Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Не дозволяй душі лінуватися!

Не дозволяй душі лінуватися!

Де доброта, де людяність? Серед людей діє вовчий закон. Краще той, хто сильніше, точніше, той, хто в стані скривдити, образити, принизити людини нізащо, просто так… Ця трясовина вульгарності, вульгарності затягує в себе все більша кількість людей, серед яких, на превеликий жаль, безліч підлітків – особистостей зовсім не сформованих, що настільки легко піддаються пагубному впливу. Є чи порятунок? Є!

“Не дозволяй душі лінуватися!” – писав Микола Заболоцкий, відкриваючи для всіх універсальний засіб захисту, Людина повинен постійно

розвиватися духовно. Лев Толстої, уже після того як йому здійснилося вісімдесят років, шкодував про те, що життя так коротке, адже ще стільки всього незвіданих, повного загадок. Іван Франко, розуміючи важливе значення літератури, писав:

Книги – морська глибина. Хто в них стрибне аж до дна, Тому хочу й праця мій доносити, Чудові перлини виносити.

Книги – своєрідний місток між поколіннями, через який до нас приходить всі те краще, чого досягли наші попередники. Саме краще. Адже тільки гарна книга зможе проникнути в людську душу, залишитися там, дати паростки доброго, світлого й прекрасного. Щиросердечні

якості людини завжди були основою думки про нього інших людей. Жаль, уміння співпереживати завжди цінувалися серед людей. Згадаєте Бориса Пастернаку:

Душу моя, печальница Про усіх у колі моєму, Ти стала усипальницею Замучених живцем…

Серце, після прочитання цих рядків, страждає, думаючи про всіх замучений, серед яких і Марина Цветаева, і, на мій погляд, Владимир Маяковський, своїм пострілом кінець, що поклав, всім роздиранням… Література – пісня душі. І щоб зрозуміти, перейнятися нею, необхідно “учити” свою душу, щоб

…Жити з тобою людський-людську-людське-людська-по^-людські, Училася заново вона..

И мені хотілося б, щоб кожна людина, незалежно : від роду його занять, поставив перед собою таку мету: ні дня без літератури

Питання гріха й чесноти – один з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагалися дати остаточне, останнє рішення цього питання

У російській класичній літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, яка границя, після якої чеснота стає гріхом. Кращі зразки такого аналізу можна знайти у Творчості Федора Михайловича Достоєвського

Роман “Злочин і покарання” – один з найвідоміших добутків письменника, що здобуло світову славу. У центрі роману – образ Родіона Раскольникова, що вирішило перейти за грань гріха й чесноти й придбати тим самим якості надлюдини

Для Раскольникова чеснота й гріх залишаються абстрактними категоріями, зміст яких лише в стримуванні глибинних поривів вільної людської індивідуальності. Але вбивство з ідейних міркувань, чинене їм, виглядає безглуздо й некрасиво. Причина цього, імовірно, у тім, що герой “Злочину й покарання” поставив собі занадто розпливчасту мету. Однак гріх убивства, будучи свершен, обтяжує Раскольникова, і герой переживає страшнейшее щиросердечне мучення. Рішення Раскольникова настільки ж безглуздо, як безглуздо сам його злочин: герой здається владі. І врятувати заблудшую душу Родіона випадає на частку втіленню чесноти – Соні Мармеладовой.

З роману “Злочин і покарання” треба, що доконаний смертельний гріх, безумовно, важко травмує психіку вбивці й робить останнього відщепенцем роду людського. А от чеснота, навпаки, виліковує душу й робить людини частиною Божого миру. Категорії гріха й чесноти вкорінені насамперед у середовищі релігійної свідомості. Але при цьому під дію даних категорій підпадають як віруючі, так і абсолютно невіруючі люди, тобто гріх і чеснота можна вважати універсальними поняттями. Відповідно до Євангелія чеснота зовсім не є протилежністю гріха, адже тільки вірою можна надолужити будь-який гріх. Віра ж, у свою чергу, припускає доброчесне поводження людини вжизни.

Як розуміють гріх і чеснота наші сучасники? Чи залишається місце для цих понять у повсякденному житті сучасної людини? Швидше за все, так. Адже гарн і правильним уважається саме те, що схвалюється, у тому числі релігійною мораллю, а поганим і неправильним – те, що засуджується цією мораллю. Виходить кожна людина – віруючий? Ні, просто за тисячоріччя своєї історії людство виробило правила поведінки, виконання яких дозволять суспільству гармонійно й вільно розвиватися, іти по шляху прогресу

Особисто для мене гріх і чеснота – дуже важливі поняття. Я вважаю гріхом те, що приносить шкоду навколишньої, робить їх нещасними. Чеснота ж для мене – це доброзичливе й чесне відношення до інших людей, засноване на взаємодопомозі й взаєморозумінні. У складному й мінливому сучасному світі дуже важливо мати власне розуміння категорій гріха й чесноти. Саме це дає людині можливість правильно знайти своє місце в житті й бути гідним членом суспільства


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Вічна суперечка добра і зла (по роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Питання гріха і чесноти – одне з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагався знайти остаточне, останнє рішення цього питання. У російській класичній літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, де грань, за якою чеснота стає гріхом. Кращі...
  2. “Блукання людської душі від пізнання гріхів до очищення й набуття віри в добро” Людина та її психіка влаштовані досить гнучко. Незважаючи на те, що у багатьох з нас існують деякі стереотипи щодо того, хто може бути доброю і злою людиною, в житті все трохи інакше. Не можна говорити, що певна особа є тільки поганою або тільки хорошою. Їй, напевно, характерні і якісь середні...
  3. Що таке істина, гріх і чеснота? Не скажу, що я вірю в Бога. Мабуть, я навіть не вірю в нього. Це приходить згодом. Я хочу вірити, тому що віруючі люди – самі щасливі люди на землі. Вони знають, що таке істина, що таке любов, що таке гріх і чеснота людська. Я хочу стати щасливої, але не...
  4. Гріх і чеснота людська. Вільна тема Не скажу, що я вірю в Бога. Мабуть, я навіть не вірю в нього. Це приходить згодом. Я хочу вірити, тому що віруючі люди – самі щасливі люди на землі. Вони знають, що таке істина, що таке любов, що таке гріх і чеснота людська. Я хочу стати щасливої, але не...
  5. Блукання людської душі від пізнання гріхів до набуття віри вдобро Що таке гріх? Поганий людський вчинок, коли людина діє, навмисно користуючись самою волею (бажаючи, вибираючи). Вчинок, який не до вподоби Богові. Першими, хто згрішив, були, за біблійними переказами, Адам і Єва, Каїн та Авель. Августин Блаженний називав гріхом будь-яке слово, вчинок чи бажання, що суперечить вічному закону. Богослови називають гріхом...
  6. А. И. Герцен: “…не ревізькі – мертві душі, а всі ці Ноздреви, Манилови й всі їм подібні – от мертві душі, і ми зустрічаємо їх на кожному кроці” (“Мертві” душі поміщиків у поемі Н. В. Гоголя “Мертві душі”) 1. “Мертві душі” – історія створення й задум. 2. Основна думки добутку. 3. Душі “мертві” і “живі” впоеме. 4. Значення композиції в розумінні добутку. 5. Росія – країна “живих” душ Зревшее на протязі декількох десятиліть бажання Н. В. Гоголя написати великий епічний добуток, присвячений долі Росії, привело письменника до задуму...
  7. “Блукання людської душі” Достатньо озирнутися навколо, щоб побачити безліч людей, які живуть і діють по життю відповідно до своїх миттєвих душевних поривів. Вони не замислюються про майбутнє, про наслідки своїх дій, про те, що станеться з ними колись і про те, чи доведеться їм відповідати за свої не найбільш щирі і правильні вчинки....
  8. Питання гріха й чесноти у романі “Злочин і покарання” Питання гріха й чесноти – один з так званих вічних питань, що мучили людство протягом століть. Багато хто намагалися знайти остаточне, останнє рішення цього питання. У російській класичній літературі чимало сил було покладено на те, щоб з’ясувати, як співвіднесений гріх і чеснота, де грань, за якої чеснота стає гріхом. Кращі...
  9. Краса душі Катерини. За п’єсою О. М. Островського “Гроза” Сонце в небі високо, стежина біжить далеко, бреде по ній красна дівиця. Стомилася вона, змучилася: за довгий свій шлях три пари башмаків залізних стоптала, три чавунні посохи зламала і три кам’яні проскури згризла. Як я любила в далекому своєму дитинстві читати і слухати казку про Фініста – ясного сокола, про...
  10. Краса душі Катерини Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. Сонце в небі високо, стежка біжить далеко, бреде по ній червона дівиця. Стомилася вона, змучилася: за довгий свій шлях три пари черевиків залізних стоптала, три чавунних ціпки зламала так три кам’яні проскури. Як я любила в далекому своєму дитинстві читати й слухати...
  11. Твір “У кожної душі окремий світ, для кожної душі будь-яка інша душа – потойбічний світ” (Ф. Ніцше) за твором “Cойчине крило” Повість видатного українського письменника І. Франко “Cойчине крило” справила не мене надзвичайно трагічне враження, бо вона являє собою сумну сповідь двох душ, які через неувагу та непорозуміння загубили одна одну в цьому жорстокому світі. На початку повісті ми зустрічаємось з автором, який виступає в ролі оповідача. Те, що він розповідає...
  12. “Здоров’я нашої душі” Думаю що ніхто не стане заперечувати, що у кожної людини є душа. Ось тільки уявлення про те, де ж вона знаходиться і що вона собою представляє, звідки душа з’являється і куди уходить після смерті людини, у кожного свої. Крім того, висуває свою теорію існування душі релігія, а вчені зі свого...
  13. “Яка користь людині, якщо вона володіє всім світом, а душі своїй не належить?” Питання поєднання багатства і щастя дуже цікаве, і про нього замислюється велика кількість людей. З одного боку, багаті люди можуть дозволити собі дійсно багато чого, а в сучасному світі, повному великою кількістю спокус, це є суттєвою перевагою. З іншого боку, багатство накладає на людину певні обов’язки, адже щоб отримати великі...
  14. Обереги моєї душі Духовний світ людини. Він глибокий, багатогранний, не пізнаний до кінця. Чим він багатший, тим цікавіша людина, тим змістовніше й прекрасніше її життя. На сторожі нашої духовності, нашої душевної чистоти стоять вічні обереги, про які народ говорить, це загальнолюдські цінності. Мами на колискова, молитва до Бога, батьківське благословення, родинне вогнище –...
  15. “Краса природи і нашої душі” Творець зробив Всесвіт гармонійним і прекрасним. Адже з самого народження людину оточує незрівнянна краса світу. Як таємничий могутній ліс, в мудрому мовчанні якого зберігається багато таємниць і загадок! Як прекрасний весняний луг, де фарби польових квітів сплітаються у чарівний килим! Яке прекрасне літнє небо, на якому мерехтливі золотом зірки пропонують...
  16. “Війна руйнує наші душі” (Е. Хемінгуей) Перша світова війна стала першою світовою трагедією XX століття, вона не тільки забрала життя мільйонів людей, а десятки мільйонів залишила каліками. Трагедія її полягала і в тому, що вона зруйнувала душі цілого покоління. Прогресивні письменники першими відчули, які моральні наслідки має війна. У творчості Еріха Марії Ремарка, Ернеста Хемінгуея зображуються...
  17. Панорамне зображення життя суспільства у поемі Гоголя “Мертві душі” Кожний митець прагне створити таку перлину, яка б знайшла гідне місце у його Творчості. Вінцем творчості Миколи Васильовича Гоголя вважається поема ” Мертві душі “. Темою твору стало зображення дійсності кріпосницької Росії, а дійсність ця неймовірна, бо з точки зору здорового глузду там можуть відбуватись найнеймовірніші події. Миколаївська Росія показана...
  18. Аби створити щось красиве, треба мати красу в душі Краса людської душі… Як багато писав про неї Григорій Савич Сковорода, все життя своє присвятив розкриттю її глибин. Багато хто повторює: “Краса врятує світ”. Аби створити щось красиве, треба мати красу в душі. “Яка краса, – запитає хтось, – зовнішня чи внутрішня?” Кожна людина розуміє цей вислів по-своєму, і залежить...
  19. Чистота душі, остереження гріха – Божий і людський заповіти (за оповіданням М. Гоголя “Вечір проти Івана Купала”) ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ ПОЕТИ-РОМАНТИКИ. М. ШАШКЕВИЧ, М. ГОГОЛЬ Чистота душі, остереження гріха – Божий і людський заповіти (за оповіданням М. Гоголя “Вечір проти Івана Купала”) До письменників, у творчості яких яскраво виявилися риси романтизму, належить і М. Гоголь. У його творах тісно переплітається реальне й фантастичне, часто вони...
  20. Твір за романом “Мертві душі” Завдання: “Мертві душі” – історія хвороби, написана майстерною рукою. Задум твору. Сенс назви поеми. Робота над текстом першого розділу. Враховуючи родову та жанрову специфіку “Мертвих душ”, ми, як і більшість методистів, вважаємо: найбільш доцільний шлях їх аналізу – слідом за автором. Переконаний, що осягнення твору може бути досягнуто через усвідомлення...
Не дозволяй душі лінуватися!
«
»