Нарис “Алмазна мова”
(К. Г. Паустовский) (Досвід рецензії) Немає таких звуків, фарб, образів і думок – складних і простих, – для яких не найшлося б у нашій мові точного вираження. К. Г. Паустовский Епіграф обраний мною не випадково, тому що він ясно відбиває й суть добутку К. Г. Паустовского “Алмазна мова”, і суть мого твору, у цьому випадку рецензії. Я думаю, що цей добуток звернений або, краще сказати, адресовано всім молодим людям. Адже вони, як ніхто іншої, мають потребу в поповненні знань рідної мови. Оскільки багато хто не вміють правильно говорити, найчастіше
Паустовский у своєму добутку поставив мету: донести до свідомості молодих людей всю красу, багатство російської мови. Епіграф, обраний автором, як не можна краще відбиває суть добутку, а сама назва “Алмазна мова” говорить про зміст нарису. Автор поставив тут ряд питань: що буде із суспільством, якщо люди починають забувати рідну мову; яким буде держава, якщо нації втратить
Люди повинні розуміти, що без збереження мови нації почне вироджуватися, а це вкрай небажано. Адже російська мова сама багата мова у світі, у ньому дуже багато гарних слів. Це потрібно зрозуміти й постаратися зберегти нашу рідну мову від умирання. Тепер давайте розберемося, що ж являє собою російську мову, у чому полягає його краса. Паустовский у добутку пише про те, що в російській мові багато слів, які можуть охарактеризувати те саме явище
Він також проводить паралель між російською мовою й природою. Наприклад, дощ. Він може бути різних видів: