Home ⇒ 📕Твори з української літератури ⇒ Навіщо я зберігаю іграшки, твір – роздум

Навіщо я зберігаю іграшки, твір – роздум

Я вчуся в п’ятому класі, граю на піаніно і займаюся сучасними танцями. Вдома у мене є комп’ютер, за яким я проводжу не так вже й багато часу. Я охоче поступаюся місце за комп’ютером своїм подругам, коли вони приходять до мене в гості. Найбільше дівчаткам подобаються мої іграшки, багато з яких збереглося ще з раннього дитинства. Я ставлюся до них як до живим – до плюшевого ведмедика, зайця, слону, тигру. А ляльок у мене не злічити. Подруги часто запитують мене, навіщо я зберігаю іграшки, адже я вже не маленька, кажуть, що досить дорослих захоплень.

Кожного разу я відповідаю, що з іграшками мого дитинства я не розлучуся, принаймні ще кілька років. Чому?

Багато іграшок мені подарували батьки. Скільки я себе пам’ятаю, у нас “живе” ведмедик Тимко.

Він рудий, у нього смішна добродушна кругла пика з темними скляними очима-намистинками. Вони дивляться на все довірливо. Коли я хворіла, він завжди був поруч зі мною, ніби підбадьорював. І поки він сидить на тумбочці поруч з моїм ліжком. По телебаченню показували справжніх ведмедів. Виявляється, вони дуже небезпечні. Але я помітила, що всі іграшкові ведмедики такі гарні. Як можна з такими розлучитися?

Коли

батько приїхав з відрядження, він привіз мені тигреня Григорія. У батька було багато речей, і тигр завдавав йому чимало клопоту. Проте батько не відмовився від іграшки – він дуже хотів зробити мені приємне. Я звикла до Григорія, і те, що я зберігаю його, доводить свою високу оцінку та любов до батька.

Часто я бачу на дитячому майданчику забуті іграшки. Вони часом лежать там не один день, але їх господарі чомусь не поспішають повернути їх до хати. Буває й таке, що іграшки трапляються в контейнер з побутовими відходами. Вони сиротливо стирчать зі сміття і, наче живі, з докором поглядають на нас, ніби не можуть зрозуміти, за що з ними так жорстоко поводяться. Мені здається, що викидати іграшки – це зрадити своє дитинство, проявити неповагу до тих, хто коли-то тобі їх подарував. Я зовсім не відчуваю незручність через те, що будучи п’ятикласниця, зберігаю іграшки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Навіщо передплачувати газету? (Твір-роздум у публіцистичному стилі) У нашому під’їзді дев’ятиповерхового будинку на першому поверсі цілих три рили поштових скриньок -. по скриньці на кожну квартиру. Я люблю дивитися, нк поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не римується. Лічені сім’ї передплачують газети, рідко хто одержує листи – дедалі більше люди телефонують одне одному –...
  2. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ. ІГРАШКИ. ВІКТОР ТЕРЕН. ОСІНЬ. ІГОР СІЧОВИК. НЕСЛУХНЯНИЙ ЯЗИЧОК І семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Урок 45. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. ВАДИМ СКОМАРОВСЬКИЙ. ІГРАШКИ. ВІКТОР ТЕРЕН. ОСІНЬ. ІГОР СІЧОВИК. НЕСЛУХНЯНИЙ ЯЗИЧОК Мета: удосконалювати навички виразного читання поетичних творів; навчати аналізувати прочитане, добирати риму; розвивати зв’язне мовлення, фонематичний слух; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до рідного слова. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА – Як...
  3. Навіщо мені життя дане? ( Твір-Міркування) Кожному з нас життя дають батьки. Їх спонукають до цьому самі різні причини. Одні бажають мати опору в старості, інші бачать у дітях ціль свого життя. Антуан де Сент-Екзюпері писав: “Є таке тверде правило: устав поутру, умився, опорядився, – і відразу упорядкуй свою планету”. Мені здається, він був повністю прав....
  4. Твір-роздум на тему щастя “Що означає бути щасливим” Для кожної людини слово щастя має своє особливе значення, пов’язане з тим, як складається її життя. Для багатьох щастя – це матеріальні цінності, забезпечене життя. Для духовно багатих людей більшу цінність має можливість духовного розвитку та збагачення. Іноді трапляється, що щастя – це те, чого не вистачає або зовсім немає...
  5. Мій батько (твір-роздум у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) Кого здивуєш березою? Ми проходимо повз берези, іноді навіть не помічаючи їх. Береза – постійний супутник нашого життя. Вона, радісна і ошатна, має у своєму одязі два головних кольори рідної природи – зелень луків і білизну засніжених полів. І як же їй личать ці два кольори! Мій батько – художник....
  6. Твір-роздум на тему “Мати” Мати – це мабуть, найголовніше слово у всіх мовах на землі. Це слово, яке першим у житті вимовляє більшість дітей світу. І скільки б не було людині років: десять, двадцять п’ять чи сорок, вона просить: “Ой, мамочко, допоможи!”, коли потрібна допомога. Мамо, матінко, матушко, голубко…Навіть якщо матері немає біля нас,...
  7. Твір-роздум про любов Що таке любов? Це питання споконвіку хвилює людей: про любов співають пісні, складають вірші, а зараз навіть проводять наукові дослідження. Кажуть, без любові життя нічого не варте. Та ніхто не може визначити, що то за почуття, яке захоплює людину та робить її щасливою, що руйнує долі, коли вмирає. Любов має...
  8. Твір-роздум. 4 клас ЗРОЗУМІЙТЕ МЕНЕ. Ось уже другий рік поспіль я займаюся у міському танцювальному клубі “Юність”. Не всі мої близькі задоволені цим. Мама говорить, що у мене залишається мало часу для навчання і домашніх справ, а подружка дорікає, що майже не приділяю їй уваги. Чому вони не хотять зрозуміти мене? Адже мені...
  9. Хороводи й веселі іграшки “вулиці” Останні десятиліття XX століття внесли зміни в життя молоді. “Вулиця”, описана, автором у тексті, залишилася в спогадах наших бабусь. Якщо бути відвертим, то я заздрю, що в них була можливість так весело й змістовно проводити вільний час. “Вулиця” сприяла розвитку пісенних талантів, знанню народних традицій, жартів, ігор Зараз намагаються в...
  10. Я вибираю професію (твір-роздум) Професію я ще не вибрала. Поки що не кваплюся – усе-таки три роки навчання в школі попереду. Але батьки вважають, що час мені вже задуматися про своє майбутнє. І я іноді задумуюся… Ще рік тому я марила про кар’єру тенісистки. Я обожнювала цю гру. Обожнюю і зараз. Але якось само...
  11. Доведіть, що Хельмер справді ставиться до дружини, мов до іграшки За норвезькими законами сімдесятих років XIX століття жінка мала обмежені, порівняно з чоловіком, права – і не тільки в галузі політичних та суспільнії правових відносин. Чоловіка вважали за керівника дружини й у моральній, і в релігійній сфері. Саме він визначав, чи варта вона бути вихователькою власній дітей. Але навіть такі...
  12. Не шкодуйте часу на добрі справи! (Твір-роздум у публіцистичному стилі) У сучасному світі існує багато доброчинних організацій – це люди, сповнені ентузіазму та бажання допомогти, насправді благородні люди. Завдяки їхній ді­яльності кожен може подарувати щось дитині, яка виховується в інтернаті, допо­могти грошима тяжкохворому, внести власну часточку до будівництва пам’ятника чи лікарні. Як часто люди гак занурюються у власні справи, власні...
  13. Яку професію я вважаю за найважливішу (твір-роздум) Це сталося два роки тому… Першим що почув я, вірніше, не почув, а відчув. Я швиденько оббіг усі кімнати, перевірив усі вимикачі і, не знайшовши нічого підозрілого, повернувся до своєї кімнати. Але цей запах не давав мені спокою. Я визирнув у вікно і… чорний стовп диму вдарив мені просто в...
  14. Яку професію я вважаю за найважлизішу (твір-роздум) Це сталося два роки тому… Першим дим почув я, точніше, не почув, а відчув. Я швиденько оббіг усі кім­нати, перевірив усі вимикачі й, не знайшовши нічого підозрілого, повернувся до своєї кімнати. Але цей запах не давав мені спокою. Я визирнув у вікно і… чор­ний стовп диму вдарив мені просто в...
  15. Я – син свого народу (твір-роздум на суспільну тему) План I. Відчуття причетності до свого народу. II. Моя доля – Україна. 1. Дитячі спогади. 2. З любов’ю до матері Батьківщини. 3. У пошуках щастя. III. Рухати Україну вперед мені під силу. Жоден філософ не може точно сказати, коли до людини приходить відчуття належності до свого народу. І хіба можливі...
  16. Твір-роздум “Мій рідний Харкове, тобі – моя любов” Мабуть, кожна людина вважає, що її місто або село, де вона народилася і живе, – найкращий куточок землі. Таким для мене є мій Харків – добрий і чесний трудівник, допитливий дослідник, культурний діяч. В ньому дивовижно переплітаються Сива давнина і запал молодості, модернізовані новобудови й шедеври архітектури минулих століть. Він...
  17. “Любить людей мене навчила мати…” – В. Симоненко (твір-роздум на морально-етичну тему) Мати… Скільки приємних спогадів пов’язано з цим словом, скільки можливого і неможливого зробила ця жінка для нас. Хіба хтось може бути ближчим за неї? Руки та обличчя жінки-матері – це те, що завжди заспокоїть, підтримає, збереже від будь-якого зла. Мати-Берегиня завжди поруч із нами. Мама – найрідніша і найдорожча у...
  18. Чи важко бути гарним другом? (Твір-роздум) Дотепер мені здавалося: що ж отут важкого? Якщо друг тобі – друг, то це чудово, є з ким поділитися, а це так полегшує життя! І радості, і турботи – навпіл. Але одного разу стався випадок, який змусив мене замислитися: чи так вже легко бути гарним другом? Одного разу мій друг...
  19. Мої роздуми про милосердя (твір-роздум) Пригадується одне з оповідань А. П. Чехова про лікарів. Це оповідання “Випадок із практики”. Дочка власниці фабрики хворіла. Викликали лікаря. Він оглянув і сказав, що все гаразд, просто треба відпочити. А поруч стояла мати. Стояла нерухомо і дивилася на лікаря заплаканими очима. Потім попросила, щоб лікар не від’їжджав, бо минулої...
  20. Допомога батькам (твір-роздум) У світі є дуже багато різних родин та батьків. Є, на жаль, батьки, яким не подобаються їхні діти, і вони їх виганяють на вулицю. Але більшість добрі, вони життя можуть віддати заради своєї дитини. У мене теж є батьки, і вони добрі. Вони працюють, не покладаючи рук. Мама прибирає квартиру,...
Навіщо я зберігаю іграшки, твір – роздум
«
»