Найяскравіша пригода Діка Сенда і його друзів
Твір за романом Ж. Верна “Я пятнадцятирічний капітан”
Французький письменник, літературна спадщина якого налічує понад 100 томів.
Перший роман, який започаткував літературну серію “Незвичайні пригоди”, – “П’ять тижнів на повітряній кулі” (1863) – став надзвичайно популярним.
Жуль Верн увійшов у літературу як основоположник роману про науку та її можливості. Він завжди цікавився технічними відкриттями, науковими новинками, був автором багатьох фантастичних проектів, які згодом стали реальністю. Відомий хімік
У всіх творах Жуля Верна діють сміливі, мужні, вольові герої, вони вміють іти до мети, завжди знаходять вихід із складної ситуації. Такі герої відомих романів “Діти капітана Гранта”, “П’ятнадцятирічний капітан”, “Двадцять тисяч льє під водою”, “Навколо світу за вісімдесят днів” та багато інших.
Жуль Верн за правом вважається творцем жанру наукової фантастики. Але при цьому він уміло продовжує традиції пригодницької літератури. Незвичайність ситуацій, у які потрапляють його герої, гострота сюжету, повного загадок, несподіваних
Герої книги “П’ятнадцятирічний капітан” стали мимовільними учасниками небезпечних пригод на морі та на суші. До самого кінця роману читач з напругою й інтересом стежить за їхньою долею, шукає разом з п’ятнадцятирічним капітаном вихід із ситуації і сподівається на порятунок героїв. Але автор готує їм нові випробовування.
З усіх пригод Діка Сенда і його вірних і шляхетних друзів найяскравіше враження на мене справила перша з них – зустріч шхуни “Пілігрим” з китом і загибель екіпажа.
Капітан Халл був досвідченим китобоєм і завбачливим капітаном. Здавалося, він продумав усе в майбутньому полюванні на кита. Але океан суворий і незбагненний. А його мешканці не даються без бою до людських рук. Поранений кит, захищаючи своє дитинча, боровся за двох. “Страшний удар хвоста підкинув шлюпку, дивовижна сила зметнула її в повітря. Розламавшись на три частини, вона упала у вир, піднятий китом”. Коли Дік Сенд дістався до місця бою, там не було вже нічого живого. На поверхні води плавали тільки уламки шлюпки.
“Яка зла доля послала цього кита назустріч “Пілігриму”?” – пише Жуль Верн. Але саме ця сумна подія стає початком пригод для уцілілих пасажирів шхуни і її нового капітана. “На кораблі не залишилося більше ні капітана, що командує ним, ні матросів, що виконують накази капітана. Загублений серед безкрайнього простору Тихого океану, за сотні миль від найближчої землі, він має стати безпомічною іграшкою вітрів і течій”.
Чи зуміє молодший матрос, юнак п’ятнадцяти років, замінити капітана, боцмана, весь екіпаж?
Що може зробити людина, майже хлопчисько, проти непокірної стихії океану без знань, без досвіду?
До самого кінця книги ми будемо разом з ним боротися, приймати рішення, шукати шлях до порятунку. І закриємо книгу з почуттям вдячності автору, з бажанням стати учасником незвичайних пригод і обов’язково вийти з них переможцем. Тому що Людина може багато чого перебороти. Саме таке відчуття залишають у нас книги Жуля Берна.
Жуль Берн учив людей мріяти і вірити в силу людського розуму. Він зробив свій внесок у пізнання світу, у якому завжди залишається місце для нових відкриттів.