Народні балади – один із цінних здобутків культури нашого народу
Українські народні балади – найулюбленіший вид словесної творчості нашого народу. Цей фольклорний жанр став активно поширюватися в Україні з початку XІX століття. Уперше балади виникли й існували як пісні до танцю. Слово “балада” походить від грецького “рухатися”. З часом словесний текст разом з мелодією відокремлювалися від танцю. Так балада стала одним із видів народних пісень, де зображувалися героїчні або незвичайні фантастичні події переважно трагічного характеру, через які відтворювались гострі переживання дійових осіб.
Тематика
“Ой на горі вогонь горить” – одна з найулюбленіших українських балад. У баладі передана розмова вмираючого козака з конем, М просить свого вірного товариша не плакати над ним, не бити копитом іЛ собою
Балада-пісня “Козака несуть”. У ній розповідається про похорон котки, який поклав свою голову, захищаючи рідний край. Балада надзвичайно ІН пулярна. За наших часів її співають під час похорону тих чоловіків, які інші жаються справжніми патріотами й лицарями України.
Соціально-побутова балада “Ой летіла стріла”. Це сумна розповідь про загибель удовиного сина й безмежну материнську любов і тугу за запії сином: “Де матінка плаче, там Дунай розлився…”.
Зображення Трагічної жіночої долі у баладі “Бондарівна”. У баладі про трагічну загибель дівчини-красуні Бондарівни з містечка яка відмовилася від любові пана Каньовського і була ним застрелена. “Оті волю ж я, пан Каньовський, в сирій землі гнити, ніж з тобою поневолі сім світі жити!” Балади, як давні невеличкі поеми складені для співу, посідають почесне місце поруч з думами, ліричними романсами у фольклорі, де народ зумів у поетичному слові виразити актуальніші проблеми історичного розвитку і розкрити долю людини, красу душі і серця.