемо.
(Відповіддю на питання, що так мучили ліричного героя вірша “Доки?”, став вірш “До праці”, написаний Грінченком того ж 1881 року. Замолоду часто буває, що людину раптом охоплюють такі сум і туга,
3. Романтичні почуття в житті поета (вірш “Під вербами”). (Борис Грінченко був справжнім борцем за щастя України. Він також пізнав і справжнє кохання, яке прийшло до нього за молодих літ і не полишало до смерті. Це велике, всеохоплююче почуття відкрило нам тонкого лірика, який помічає, як “в хвилях купаються віти”, як сонячне проміння своїм сяйвом вкриває річку й дерева. Ліричний герой захоплений чудовою картиною: вродлива дівчина в річці пере полотно, “бризками воду збиває”. Закоханий погляд помічає все – і “карії очі – мов зорі з небес”, і “губи – червоная вишня”, і хвилі волосся, і “дужі й малі рученята” ) ІІІ. Естетика поетичних творів Б. Грінченка. (Борис Грінченко якось сказав: “Я силкувався знайти іскру свіжу там. де, здавалось, була сама темрява”. Його політична поезія мужня, наступаїьна, сповнена закликів до дії і пристрасної віри. Поетична творчість Грінченка різнопланова, у ній відбита широка гама роздумів і настроїв. “Про кохання ізнов я співаю пісні”, – говорить поет. І дійсно, творів інтимного та пейзажного плану в доробку Грінченка чимало. Вся його поезія глибоко оптимістична.)