Наша ціль – людське щастя і воля (II в.)
Ми живемо у суспільстві, де всі люди за законом є вільними, давно вже відійшло у минуле кріпацтво та рабство, забороняється расова, статева та соціальна дискримінація. Кожен народ, кожна країна пройшли свій нелегкий шлях до визволення, принесли свою жертву загальній справі перемоги добра та справедливості.
Важким цей шлях був і для українського народу. Ще з давніх-давен наші плодючі землі приваблювали загарбників: сміливі воїни Київської Русі боронили свій край від печенігів та половців, та не змогли протистояти сильнішим та більш згуртованим
Я гадаю,
“Наша ціль – людське щастя і воля” – ці слова були девізом для багатьох поколінь борців за звільнення народу, і багато з них віддали свої життя заради цієї мети. Проте жертви їхні були недаремними – вже минуло більше десяти років, як наша країна стала незалежною, виповнилася найзаповітніша мрія всіх борців за щастя свого народу. Ми – народ, який має свою незалежну країну, свою мову, ми нікому не підкоряємося, можемо вільно” на власний розсуд будувати свою державу. Проте я не думаю, що ми досягли всього, про що мріяли наші пращури. Адже багатьом з українців слід ще звільнити свої душі, позбавитися комплексу меншовартості, який нам нав’язували століттями. Коли ми всі почнемо пишатися тим, що ми українці, це буде ще одним кроком до звільнення та щастя. Бо людина, яка пишається своєю національністю, буде намагатися робити все для зміцнення та розквіту своєї держави, що і є запорукою людського щастя.
Проте, я думаю, не можна обмежуватися лише своєю країною. Ми живемо в часи, коли кордони стають прозорими, коли в будь-який момент можна дізнатися, що відбувається в тій чи іншій державі, коли зміцнюються міжнаціональні зв’язки. Але, на жаль, не для кожного політика або лідера тієї чи іншої країни метою є людське щастя та воля. Часто трапляється так, що прикриваючись гучними гаслами, ці люди дбають лише про власні інтереси. Чи не тому спалахують численні війни, які, як відомо, жодну людину не можуть зробити щасливою, а особливо тих, хто став жертвою брудної політики: тисячі загиблих солдатів та мирних жителів і тих, хто буде все життя оплакувати їх. Скільки на Землі ще таких “гарячих точок”, які стали кривавими ранами нашої планети: Чечня, Ірак, Палестина. Невже ніколи не зупиниться цей жах, цей тріумф зла! Так і хочеться крикнути на весь світ: “Люди, схаменіться! Бо для ворожнечі немає підстави, адже ми всі – люди, ми всі однакові!”
Дійсно, ми всі однакові, за винятком кількох незначних рис, тож не треба ці риси робити визначними, не можна ворогувати через те, що в нас різний колір шкіри чи розріз очей, через те, що говоримо різними мовами. Коли слова “наша ціль – людське щастя і воля” стануть головними для всього людства, тоді ми зможемо зробити цю прекрасну мрію реальністю.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)