Написання слів іншомовного походження
Складності у написанні слів іншомовного походження виникають при написанні деяких голосних, вживанні апострофа та м’якого знаку, подвоєнні приголосних.
Написання голосного и в словах іншомовного походження:
1) після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш та р перед іншими приголосними крім й: дизель, ширма, риф, режим, стимул;
2) у географічних назвах на – ида, – ика: Антарктида, Мексика;
3) у географічних назвах після ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним крім й: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Лейпциг;
4) у географічних назвах після р перед приголосним крім
5) у деяких географічних назвах згідно з традиційною вимовою: Единбург, Єгипет, Палестина, Пакистан, Сирія, Сардинія, Ватикан;
6) у ряді давно засвоєних слів після б, п, ф, м, ф, к, г, х, л, н: імбир, кит, лимон, лиман, кипарис.
Написання голосного і у словах іншомовного походження:
1) на початку слів: ідея, інженер, Індія;
2) на кінці незмінюваних слів: журі, таксі, колібрі;
3) після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, л, н перед приголосним: бізнес, піраміда, гіпопотам, вікінг;
4) після приголосного перед голосним та й: клієнт, тріумф, аксіома, професійний;
5) у ряді власних
6) після голосного після префіксів та у складних словах: поінформувати, староіндійський.
Написання ї у словах іншомовного походження: після голосного: мозаїка, Енеїда, наївний, Ізмаїл.
Написання у в словах іншомовного походження: у словах, запозичених з французької мови: парфуми, журі, парашут, брошура. Виключення – вестибюль.
Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження:
1) у власних назвах та їхніх похідних: Діккенс, Руссо, Марокко, міссурійський;
2) при збігові однакових приголосних у префіксі та корені слів, які в українській мові вживаються і без префікса: імміграція, сюрреалізм, контрреволюція;
3) у деяких загальних назвах: манна, брутто, нетто, ванна, вілла, аннали, тонна, мірра.